У Х В А Л А
23 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л.,розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішень Вищого адміністративного суду України від 10 та 27 жовтня 2016 року у справі за її позовом до міського голови м. Вараш (колишнє - м. Кузнецовськ) Анощенка Сергія Івановича про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 жовтня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року про відмову у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 жовтня 2016 року на підставі статей 160, 169 КАС виправив допущені в зазначеному вище судовому рішенні описки.
Не погодившись з рішеннями Вищого адміністративного суду України,
ОСОБА_4 подала заяву про їх перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пунктів 25, 32 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 (далі - Порядок), що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 24 квітня 2013 року, 11 вересня 2014 року, два від 5 квітня 2016 року (справи №№ К/800/8372/13, К/800/32362/14, К/800/54442/15, К/800/54020/15 відповідно).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішеннях, наданих для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм митного законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців.
За змістом і значенням ці рішення різняться між собою, але в основі цього лежить не неоднаковий підхід до розуміння зазначених вище норм права, а різний характер фактичних обставин. Так у рішенні, про перегляд якого подано заяву, йдеться про те, що підставою для відмови в прийнятті на вакантну посаду начальника управління освіти виконавчого комітету міської ради стала відсутність документів, які підтверджували наявність керівного стажу роботи у сфері освіти. Натомість в ухвалі від 24 квітня 2013 року суд касаційної інстанції дійшов висновку, що на вакантну посаду державного службовця може бути призначено лише переможця конкурсу на заміщення вакантних посад, а не особу, яка була рекомендована до кадрового резерву в державному органі.
У наданих для порівняння рішеннях від 11 вересня 2014 року, двох від 5 квітня 2016 року правозастосовні висновки суду касаційної інстанції були зумовлені іншими правовідносинами, врегульованими Законом України від 5 листопада 1991 року
№ 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», Земельного та Податкового кодексів відповідно.
З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до міського голови м. Вараш (колишнє -
м. Кузнецовськ) Анощенка Сергія Івановича про визнання незаконними та скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити певні дії для перегляду рішень Вищого адміністративного суду України від 10 та 27 жовтня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.Б. Прокопенко
І.Л. Самсін
Судове рішення № 64427394, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 23.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 565/369/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: