Ухвала суду № 64426669, 19.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 січня 2017 року м. Київ К/800/2016/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року

у справі №826/13740/15

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №826/13740/15.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, скаржником не додано до касаційної скарги копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 4 статті 213 КАС України, касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

Згідно частини 3 статті 58 КАС України, довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником додано до касаційної скарги довіреність, яка не відповідає наведеним законодавчим приписам, а саме - не засвідчена печаткою скаржника.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником судовий збір сплачено у розмірі 219,24 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі, з огляду на наступне.

За правилами підпункту 1 пункту 3 частини 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакцій чинній на час подання даного позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру складала 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4 872,00 грн.).

Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 1 827,00 грн.

Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що судовий збір за подачу касаційної скарги на рішення суду складає 2 192,40 грн. (1 827,00*120%), а скаржником сплачено лише 219,24 грн., дане свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі.

Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у законодавчо встановленому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Згідно частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції прийнято 29 березня 2016 року, тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 18 січня 2017 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України.

Із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення відповідач до суду касаційної інстанції не звертався.

Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі №826/13740/15 залишити без руху.

2. Встановити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Нечитайло