Ухвала суду № 64426417, 26.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 р. Справа № 876/9313/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

представник відповідача Тимейчука К. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року у справі №803/564/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волмакс» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (форми «Р») від 01 грудня 2015 року №000999310, яким йому (позивачу) збільшено суму грошового зобов'язання акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами за основним платежем в розмірі 9 490 гривень та за штрафними санкціями 4 745 гривень.

Позовні вимоги мотивувало тим, що податкове повідомлення - рішення, винесене 01 грудня 2015 року на підставі акту від 18 листопада 2015 року №257/21/3946781 «Про результати перевірки даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариством з обмеженою відповідальністю «Волмакс» є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки камеральною перевіркою не можливо дослідити ціль придбаних нафтопродуктів - для комерційного чи не комерційного використання. Висновки щодо неправомірності відображення кількісних показників в Додатку 6 до Декларації акцизного податку ґрунтуються на припущеннях та є протиправними, так як виходять за межі повноважень контролюючого органу, які встановлені Податковим кодексом України під час проведення камеральної перевірки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 01 грудня 2015 року за №000999310.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом при винесені постанови не було враховано норми Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442. Відповідно до п. 2 цих Правил роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. Тобто, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Податкового кодексу України. Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5 - відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Також обов'язковою до виконання є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, якою встановлений єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Тобто можливість придбання юридичною особою, як суб'єктом господарювання, нафтопродуктів з метою ведення господарської (комерційної) діяльності через мережу АЗС даною Інструкцією виключено.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Позивач в судове засідання представника не направив, хоча позивач був належним чином та у встановленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце судового засідання апеляційного суду. При цьому, від позивача відсутні клопотання про розгляд справи за участі представника і апеляційним судом не визнавалася обов'язковою участь в апеляційному розгляді справи представника позивача. У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 196 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за відсутності представника позивача.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи в судовому засідання представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, зроблені під час камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» про заниження останнім акцизного податку за вересень 2015 року, є передбачуваними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 січня 2015 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю ВТФ «Авіас» укладено договір поставки №П 15 - 92 паливно - мастильних матеріалів.

Відповідно до умов договору товар поставляється щоденно і безперервно на умовах EXW АЗС. Поставка товару оформляється Актами прийому - передачі ПММ щомісячно, не пізніше останнього дня звітного місяця. Товар поставляється по довірчим документам: паливними картками, скетч - картками.

Виконання зазначеного договору підтверджено належними документами: рахунками - фактурами, видатковими та податковими накладними, відомостями на отримання пального та платіжними дорученнями в підтвердження оплати.

Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» за вересень 2015 року, за результатами якої складено акт №257/21/39467871 від 18 листопада 2015 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 213, ст. 214, пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215, ст. 216 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України №14 від 23 січня 2015 року «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку». Згідно висновків перевірки в результаті допущених порушень занижено акцизний податок, який підлягає сплаті до бюджету за вересень 2015 року в сумі 9 490 гривень.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 01 грудня 2015 року Форми «Р» №000999310, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 14 235 гривень: за основним платежем в сумі 9 490 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4 745 гривень.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду виходить із такого.

Положеннями підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 статті 215 Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 14.1.212 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу визначено, що реалізацією підакцизних товарів (продукції) є будь - які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно - правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 15.3 ст. 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що операція з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів є об'єктом оподаткування акцизним збором у розумінні підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, якщо суб'єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи та доказів, положень Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до законних обґрунтованих висновків про те, що в ході проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених угод. Суд апеляційної інстанції також погоджується з тим, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, ґрунтуються на припущеннях, так як під час камеральної перевірки неможливо дійти висновку про реалізацію нафтопродуктів для комерційного чи некомерційного використання.

Тобто, в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено.

У зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом правильно визначено спосіб захисту порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи ат ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не підтверджують неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи і, відповідно не спростовують висновків суду першої інстанції .

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 травня 2016 року у справі №803/564/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волмакс» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч.3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено 31 січня 2016 року.