Постанова № 64423504, 27.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5326/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Баско» (далі – Позивач, або ТОВ «Баско») з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі – Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000127/2 від 06.09.2016 року, № 500060702/2016/000131/2 від 12.09.2016 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що на виконання вимог договорів на поставку товарів, укладених з САВМ Тrading (Каліфорнія), на ім’я останнього надійшли товари: «Мішки пакувальні, плетенні з поліпропіленових стрічок, виробник: Xintai Xinfeng Plastic Products Co, Ltd., країна виробництва: Китай (Cn)», «Електрогальнично оцинкована колюча стрічка, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», «Сітка з чорного металу з дроту зварена у місцях перетину, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», «Неоцинкована зварена дротяна сітка, з чорних металів, матеріал низько-вуглецевий сталевий дріт, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», «Сітка шарнірна з чорного металу з дроту, не зварена у місцях перетину, оцинкована електрогальванічно, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», які були пред’явлені до декларування за митними деклараціями № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року та №500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року. В графі 6 вказаних декларацій «Митна вартість товарів, визначена із застосуванням методу» декларантом вказано основний метод – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Однак, митним органом були прийняті рішення № 500060702/2016/000127/2 від 06.09.2016 року та № 500060702/2016/000131/2 від 12.09.2016 року про коригування митної вартості заявлених Позивачем до декларування товарів. У зазначених рішеннях підставами для коригування вказано розбіжності у поданих документах. Позивач вважає, що такі рішення про коригування митної вартості заявлених ним до декларування товарів прийняті Відповідачем всупереч приписам Митного кодексу України (далі – МК України), оскільки Позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості подавалися відповідні обов'язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, але вони не були визнані Відповідачем достатніми. Проте, на думку Позивача, ці документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору. Позивач вважає, що приймаючи оскаржувані рішення Відповідач не спростував контрактну ціну товару та будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного Позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору в рішеннях, що оскаржується, не наведено, інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої Позивачем митної вартості товару, також, не встановлено. На думку Позивача, розбіжності, на які посилається Відповідач, жодним чином не свідчать про не підтвердження Позивачем, визначених ним складових митної вартості товару. Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

В судове засідання, призначене на 17.01.2017 року, представник Позивача не з’явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.154).

В судовому засіданні 17.01.2016 року представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.93-107), в яких зазначив, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року – поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CIF за Інкотермс-2010, в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року – згідно пп. 2.2 зовнішньоекономічного договору від 06.06.2016 року № JTM -15-06-2016 ціна включає в себе вартість товару, упаковки та маркування, проте у наданому до митного оформлення інвойсі від 06.06.2016 року № JTM -15-06-2016 не зазначено скільки саме становить дана складова у вартості товару; в пакувальному листі від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016 присутнє посилання на проформу – інвойс, яка до митного оформлення не надавалась; в експортній декларації № 021720160000192189 ціна товару відрізняється від тої ціни, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № JTM-15-06-2016 від 06.06.2016 року, хоча номер рахунку-фактури (інвойсі) співпадає. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України (далі – МК України), декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларантом Позивачем були надані додаткові документи, перелік яких наведений Відповідачем у поданих запереченнях, проте, враховуючи, що ці документи, також, містили розбіжності та не усували встановлені раніше розбіжності, на підставі ч.1 ст.55 МК України, Відповідачем було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем до декларування товару та визначено її за другорядними методами, про що прийняті відповідні рішення. Так, Відповідач зазначив, що при розгляді документів, які були додатково надані декларантом ТОВ «Баско» щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року, було встановлено, що ці документи не підтверджують митну вартість товару, так як стосуються ціни угоди між іншими суб’єктами господарювання, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експортною організацією № 000484 від 05.09.2016 року не може бути прийнятий у зв’язку з відсутністю посилань на джерела інформації, які були проаналізовані, а також надані не всі документи, які були затребувані, у зв’язку із чим, Відповідачем було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено її за резервним методом на рівні 1,3901 дол. США за кг нетто. Також, Відповідач зазначив, що розглянувши надані Позивачем документи до МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року Відповідач прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості, у зв’язку з тим, що у наданому платіжному дорученні № 2016061600288344 від 16.06.2016 року зазначена проформа-інвойс, яка відсутня в пакеті документів, що був наданий до митного оформлення, висновок експерта щодо ціни на товар від 12.09.2016 року № Our ref CUO-в № 000502 не може розглядатися, як документ, що підтверджує митну вартість, оскільки він виданий лише на частину товару, що, в тому числі, стало підставою для коригування заявленої вартості згідно рішення № 500060702/2016/000131/2 від 12.09.2016 року за резервним методом на підставі наявних даних бази митного органу. Враховуючи викладені обставини та положення ч.6 ст.54 МК України, Відповідач вважає, що Одеською митницею ДФС були правомірно прийняті оскаржувані рішення щодо коригування митної вартості товарів Позивача.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі – КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З на подане до суду представником Позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

01.09.2016 року та 09.09.2016 року ТОВ «Баско» до митного оформлення були заявлені наступні товари: «Мішки пакувальні, плетенні з поліпропіленових стрічок, виробник: Xintai Xinfeng Plastic Products Co, Ltd., країна виробництва: Китай (Cn)», «Електрогальнично оцинкована колюча стрічка, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», «Сітка з чорного металу з дроту зварена у місцях перетину, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», «Неоцинкована зварена дротяна сітка, з чорних металів, матеріал низько-вуглецевий сталевий дріт, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», «Сітка шарнірна з чорного металу з дроту, не зварена у місцях перетину, оцинкована електрогальванічно, виробник: China Jiatal Group Co, Limited, країна виробництва: Китай (Cn)», за МД №№ 500060702/2016/011867 (а.с. 108-110), 500060702/2016/012366.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року – поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CIF за Інкотермс-2010, в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року – згідно пп. 2.2 зовнішньоекономічного договору № JTM -15-06-2016 від 06.06.2016 року ціна включає в себе вартість товару, упаковки та маркування, проте у наданому до митного оформлення інвойсі від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016 не зазначено скільки саме становить дана складова у вартості товару; в пакувальному листі № JTM-15-06-2016 від 06.06.2016 року присутнє посилання на проформу – інвойс, яка до митного оформлення не надавалась; в експортній декларації № 021720160000192189 ціна товару відрізняється від тої ціни, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № JTM-15-06-2016 від 06.06.2016 року, хоча номер рахунку-фактури (інвойсі) співпадає.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов’язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року – виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; щодо МД № 500060702/2016/012366 – договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виканням умов договору (угоди, контракту), виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

На вимогу митного органу декларантом ТОВ «Баско» щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року були надані додатково такі документи: банківські платіжні документи № 2016070100236483 від 01.07.2016 року (а.с. 25) та № 2016051300077006 від 13.05.2016 року (а.с. 24), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 000484 від 05.09.2016 року (а.с. 26), інвойс виробника № ХF160512Т1 від 27.06.2016 року (а.с. 132); щодо МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року – платіжне доручення №2016071400142189 від 14.07.2016 року (а.с. 49) та від 16.06.2016 року № 2016061600288344 (а.с.48), висновок експерта щодо ціни на товар № Our ref CUO-в № 000502 від 12.09.2016 року (а.с. 50).

Разом з тим, враховуючи, що при розгляді документів, які були додатково надані декларантом ТОВ «Баско» щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року, було встановлено, що ці документи не підтверджують митну вартість товару, так як стосуються ціни угоди між іншими суб’єктами господарювання, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експортною організацією від 05.09.2016 року № 000484 не може бути прийнятий у зв’язку з відсутністю посилань на джерела інформації, які були проаналізовані, а також надані не всі документи, які були затребувані, на підставі ч.1 ст.55 МК України, Відповідачем було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено її за другорядним методом – за резервним на рівні 1,3901 дол. США за кг нетто (МД від 25.02.2016 року № 100270001/2016/249704 (а.с. 136-137), про що прийняте відповідне рішення № 500060702/2016/000127/2 від 09.09.2016 року (а.с. 51-52).

Також, розглянувши надані Позивачем первісно та додатково надані документи до МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року Відповідач прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості, посилаючись на те, що у наданому платіжному дорученні від 16.06.2016 року № 2016061600288344 зазначена проформа-інвойс, яка відсутня в пакеті документів, що був наданий до митного оформлення, висновок експерта щодо ціни на товар від 12.09.2016 року № Our ref CUO-в № 000502 (а.с. 50) не може розглядатися, як документ, що підтверджує митну вартість, оскільки він виданий лише на частину товару.

З огляду на викладене, рішенням № 500060702/2016/000131/2 від 12.09.2016 року (а.с. 27-29), Відповідачем здійснено коригування заявленого Позивачем товару за МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року та визначено її за другорядним методом – за резервним на рівні: товар № 1 - 0,8478 дол. США за кг нетто (МД від 25.08.2016 року № 112050000/2016/015297), товар № 2 – 1,08 дол. США за кг нетто (МД від 21.06.2016 року № 112050000/2016/11058), товар № 3 – 0,99 дол. США за кг нетто (МД від 25.05.2016 року), товар № 4 – 1,1213 дол. США за кг нетто (МД від 21.06.2016 року № 112050000/2016/11058).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов’язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Позивачем митної вартості товарів заявлених у спірному випадку до декларування, Відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

Проте, Відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що Позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого Позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

З оскаржуваних рішень Відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів Позивачем.

Так, в оскаржуваному випадку, як на підставу для невизнання заявленої Позивачем митної вартості товарів, Відповідач посилається на те, що: щодо МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року – поставка за митною декларацією здійснюється на умовах поставки CIF за Інкотермс-2010, в поданих до митного оформлення документах відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року – згідно пп. 2.2 зовнішньоекономічного договору від 06.06.2016 року № JTM -15-06-2016 ціна включає в себе вартість товару, упаковки та маркування, проте у наданому до митного оформлення інвойсі від 06.06.2016 року № JTM -15-06-2016 не зазначено скільки саме становить дана складова у вартості товару; в пакувальному листі від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016 присутнє посилання на проформу – інвойс, яка до митного оформлення не надавалась; в експортній декларації № 021720160000192189 ціна товару відрізняється від тої ціни, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016, хоча номер рахунку-фактури (інвойсі) співпадає.

Проте, вказані обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження Позивачем саме митної вартості заявленого ним до декларування товару.

Так, суд зазначає, що умовами поставки оскаржуваного товару за МД № 500060702/2016/011867 від 01.09.2016 року визначено CIF - Odessa відповідно до Інкотермс.

Відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс - CIF (Cost, Insurance, Freight) - (Вартість, страхування і фрахт): продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Таким чином, оскільки Позивачем не сплачувались страхові платежі, то доводи митниці про те, що вартість страхування впливає на правильність визначення митної вартості, є безпідставними.

У спірному випадку не є важливим, які страхові платежі та за якою процентною ставкою вони сплачені постачальником товару, оскільки, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту, вони не можуть вплинути на правильність визначення Позивачем митної вартості.

З тих самих підстав є необґрунтованими посилання Відповідача на неможливість підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару за МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року на те, що у наданому до митного оформлення інвойсі від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016 не зазначено скільки саме становить вартість упаковки та маркування поставляємого товару, оскільки, як зазначено самим Відповідачем, згідно пп. 2.2 зовнішньоекономічного договору від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016 (а.с.38) ціна поставляємого Позивачем товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, а тому за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення Позивачем митної вартості.

Також, судом не приймаються до уваги Посилання Відповідача, як на підставу для невизнання заявленої Позивачем вартості декларуємого товару за МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року, на відсутність в представлених документах проформи – інвойсу, на який йдеться посилання в пакувальному листі (а.с. 45-46) та додатково наданому платіжному дорученні.

Суд наголошує, що проформа-інвойс не є документом, що підтверджує, у даному випадку, митну вартість товару.

Так, відповідно до п.3 ч.2 ст.53 МК Укаїни документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

З огляду на зазначену норму, рахунок-проформа (проформа-інвойс) може бути документом, що підтверджує митну вартість товару лише в тому випадку, якщо імпортований товар не є об'єктом купівлі-продажу.

Однак, в даному випадку імпортований товар є об'єктом купівлі-продажу згідно представленого Позивачем до митного оформлення зовнішньоекономічного контракту.

Тобто, оскільки імпортований товар був об'єктом купівлі-продажу, то подання імпортером проформи-інвойс не є обов'язковим.

Що стосується посилань Відповідача, як на підставу для невизнання заявленої Позивачем вартості декларуємого товару за МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року, на те, що в експортній декларації № 021720160000192189 ціна товару відрізняється від тої ціни, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) від 06.06.2016 року № JTM-15-06-2016, хоча номер рахунку-фактури (інвойсі) співпадає, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що товар за МД № 500060702/2016/012366 від 09.09.2016 року Позивачем поставляється саме за контрактом укладеним з САВМ Тrading (Каліфорнія), як продавцем (а.с. 14-19).

Саме виставлена наведеним продавцем САВМ Тrading (Каліфорнія) ціна поставляємого товару у відповідному рахунку – фактурі і визначена Позивачем у поданій митній декларації.

Крім того, додатково на вимогу митного органу Позивачем були надані платіжні документи, що підтверджують здійснення сплати за поставлений товар постачальником (САВМ Тrading (Каліфорнія)) виробнику товару, яким, як і зазначено у митних деклараціях, виступає China Jiatal Group Co, Limited.

Наведені дані цілком відповідають даним декларації країни відправлення та жодних зауважень з цього приводу у митного органу не виникло.

Суд зазначає, що не приймаючи додатково надані Позивачем наведені документи та відповідні роз’яснення щодо ціни посзтавляємого товару, Відповідач послався на те, що у наданому платіжному дорученні від 16.06.2016 року № 2016061600288344 зазначена проформа-інвойс, яка відсутня в пакеті документів, що був наданий до митного оформлення. Проте, як вже зазначалось вище, рахунок-проформа (проформа-інвойс) може бути документом, що підтверджує митну вартість товару лише в тому випадку, якщо імпортований товар не є об'єктом купівлі-продажу, а у даному випадку спірний товар є об'єктом купівлі-продажу, тому подання імпортером проформи-інвойс не є обов'язковим.

Також, суд звертає увагу на те, що Відповідачем не було встановлено заниження митної вартості поставляємого Позивачем товару в порівняні з цінної цього ж товару виставленої виробником. Навпаки, Відповідачем встановлено, що постачальником включено додатково до ціни товару відповідні складові за укладеним з Позивачем договором.

Тобто, доводи Відповідача жодним чином не свідчать про приховування або зменшення Позивачем складових вартості імпортованих товарів.

З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем надані Відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості – за ціною договору (контракту).

Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті Позивачем на користь продавця.

Таким чином, правильність визначення Позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані Відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження Позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баско» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000127/2 від 06.09.2016 року, № 500060702/2016/000131/2 від 12.09.2016 року – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000127/2 від 06.09.2016 року, № 500060702/2016/000131/2 від 12.09.2016 року.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.