Постанова № 6442335, 26.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-9573/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Головіної К.І.

при секретарі                                                  Потапенко О.М.

за участю представника відповідача                                                   Могили Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001991540/0 від 01.062009 року, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001991540/0 від 01.062009 року, мотивуючи свої вимоги тим, що ДПІ у м. Сніжному Донецької області було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Сніжнеантрацит» з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкового зобов’язання по збору на геологорозвідувальні роботи за період з 01.04.2009 року по 01.06.2009 року (акт № 485/15-31906124 від 01.06.2009р.). За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0001991540/0 від 01.062009 року на підставі п.п.17.1.17. пункту 17.1, ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» про застосування штрафних санкцій у розмірі 1088,01 грн.

З зазначеним повідомленням-рішенням не згодні і вважають його не обґрунтованим з наступних підстав.

ДП «Сніжнеантрацит» проводило платежі в рахунок оплати поточних зобов’язань зі збору на геологорозвідувальні роботи за другий квартал 2009 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001991540/0 від 01.06.2009 року.

Позивач вважає, що визначення розміру штрафної санкції, а також їх застосування податковим органом можливо лише у випадку, якщо платником податку сплачена саме узгоджена ним у відповідній податковій декларації сума податкового зобов’язання.

Пункт 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та державними цільовими фондами», який передбачає погашення податкового боргу попередньо сплаті податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, не встановлює право або обов’язок саме податкового органу змінювати податкові зобов’язання в рахунок сплати яких платник податків направив кошти.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також у заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що спірне податкове повідомлення –рішення сформовано на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по збору на геологорозвідувальні роботи за період з 01.04.2009 року по 01.06.2009 року від 01.06.2009 року № 485/15-31906124. Актом документальної перевірки встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5 статті 5 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та державними цільовими фондами», а саме платником несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов’язань по збору на геологорозвідувальні роботи у сумі 5440,07 грн.

Згідно п.7.7 ст. 7 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед державними та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Таким чином, усі суми податкових зобов’язань, перераховані до бюджету, пішли на погашення податкового боргу.

Крім того згідно платіжних доручень №№ 309, 310, 311 від 17.04.2009 року підприємство перераховує кошти, отримані від оренди приміщення, хоча ДПІ у м. Сніжне надавала позивачу дозвіл на оренду заставленого майна при умові, що кошти, отримані від оренди будуть направлені на погашення заборгованості у бюджет.

Просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Державне підприємство «Сніжнеантрацит» 02.09.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради як юридична особа, діє на підставі статуту, затвердженого Міністром вугільної промисловості України 18 січня 2006 року, та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.13-20).

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Сніжне Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно акту про результати проведення невиїзної документальної перевірки № 485/15-31906124 від 01.06.2009 року проведеної Державною податковою інспекцією у м. Сніжне Донецькій області з питання своєчасної сплати ДП «Сніжнеантрацит» узгоджених сум податкових зобов’язань по збору за геологорозвідувальні роботи за період з 01.04.2009 року по 01.06.2009 року, було встановлено порушення п.п 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати ДП «Сніжнеантрацит» узгодженої суми податкових зобов’язань у сумі 5440,07 грн. (а.с.6-7).

На підставі акту перевірки № 485/15-31906124 від 01.06.2009 року було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0001991540 від 01.06.2009 року, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 64 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі - 1 088,01 грн. (20 % від узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 5440,07) /а.с.5/.

Згідно платіжних доручень №309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.2009 року, № 311 від 17.04.09 року, № 696 від 22.04.2009 року, 3302 від 24.04.2009 року ДП «Сніжнеантрацит» сплатило збір за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2009 року.

При цьому з платіжних доручень №309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.2009 року, № 311 від 17.04.09 року вбачається, що вказаний збір сплачувався з коштів, отриманих від оренди майна відповідно до згод, наданих державною податковою інспекцією у м. Сніжне № 885/1/241013 від 28.04.2006 року, №2951/10/24-012 від 18.09.2008 року.

Суд вважає, що такі дії відповідача частково не відповідають вимогам податкового законодавства.

Статтею 1 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита, не можуть встановлюватися або змінюватися іншим законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати зобов’язань платників податків також встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом про оподаткування.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов’язання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобов’язання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що податкові зобов’язання позивача були узгоджені розрахунком збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету за 4-й квартал 2008 року та погашені 24.04.2008 року.

Разом з тим, 24.04.2008 року платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу за вказаний період.

24.04.2009 року позивач проводив платежі в рахунок збору за геологорозвідувальні роботи за 2-й квартал 2009 року на загальну суму 4 100 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 696 від 22.04.2009 року, № 302 від 24.04.2009 року (а.с.9-10). Відповідач використав зазначені платежі як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Згідно п.п. 7.1.7 п.7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків ДП «Сніжнеантрацит» не сплачував 24.04.2009 року суму податкового боргу, визначену в розрахунку за 4-й квартал 2008 року, а згідно платіжних доручень № 696 від 22.04.2009 року, № 302 від 24.04.2009 року проводив платежі в рахунок оплати збору за геологорозвідувальні роботи за 2-й квартал 2009 року на загальну суму 4100,41 грн., тому у податкового органу не було передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Суд не може прийняти посилання відповідача на правомірність розподілу сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості на погашення податкового боргу.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Так, норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового органу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов’язку по сплаті сум податку) шляхом винесення податковим органом як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складання та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше. В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про складання податковим органом будь-яких із вищенаведених документів.

Відповідно п.3 ст.2 КАС України податковий орган зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов’язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов’язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

У пункті 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так відповідач не надавав суду доказів щодо правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 01.06.2009 року № 0001991540/0 на суму 800,57 грн., таким чином відсутні підстави для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Щодо платіжних доручень № №309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.2009 року, № 311 від 17.04.09 року, якими сплачено збір за геологорозвідувальні роботи за рахунок коштів від оренди майна слід зазначити наступне.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, активи позивача знаходяться у податковій заставі. Зі згоди Державної податкової інспекції у м. Сніжне на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 28.04.2006 року та 18.09.2008 року (а.с.38-39), вбачається, що відповідач дозволив здійснювати операції з активами, а саме передачи в оренду приміщення, які знаходяться на балансі шахти «Ударник» та ВП шахти «Зоря» за умови перерахування до бюджету у повному обсязі грошових коштів, що будуть отримані від оренди на погашення податкового боргу. Крім того, позивач був попереджений про відповідальність передбачену п.п. 8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та потребує письмового оформлення. Відповідно до п. 8.6.1, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди нерухомого та рухомого майна.

Відповідно до п.10.1.1 вказаного Закону, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом продажу активів такого платника податків.

Таким чином, законодавством України передбачена податкова застава активів платника податків, як захід, направлений на погашення податкового боргу. При необхідності, податковий орган має право на продаж активів такого платника податків.

Виходячи з вказаного, надання згоди позивачу на реалізацію активів у вигляді передачі у оренду приміщень, в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», це перш за все заходи, що направлені на погашення податкового боргу.

Таким чином, суд вважає, що позивачем неправомірно направлено кошти від оренди приміщень (згідно з дозволом) в рахунок погашення поточних платежів, а не погашення податкового боргу. В цій частині дії відповідача є правомірними, а кошти в розмірі 287,44 грн., що сплачені платіжними дорученнями № 309 від 17.04.09 року, № 310 від 17.04.09 року, №311 від 17.04.09 року правомірно зараховано на погашення податкового боргу, і, як наслідок, є правомірним нарахування штрафних санкцій в зв’язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого зобов’язання.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                                                                                                                                          П О С Т А Н О В И В :

Позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0001991540/0 від 01.062009 року задовольнити частково.                    Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжне Донецькій області № 0001991540 від 01.06.2009 року, яким Державному підприємству «Сніжнеантрацит» нараховане податкове зобов’язання на суму 800,57 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 26 серпня 2009 року.

Повний текст постанови складений 31 серпня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Головіна К.І.