Рішення № 64417984, 26.01.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1197/16-ц

ЄУН 226/1197/16-ц

Провадження № 2/226/4/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Клепки Л.І,

за участю секретаря Тіссен О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив, що 11.09.2007 року між Банком та відповідачкою укладено кредитний договір, за яким ПАТ КБ«ПриватБанк»надало відповідачці грошові коштиу вигляді кредитного лімітуна платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підтвердивши свою згоду на укладення договору, який складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, відповідачка перестала виконувати взяті на себе зобовязання, внаслідок чого станом на 18.04.2016 року за нею утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 71382,16 грн, з яких: 9246,11 грн заборгованість за кредитом, 55781,01 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 2479,70 грн заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3375,34 грн штраф (процентна складова). Оскільки відповідачем ніяких заходів, спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором, не вживається, позивач просить суд стягнути з неї на його користь 71382,16 грн та судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду в розмірі 1378 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що 11 вересня 2007 року відповідачці було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 22,8% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості. Підписавши анкету - заяву про приєднання доУмов і правил надання банківських послуг, відповідачка погодилася з запропонованими умовами, розміром процентів за користування кредитом та штрафними санкціями, що передбачені п.2.1.1.7.6. Умов і правил надання банківських послуг. З березня 2009року відповідачка стала порушувати умови договору, внаслідок чого виникала заборгованість, розмір якої накопичувався.Останній платіж в сумі 100грн. був здійснений відповідачкою 25.07.2014року, після чого вона припинила виконувати свої боргові зобовязання.В ході судового розгляду за ініціативою відповідачки порушувалось питання реструктуризації боргу, від чого вона відмовилась. З огляду на це представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсягу.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково, не заперечувала проти стягнення з неї заборгованості за кредитом в сумі 9246,11 грн. Вимоги щодо стягнення з неї процентів за користування кредитом вважала значно завищеними, проте свого розрахунку не надала, а вимоги щодо пені і штрафів вважала не підлягаючими до задоволення відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 11.09.2007 року між сторонами укладено кредитний договір (без номера), за яким позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою річних в розмірі 22,80 % на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки (а.с.14).

Уклавши договір, відповідачка відповідно до п.6.5 Умов і Правил надання банківських послуг взяла на себе зобовязання погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, перевитраті платіжного ліміту, а також сплаті комісії на умовах, передбачених Договором, і надала свою згоду встановлення кредитного ліміту за рішенням банку, який в любий момент може змінити кредитний ліміт шляхом його зменшення, збільшення або анулювання (а.с.18). Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Як встановлено судом, кредитний ліміт відповідачки становив 21600 грн. і після старту карткового рахунку неодноразово змінювався: 16.02.2010 року був знижений до 2000грн., 07.06.2012 року був збільшений до 2200грн.,з 17.08.2012 року становив 3200грн., з 17.09.2012року 3700грн., а з 12.03.2013 року 8000грн. (арк.спр. 92).

Також протягом строку користування кредитом відповідачці було видано чотири картки: 01.09.2007 року картка 546082971898585 терміном дії до серпня 2015року, 19.06.2012року картка 5457082901416466 зі строком дії до червня 2016року, 07.08.2012року картка 5457082800402963 зі строком дії до квітня 2016року і 29.11.2012року картка 5211537307713151 терміном дії до січня 2016року (арк.спр.93 ).

З письмового розрахунку Банку, не спростованого відповідачкою, слідує, що прийняті на себе зобовязання вона виконувала неналежним чином. Останній платіж був здійснений відповідачкою в липні 2014року. Станом на 18.04.2016 за нею утворилася заборгованість, розмір якої склав 71382,16 грн, з яких: 9246,11 грн заборгованість за кредитом, 55781,01 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, 2479,70 грн заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3375,34 грн штраф (процентна складова) (а.с.4-13).

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник згідно ст.1048 цього Кодексу зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки за правилами ст. 629 ЦК договір є обовязковим для виконання сторонами, зобовязання за ним відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 цього Кодексу повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.2 Умов і правил надання банківських послуг визначено право Банку на встановлення клієнту кредитного ліміту в любий момент шляхом зменшення чи збільшення його розміру.

Підписи сторін в Договорі свідчать про досягнення між ними домовленості щодо всіх істотних його умов, зокрема, і самостійної зміни Банком кредитного ліміту, з огляду на що доводи відповідачки про те, що Банк не міг змінювати кредитний ліміт без її згоди, є неспроможними. З заявами про розірвання договору відповідачка до Банку не зверталася.

Згідно п.8.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. (фіксована сума) + 5% (процентна складова) від суми позову (арк.спр.18 зворот).

Пунктом 9.12 Умов визначено, що договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання, проте, якщо ні одна із сторін не заявила про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же термін (арк.спр.19).

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідачка про припинення дії Договору не заявляла. Оскільки доказів про звернення відповідача до позивача щодо припинення договірних відносин судом не встановлено, це дає суду підстави вважати, що договір був пролонгований зі збереженням тих умов, на підставі яких його було укладено.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 з 14.04.2014року проживала в м.Димитров (Мирноград), які згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» визнані такими, на території яких здійснювалася антитерористична операція, її доводи про незаконність нарахування Банком штрафів та пені заслуговують на увагу і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно розрахунку заборгованості останній платіж відповідачкою було здійснено в липні 2014року. З позовними вимогами Банк звернувся 14.07.2016року. Строк позовної давності позивачем не пропущено.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 65027,12 грн, з яких: 9246,11 грн заборгованість за кредитом, 55781,01 грн заборгованість по процентам за користування кредитом. Інші вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про судові витрати в порядку ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду, в розмірі 1252,73 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 625, ч.2 ст.1050, ч.1ст.1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором (без номера) від 11.09.2007 року в сумі 65027 (шістдесят пять тисяч двадцять сім) грн 12 коп., з яких: 9246,11 грн заборгованість за кредитом, 55781,01 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, та судові витрати в сумі 1252,73 грн, перерахувавши зазначені суми на розрахунковий рахунок № 29092829003111.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. В разі, якщо особи, які приймали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 26 січня 2017 року.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано в нарадчій кімнаті 1 лютого 2017 року.

Суддя Л.І.Клепка