Рішення № 64415503, 23.12.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2762/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 2, 19, 21 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Арсенал Послуг" до ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності ,-

в с т а н о в и л а :

20 квітня 2016 року Приватне підприємство «Арсенал Послуг» (далі ПП «Арсенал Послуг») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсними договорів дарування, скасування державної реєстрації права власності, посилаючись на те, що 19 лютого 2015 року Соснівським районним судом м. Черкаси було винесено рішення у справі за позовом ПАТ «АКБ Київ» до ОСОБА_12, третя особа: ТОВ «Агрофірма «Насіння» про стягнення заборгованості, яким було стягнуто з ОСОБА_12 на користь ПАТ «АК Банк Київ» заборгованість у розмірі 4 480 783,90 грн. ОСОБА_12 був поручителем за зобовязаннями ТОВ «Агрофірма «Насіння» перед ПАТ «АК Банк Київ» згідно договору поруки № 011/11-П від 07.04.2011 року.

19 червня 2015 року між ПАТ «АКБ Київ» та АБ «Укргазбанк» було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобовязань неплатоспроможного банку.

ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Арма Факторинг» 30 грудня 2015 року уклали договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами. Відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає у повному обсязі новому кредитору всі права, включаючи право грошових вимог, які існували на день укладення цього договору, згідно договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 011/11-НКЛ від 07.04.2011 року та договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 011/11-1-НКЛ від 07.04.2011 року, що укладені між ПАТ «АКБ Київ» та ТОВ «Агрофірма «Насіння».

Між ТОВ «Арма Факторинг» та ПП «Арсенал послуг» 30 грудня 2015 року було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами. Згідно цього договору первісний кредитор відступає у повному обсязі новому кредитору всі права, включаючи права вимоги грошових коштів, що були передані йому за договором, укладеним між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Арма Факторинг» від 30.12.2015 року про відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Одночасно з відступленням прав вимоги згідно з договором від 30.12.2015 року первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги за договорами забезпечення, в тому числі і Договором поруки № 011/11-П від 07.04.2011, укладеним між ПАТ «АКБ Київ», ОСОБА_12 та боржником.

29 січня 2016 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси було задоволено заяву ПП «Арсенал Послуг» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача ПАТ «АК Банк Київ» у виконавчому провадженні ВП № 47606164 на ПП «Арсенал Послуг».

Відповідач ОСОБА_7 була дружиною боржника ОСОБА_12. В період шлюбу ОСОБА_7 зареєструвала 16 грудня 2011 року право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою м. Черкаси, пров. Крилова, 27. ОСОБА_7 зареєструвала 17 травня 2007 року право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою м. Черкаси, пров. Крилова, 27, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041 площею 881,0 кв. м.

08 грудня 2015 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_12

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 червня 2014 року було стягнуто із ОСОБА_12 на користь ПАТ «АК Банк «Київ» заборгованість у розмірі 4 947 000,03 грн.

Позивач вказує в позові, що оскільки право власності на житловий будинок було набуто в період шлюбу, щоб унеможливити виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на 1/2 частину будинку, як спільної власності подружжя, ОСОБА_12 звернувся до суду із позовом про розподіл спільного майна подружжя.

04 грудня 2014 року Соснівським районним судом м. Черкаси було ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя, яким стягнуто із ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 грошову компенсацію в розмірі 12 000,00 грн., за належну ОСОБА_7 1/ 2 частину будинку загальною площею 361,4 кв. м, житловою площею 148,1 кв. м, що розташований за адресою м. Черкаси, пров. Крилова, 27.

Виділено та визнано за ОСОБА_7 право власності на житловий будинок загальною площею 361,4 кв. м житловою площею 148,1 кв. м, що розташований за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова, 27.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 16 квітня 2015 року вищевказане рішення від 04 грудня 2014 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.

20 травня 2015 року Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_12 заборгованості та винесено постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У звязку з тим, що заходи державного виконавця щодо виявлення майна та коштів належних боржникові виявилися безрезультатними, та на даний час існують невиконані боргові зобовязання ОСОБА_12 перед стягувачем ПП «Арсенал Послуг», то виникла необхідність звернути стягнення на частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно з колишньою дружиною.

Державний виконавець звертався до суду із поданням про визначення та виділення частки майна боржника ОСОБА_12 у житловому будинку та земельній ділянці по пров. Крилова, 27 в м. Черкаси. Однак, саме в день, коли було призначено судовий розгляд подання, відповідач ОСОБА_7 з метою ухилення від виділу частини будинку у власність боржника ОСОБА_12, вчинила дії по відчуженню нерухомості шляхом оформлення договору дарування від 21 березня 2016 року на трьох спільних з ОСОБА_12 дітей: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 по 1/3 частці будинковолодіння за адресою: пров. Крилова, 27, м. Черкаси та договору дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова,27, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041 площею 0,0881 га., який було посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11

Позивач зазначає в позові, що договори дарування земельної ділянки та будинку від 21 березня 2016 року, розташовані по пров. Крилова, 27 в м. Черкаси були вчинені з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_12 за виконавчим провадженням ВП № 47606164.

Ухвалою від 15 серпня 2016 року в якості третіх осіб у справі було залучено приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та Службу у справах дітей Черкаської міської ради.

Тому позивач ПП «Арсенал послуг» просив суд визнати недійсним договір дарування від 21 березня 2016 року № 1288 земельної ділянки площею 0,0881 га, що розташована за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова,27, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041. Скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 Визнати недійсним договір дарування від 21 березня 2016 року № 1286 житлового будинку, загальною площею 361,4 кв. м, житловою площею 148,1 кв. м, що розташований за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова, 27, що був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 з моменту його укладення. Скасувати державну реєстрацію права власності житлового будинку за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2016 року позов Приватного підприємства «Арсенал Послуг» до ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання недійсними договорів дарування, скасування державної реєстрації права власності задоволено.

Визнано недійсним договір дарування від 21 березня 2016 року № 1288 земельної ділянки площею 0,0881 га, що розташована за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова,27, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041, що був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 з моменту його укладення.

Скасовано державну реєстрацію права власності земельної ділянки за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, площею 0,0881 га, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041, що розташована за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова, 27, яка була проведена 21 березня 2016 року на підставі договору дарування земельної ділянки № 1288, що був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11

Визнано недійсним договір дарування від 21 березня 2016 року № 1286 житлового будинку, загальною площею 361,4 кв. м, житловою площею 148,1 кв. м, що розташований за адресою: м. Черкаси, провулку Крилова,27, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 з моменту його укладення.

Скасовано державну реєстрацію права власності житлового будинку за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, загальною площею 361,4 кв. м, житловою площею 148,1 кв. м, що розташований за адресою: Черкаси, пров. Крилова, 27, яка була проведена 21 березня 2016 року на підставі договору дарування житлового будинку № 1286, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення незаконне, необґрунтоване, суд при вирішення спору вийшов поза межі позовних вимог. Суд першої інстанції без дослідження факту джерела коштів на набуття будинку ухвалив рішення, що будинок та земельна ділянка належать до спільного майна подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_12, що є порушенням Сімейного кодексу та правових позицій ВСУ. Просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2016 року та винести нове рішення, яким відмовити ПП «Арсенал Послуг» у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які зявились в судове засідання перевіривши законність і обґрунтованість рішення, в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає повністю.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, не будучи стороною спірного правочину, як на підставу звернення, враховуючи уточнені позовні вимоги, послався на ст. 233 ЦК України, яка регламентує правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини. При цьому позовні вимоги обґрунтовував тим, що, заявляючи вимогу про визнання спірного договору дарування недійсним, укладеного між ОСОБА_13, який діє як законний представник ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який діє за згодою матері ОСОБА_7, та яка дає згоду та діє в інтересах своїх малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 з іншої сторони, де ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 в рівних частинах прийняли в дар будинок по провулку Крилова, 27 в м. Черкаси та земельну ділянку площею 0,0881 га., на якій розташований будинок, призначену для обслуговування будинку та господарських споруд, недійсним. Позивач, посилаючись на приписи статей 232-234 ЦК України, зазначив, що єдиною дійсною метою укладення договорів було уникнення звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_12 (право на 1 /2 майна).

Задовольняючи позовні вимоги, та визнаючи повністю недійсними оскаржувані договори дарування, суд першої інстанції вважав їх обґрунтованими, та прийшов до висновку, що при оформлені спірних договорів дарування єдиною метою їх укладання, зі сторони відповідача у справі, дарувальника за договорами, було уникнення визнання та виділу частини майна боржника ОСОБА_12 у спільному майні подружжя, який не являвся особою, яка брала участь у справі, у звязку з чим відповідач, відчужуючи нерухоме майно на користь своїх трьох неповнолітніх дітей, діяла виключно під впливом тяжкої обставини, остерігаючись бути позбавленої права власності та права користування частиною будинковолодіння та земельною ділянкою, так як відповідач була обізнана про судове рішення про стягнення з ОСОБА_12 заборгованості по кредитному договору на користь позивача, отже могла передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно.

При цьому суд скасував державну реєстрацію права власності земельної ділянки за ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, площею 0,0881 га., кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041, що розташована за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова, 27, яка була проведена 21 березня 2016 року, на підставі договору дарування земельної ділянки № 1288, що був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11

Проте, колегія суддів вважає, що до наведених висновків суд прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За змістом частини першої статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом зазначених норм матеріального права при укладенні договору дарування волевиявлення дарувальника має бути спрямоване на добровільне, безоплатне, без будь-яких примусів (життєвих обставин або впливу сторонніх осіб) відчуження належного йому майна на користь обдаровуваного.

Разом з тим правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не вважається вільним і не відповідає її внутрішній волі.

Відповідно до розяснення п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Стаття 233 ЦК України не передбачає обмежень чи заборон її застосування до окремих правовідносин, що виникають, зокрема, з договору дарування.

Відповідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи інтересів.

Колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_12 був поручителем по зобовязанням ТОВ «Агрофірма «Насіння» перед ПАТ «АК Банк Київ» згідно договору поруки № 011/11-П від 07 квітня 2011 року (т. 1 а. с. 31).

19 червня 2015 року між ПАТ «АКБ Київ» та АБ «Укргазбанк» було укладено договір про передачу приймаючому банку активів і зобовязань неплатоспроможного банку.

ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Арма Факторинг» 30 грудня 2015 року уклали договір про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого первісний кредитор відступає у повному обсязі новому кредитору всі права, включаючи право грошових вимог, які існували на день укладення цього договору, згідно договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 011/11-1-НКЛ від 07 квітня 2011 року та договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 011/11-1-НКЛ від 07 квітня 2011 року, що укладені між ПАТ «АКБ Київ» та ТОВ «Агрофірма «Насіння».

30 грудня 2015 року між ТОВ «Арма Факторинг» та ПП «Арсенал послуг» року було укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Пунктом 1.1. даного договору визначено, що первісний кредитор відступає у повному обсязі новому кредитору, а новий кредитор оплачує та приймає всі права, включаючи права вимоги грошових коштів, які існують станом на дату укладення договору, згідно договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 011/11-НКЛ від 7 квітня 2011 року та договору про надання не відновлювальної кредитної лінії № 011/11-1-НКЛ від 7 квітня 2011 року, що укладені між ПАТ «АКБ «КИЇВ» та ТОВ «Агрофірма «Насіння» (т. 1 а. с. 26-27).

Відповідно до акта приймання-передавання документації за договором від 30 грудня 2015 року первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги за договорами забезпечення в тому числі і Договором поруки № 011/11-П від 07 квітня 2011 року укладеним між ПАТ «АКБ Київ», ОСОБА_12 та боржником (т. 1 а. с. 28).

29 січня 2016 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси було задоволено заяву ПП «Арсенал Послуг» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено стягувача ПАТ «АК Банк Київ» у виконавчому провадженні ВП № 47606164 на ПП «Арсенал Послуг» (т. 1 а. с.14).

20 травня 2015 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було накладено арешт та заборону на відчуження на все майно, що належить боржнику ОСОБА_12 за адресою: м. Черкаси, пров. Крилова, 27 (т. 1 а. с. 22).

Відповідач ОСОБА_7 в період шлюбу з ОСОБА_12 зареєструвала 16 грудня 2011 року право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою м. Черкаси, пров. Крилова, 27, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданого Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради від 16 листопада 2011 року серії САЕ 3110098.

17 травня 2007 року зареєстровано право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою м. Черкаси, пров. Крилова, 27, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041 площею 881,0 кв. м., згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 17 травня 2007 року.

08 грудня 2015 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 розірвано.

21 березня 2016 року відповідач ОСОБА_7 уклала договір дарування житлового будинку загальною площею 361,4 кв. м, житловою площею 148,1 кв. м, що розташований на земельній ділянці 881 кв. м. за адресою м. Черкаси, пров. Крилова, 27, кадастровий номер: 7110136700-04-026-0041, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11О на трьох спільних з ОСОБА_12 дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6 в рівних частинах (т. 1 а. с. 122- 123).

Того ж дня було укладено договір дарування земельної ділянки на ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рівних частинах, площею 0,0881 га., кадастровий номер: 7110136700:04:026:0041, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована: м. Черкаси, провулок Крилова, 27 (т. 1 а. с. 120-121).

Згідно даних довідки Комітету самоорганізації населення «Благовісний» від 25 серпня 2016 року № 10275 в будинку № 27 по пров. Крилова в м. Черкаси, виданої ОСОБА_7, зареєстровані та проживають окрім неї: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 син, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 син, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9 дочка (т . 2 а. с. 24).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_7 вимушена була укласти спірні договори дарування, щоб виключити можливість кредитора її колишнього чоловіка ОСОБА_12 звернути стягнення на частку в спільній власності на домоволодіння, та при цьому, як ОСОБА_12 так і ОСОБА_7, внаслідок укладання відповідачем договорів дарування позбавлені можливості вирішити питання щодо поділу майна іншим шляхом (укласти договір про поділ спального майна та ін.) та залишити за собою частку в праві власності або отримати грошову компенсацію, що вказує на укладання спірних договорів на вкрай невигідних умовах.

Колегія суддів не погоджується з приведеними висновками суду першої інстанції.

По-перше, звертаючись до суду з даним позовом позивач, обґрунтовуючи порушення саме його прав оскаржуваними договорами, послався на те, що ОСОБА_12, як співвласник спірного майна мав право на 1/ 2 його частину, за рахунок якого саме позивач, як кредитор, мав можливість задовольнити свої вимоги до останнього, як боржника. Разом з тим, позивач просив суд визнати оспорюванні договори дарування недійсними в цілому, не вмотивувавши при цьому, яким чином розпорядження відповідача саме своєю часткою в спірному майні, шляхом дарування спірного майна своїм неповнолітнім дітям, порушує його права, оскільки відповідач ОСОБА_7 не мала жодних зобовязань перед позивачем , договорів з позивачем не укладала, на що суд першої інстанції не звернув уваги, тому дійшов необґрунтованих висновків про задоволення вимог позивача.

Суд першої інстанції, в свою чергу, визнаючи недійсними договори дарування, також в цілому не навів відповідних підстав для задоволення позову відносно частини майна саме відповідача ОСОБА_7

Крім того, позивач, стверджуючи про належність 1/ 2 частини спірного майна ОСОБА_12, не залучив останнього до участі у справі в якості відповідача.

Суд першої інстанції, констатуючи те, що ОСОБА_12 була надана нотаріально посвідчена згода на укладання спірних правочинів, оскільки спірне майно було набуте під час зареєстрованого шлюбу і є спільною сумісною власністю, а отже, дійшовши фактично висновку про те, що судове рішення може вплинути на права і обовязки ОСОБА_12, який позивачем при звернені до суду не був визначений в якості відповідача, в порушення вимог ст. 35 ЦПК України, не залучив останнього до участі у справі в якості третьої особи.

З огляду на викладене, колегія суддів не може погодитись і з висновком суду першої інстанції про те, що розпорядження відповідача ОСОБА_7 спірним майном на користь своїх трьох неповнолітніх дітей може свідчити про те, що вона змушена була вчинити оскаржувані правочини на невигідних для себе умовах, так як даруючи, зокрема належну їй частину, враховуючи, що сам позивач визнає право відповідача на 1/2 частину спірного майна, вона розпорядилась своїм майном, не маючи будь-яких зобовязань перед позивачем, що також ним не заперечується.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню колегією суддів.

За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, враховуючи вимоги та їх обґрунтування наведені в позовній заяві, коло осіб визначене, як позивачем, так і судом першої інстанції, проаналізувавши оскаржуване судове рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з вищевикладеного.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 листопада 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства "Арсенал Послуг" до ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності скасувати, ухвалити нове рішення.

Відмовити Приватному підприємству "Арсенал Послуг" в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, треті особи: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, Служба у справах дітей Черкаської міської ради про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :