Постанова № 64415454, 01.02.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/793/13/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ст. 185 КУпАП Калашник В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_3, що надійшли з Соснівського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою останнього, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136,00 грн.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_3. на користь держави судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп..

Згідно постанови суду першої інстанції та протоколу серії ЧК №001342 від 24.09.2016 року ОСОБА_3 24.09.2016 року о 15 год. 40 хв. у м. Черкаси по вул. Одеська 50 чинив злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції, а саме: на вимогу заглушити двигун та вийти з автомобіля Хонда НОМЕР_1 не реагував, не надавав посвідчення водія та свідоцтво реєстрації транспортного засобу на законну вимогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу правопорушення. Вказує на те, що у його діяннях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки непокори працівникам поліції не вчиняв. Вважає, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи.

В судові засідання апеляційного суду, призначені на 20.01. та 01.02.2017 року ОСОБА_3 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату апеляційного розгляду, причини неявки суду не повідомив, що не є перепоною для постановлення законного і обґрунтованого рішення.

Перевіривши матеріали справи, приходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону під час розгляду справи дотримався, з'ясував всі обставин вчиненого правопорушення.

Так, ст.185 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Згідно зі ст. 185 КУпАП, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які виконують службові обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 24.09.2016 року о 15 год. 40 хв. у м. Черкаси по вул. Одеська 50 керував автомобіля Хонда НОМЕР_1, що підтверджується протоколом серії АП1 №159948.

Після зупинки транспортного засобу співробітником поліції, який виконував службові обов'язки, на підставі п. 2.4 ПДР України, висунув законну вимогу ОСОБА_3 пред'явити для перевірки документи , зазначені в пункті 2.1 ПДР України.

Такі дії працівника поліції відповідають п.11, ч.1 ст.23 Закону України "Про національну поліцію", відповідно до якого, поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

ОСОБА_3 у порушення вимог п 2.4 "а" ПДР України, проігнорував законну вимогу працівника поліції. Працівники поліції, в складі екіпажу неодноразово, наполегливо повторювали вимогу про надання документів, що надають право керування транспортним засобом, однак останній виконувати вимогу працівників поліції відмовлявся та після чого хотів розпочати рух, на вимогу вимкнути двигун та вийти з автомобіля останній не реагував, після чого до ОСОБА_3 було застосовано спецзасоби.

В подальшому, ОСОБА_3 було доставлено до Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області де було складено адмінпротоколи.

З метою перевірки апеляційних доводів ОСОБА_3, судом апеляційної інстанції допитано інспекторів роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які повідомили про обставини зупинки транспортного засобу Хонда НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та підтвердили факт відмови останнім виконати розпорядження інспекторів вийти з автомобіля та надати документи.

Крім того, судом було переглянуто відеозапис з нагрудних відеокамер, який був наданий на запит суду, з якого вбачається, що автомобіль Хонда НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 був зупинений працівниками патрульної поліції, ОСОБА_3 перебував в неадекватному стані, не міг розбірливо назвати прізвище, ім'я та по батькові, не міг назвати власника автомобіля. При цьому, ОСОБА_3 вийти з автомобіля відмовився та намагався від'їхати з місця його зупинки.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно оцінив такі дії ОСОБА_3 як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, оскільки останній відмовився від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог працівника поліції при виконанні ними службових обов'язків.

Решта доводів апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення та не спростовують висновків суду про наявність у діяннях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Разом з цим судом першої інстанції не в повному обсязі виконано вимоги ст. 27 КУпАП і накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення не в ставках неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який встановлений законодавством України на момент скоєння правопорушення, а в твердій грошовій сумі. Однак зазначене, не є підставою для зміни або скасування постанови суду першої інстанції, оскільки в цілому на ОСОБА_3 накладене стягнення, що відповідає санкції ст. 185 КУпАП.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції апеляційним судом не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП - без змін.

Вважати правильним накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП у виді штрафу в розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136,00 грн.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя :