Ухвала суду № 64414631, 30.01.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/301/17

№ провадження 1-кс/646/489/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2017 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Єжов В.А., за участю секретаря - Маркової О.В., слідчого - Пересада Я.Г., прокурора - Щебликіна Д.А., розглянувши клопотання начальника відділення злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Основ'янського відділення поліції Головного управління поліції в Харківській області, капітана поліції Пересада Я.В. у кримінальному провадженні № 12016220060003144 від 22 грудня 2016 року про накладання арешту на майно,

В С Т А Н О В И В :

16.01.2017 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло зазначене клопотання в межах кримінального провадження № 12016220060003144 від 22 грудня 2016 року про накладення арешту на майно: квартиру АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 22 грудня 2016 року до СВ Основ'янського ВП ГУ НП в Харківській області, надійшла заява ОСОБА_3, в якій останній повідомив, про те, що невстановлені особи, шахрайським шляхом заволоділи квартирою АДРЕСА_1

За даним фактом 22 грудня 2016 року, відповідно до вимог ст. 214 КПК України Харківською СВ Основ'янського ВП ГУ НП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220060003144, за ознаками за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та розпочате досудове розслідування.

В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 76676044 від 22.12.2016 року, щодо об'єкта нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 855538563101, на даний момент вищезазначена квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2863, виданий 19.08.2016 року, який був зареєстрований приватним нотаріусом Гаврилюк Наталією Володимирівною, Харківський міський нотаріальний округ, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31021874 від 19.08.2016 року.

Як зазначено в клопотанні, попереднім власником зазначеної квартири була ОСОБА_5, підставою набуття права власності став також договір купівлі продажу серія та номер 632, виданий 27.04.2016 року, яка придбала дану квартиру 16.03.2016 року у гр. ОСОБА_6.

ОСОБА_7 придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, надавши дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, реєстраційний № 3-12-317080-Ц-1, виданого 20.07.2012 року Харківською міською радою, Департамент економіки та комунального майна, Управління комунального майна та приватизації, ВПЖФ, серія та номер Д-616-3-12-317080-Ц-1, виданий 28.01.2016 року, видавник: Відділ приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради, на підставі вищезазначеного договору купівлі продажу серія та номер 346 від 16.03.2016 року. Вказану квартиру придбав у ОСОБА_8, яка на той момент, тобто станом на 17.02.2016 року, відповідно до свідоцтва про смерть, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського управління юстиції, НОМЕР_1 від 27.04.2015 року, була померлою, про що свідчать вищезазначені офіційні документи, які маються у матеріалах даного кримінального провадження.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, показав, що ОСОБА_8, 1959 року народження була його знайома, він підтримував квартиру в якій вони мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1, у жилому стані, крім цього доглядав за самою ОСОБА_8 забезпечував її продуктами харчування і т.п. За це ОСОБА_8 склала заповіт на ОСОБА_3 і після своєї смерті заповідала вищевказану квартиру ОСОБА_3 Однак, після смерті останньої вказані документи зникли із квартири померлої, крім цього зникли взагалі всі документи на вищевказану квартиру.

Слідчий зазначив, що ОСОБА_3 звернувся до суду за для встановлення його втраченого права за заповітом на квартиру, де він дізнався, що 16.03.2016 року, коли фактично ОСОБА_8, вже була померлою вона прийняла учать в укладання угоди, про передачу права власності на свою квартиру ОСОБА_7, що вона фактично зробити ніяк не могла так як ІНФОРМАЦІЯ_2 вона померла, про що свідчать всі офіційні документи. Отже, невідомі особи шахрайським шляхом незаконно заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1. На підставі зазначеного, ОСОБА_3 звернувся до поліції з метою встановлення істини і відновлення його порушених прав, злочинною групою осіб.

06 січня 2017 року до матеріалів даного кримінального провадження долучено в якості речового доказу оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_8, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського управління юстиції, НОМЕР_1 від 27.04.2015 року.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення прокурора, ОСОБА_2, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПКУ країни арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

Як вбачається з матеріалів клопотання, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 76676044 від 22.12.2016 року, щодо об'єкта нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 855538563101, вищезазначена квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Аналіз викладеного законодавства і обставин справи свідчить, що є передбачені законом підстави для накладення арешту на нерухоме майно, у зв'язку з чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання начальника відділення злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Основ'янського відділення поліції Головного управління поліції в Харківській області, капітана поліції Пересада Я.В. у кримінальному провадженні № 12016220060003144 від 22 грудня 2016 року про накладання арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на майно шляхом заборони відчуження: квартиру АДРЕСА_1 яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, особи, які не приймали участь при розгляді клопотання - можуть подати апеляцію в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: В.А. Єжов