Вирок № 64413851, 31.01.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/56/17

Номер провадження 1-кп/623/63/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

з участю: секретаря Ткачснко Ю.Ю.,

прокурора Красилі І.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2016 року за № 120162203200001962 відносно обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капитолівка, Ізюмського району, Харківської області, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, має на утриманні мальлітню дитину, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, раніше судимого:

1) 02.09.1985 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 206 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі;

2) 24.10.1988 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч.1 ст. 141, ст. 43 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

3) 08.10.10.1991 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч.2 ст.118, ч.3 ст.117, ст. 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

4) 10.06.1998 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч.3 ст.141 КК України до 7 років позбавлення волі;

5) 22.10.2009 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

6) 09.04.2012 року Ізюмським міським судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 25.02.2014 року з Харківського СІЗО по відбуттю строку;

7) 18.09.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15 листопада 2016 року, близько 03-00 години ночі, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, проник через огорожу на територію двору будинку АДРЕСА_2 після чого, шляхом пошкодження вікна, проник до гаражу на території зазначеного будинку, звідки таємно намагався викрасти бензопилу «STIHL MS 180», вартість якої складає 924 грн, електропилу «РИТМ -ПЦ 2400», вартість якої складає 385 грн, алюмінієву каністру ємкістю 20 літрів, вартість якої складає 100 грн, що належать потерпілому ОСОБА_3, але не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, будучи затриманим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на території сусіднього будинку за адресою: АДРЕСА_3, через який намагався втекти з викраденими речами.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, покаявся, підтвердив обставини вчиненого ним злочину.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєний повторно, поєднаний з проникненням у сховище.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Ізюмської ЦМЛ не перебуває, є хворим на туберкульоз.

При призначенні покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочину, матеріальну шкоду, завдану потерпілому ОСОБА_7, відшкодовано шляхом повернення викраденого, що є обставинами, які пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції обвинувачення. із застосуванням вимог ст. 71 КК України.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 вчинив під час відстрочки покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 вересня 2015 року, то остаточне покарання повинно бути призначене на підставі ст. 71 КК України.

Цивільний позов про справі, заявлений потерпілим ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні в сумі 1260, 00 грн. в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 просив не розглядати, оскільки вони з обвинуваченим домовились про добровільне відшкодування завданої проникненням шкоди.

Судові витрати на залучення експертів в сумі 791 грн. 64 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України та призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання, частково, у вигляді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 вересня 2015 року і остаточно ухвалити до відбування ОСОБА_2. 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2., до набрання вироком законної сили, залишити без змін - заставу в сумі 29000 грн., внесену ОСОБА_4 відповідно до ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_2. рахувати з дня його затримання після набранням вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 16 листопада 2016 року по день внесення застави 16 грудня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати за проведення експертиз в сумі 791 грн.64 коп. на користь держави в особі НДЕКЦ МВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: бензопилу «STIHL MS 180», електропилу «РИТМ -ПЦ 2400», алюмінієву каністру ємкістю 20 літрів., які повернуто під розписку потерпіломуму ОСОБА_3 - залишити потерпілому ОСОБА_3

Скасувати арешт майна, а саме: пари гумових калош чорного кольору, з надписом на підошві «виготовлено в Україні, Олімп», з рельєфним малюнком на підошві у вигляді хвилеподібних смуг, які вилучені згідно протоколу огляду речей від 18.11.2016 року, накладений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2016 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко