Вирок № 64412121, 29.12.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4542/15-к

Провадження №1-кп/428/1/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.,

при секретарі - Комм Я.О.,

за участю прокурора - Зінченко Ю.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецка кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, українця, який має професійно-технічну освіту, не працюючого, не одруженого, інваліда 3 групи за загальним захворюванням, маючого неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше засудженого:

- 29 квітня 2015 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 року та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України;

- 22 травня 2015 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

24 грудня 2014 року, ОСОБА_1, перебуваючи біля кіоску, розташованому на зупинці по вул. Курчатова, м. Сєвєродонецьк, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, з корисних спонукань, діючи повторно, скориставшись тим, що продавець ОСОБА_3 відлучилася за товаром, який він їй замовив, та за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно скоїв крадіжку мобільного телефону «LENOVO А 300 t», в корпусі білого кольору, який належить ОСОБА_3, і вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 95-38/7 від 20.05.2015 року 600 грн., чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину по епізоду № 1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому покаявся та пояснив, що 24 грудня 2014 року він перебував біля кіоску, що по вул. Курчатова в м. Сєвєродонецьку, біля Хитрого ринку. Вході бесіди з продавцем кіоску, остання відволіклась, а він, побачивши що за його діями ніхто не спостерігає узяв мобільний телефон «LENOVO» та пішов. Телефон продав ОСОБА_7 за 400 грн. Телефон було повернуто потерпілій.

Епізод № 2.

26 жовтня 2015 року, в період часу з 18-00 год. до 18-30 год., ОСОБА_1 перебуваючи у торгівельному павільйоні, розташованому за адресою АДРЕСА_2, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи його, з корисних спонукань, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями, ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно скоїв крадіжку мобільного телефону «Fly» моделі «IQ 275 Marathon», в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_4, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 484/7 від 30.11.2015 року 850 грн., чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину по епізоду № 2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому покаявся та пояснив, що 26 жовтня 2015 року він зайшов до ларька, який розташований біля бару «ІНФОРМАЦІЯ_4», що по АДРЕСА_2. Побачив на прилавку мобільний телефон «Fly», який коли за його діями ніхто не спостерігав, узяв та пішов. Телефон сховав у підвалі під'їзду, а наступного дня, коли хотів його продати, телефону ну було.

Епізод № 3.

26 листопада 2015 року, приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_5 зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5»», розташованому за адресою АДРЕСА_3, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та реалізуючи який, з корисних мотивів, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями, ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно скоїв крадіжку двох чоловічих светрів фірми «Paul Becker» сірого та чорного кольорів, які належать приватному підприємцю ОСОБА_6, вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 553-216/7 від 11 грудня 2015 року 2760 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму. Після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину по епізоду № 3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому покаявся та пояснив, що 26 листопада 2015 року він зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», що по АДРЕСА_4. В магазині було два продавця. Коли продавці за його діями не спостерігали, він узяв два светри, які висіли на вішалці, сховав їх під куртку та пішов. Зранку, коли йшов на ринок, його було затримано працівниками міліції, яким від видав викрадені речі. Вчинив злочини, оскільки йому були потрібні гроші.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, що ніким не оспорюється.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, доведена у судовому засіданні, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини їх вчинення, що більшість викраденого майна ОСОБА_1 повернуто потерпілим, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується задовільно. Також суд враховує, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, а також хворі на гепатит С. Крім того, має неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є інвалідом дитинства.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, тобто при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше вже засуджений вироками Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, зі звільненням від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 2 року та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, а також вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 травня 2015 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, звільненням від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.

З даних вироків видно, що їх було постановлено після вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 по епізоду № 1, а тому останньому слід призначити покарання з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів.

Крім того, з наведених вище вироків видно, що їх було постановлено до вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1 по епізодам № 2-3, а тому останньому слід призначити покарання також і з урахуванням вимог ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків.

При цьому, оскільки обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30 листопада 2015 року, а затриманий в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 був 27 листопада 2015 року, та з того часу останній є попередньо ув'язненим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України даний строк повинен бути зарахований у загальний строк призначеного судом покарання виходячи з того, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат згідно ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та 4 (чотири) місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань, призначених вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року у вигляді двох років позбавлення волі, та вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 травня 2015 року у вигляді одного року позбавлення волі, більш суворим, призначеним даним вироком, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та 4 (чотири) місяці.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 квітня 2015 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі та невідбутого покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 травня 2015 року у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою, строк покарання рахувати з для його фактичного виконання, зарахував у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 27 листопада 2015 року по 29 грудня 2016 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Процесуальні витрати: за проведення товарознавчих експертиз № 553-216/7 від 11 грудня 2015 року у розмірі 537,60 грн., № 484/7 від 30 листопада 2015 року у розмірі 429,66 грн., № 95-38/7 від 20 травня 2015 року стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази:

- два чоловічих светра торгівельної марки «Paul Becker», сірого та чорного кольорів, які передані ОСОБА_6, залишити останньому;

- мобільний телефон «LENOVO А 300 t», в корпусі білого кольору, який переданий ОСОБА_3, залишити останній.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І. Г. Макаренко