Ухвала суду № 64412117, 26.01.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 428/6746/14-к

УХВАЛА

26 січня 2017 року колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі головуючого судді Попової О.М., суддів Реки А.С., Осіпенко Л.М. при секретарі судового засідання Крикуновій Т.В., за участю прокурора Забари М.А., захисника ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Сватове матеріали кримінального провадження за обвинуваченням,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханова Луганської області, громадянина України, одруженого з вищою освітою, обіймаючого посаду міського голови Стаханівської міської ради Луганської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, за ч.3 ст.110, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Суд присяжних Сватівського районного суду Луганської області у складі головуючого судді Попової О.М., судді Реки А.С., присяжних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши на стадії підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.110, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.364 КК України 25 жовтня 2016 року постановив ухвалу відповідно до якої повернув даний обвинувальний акт до прокуратури Харківської області для усунення недоліків.

Згідно ухвали Апеляційного суду Луганської області від 06 грудня 2016 року ухвала суду присяжних від 25 жовтня 2016 року про повернення обвинувального акту для усунення недоліків скасована та визначено призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, на підставі неприпустимості з'ясування судом на стадії підготовчого провадження питань, що явно виходять за межі його повноважень на цій стадії, зокрема вирішення питання про готовність справи до розгляду з точки зору доведеності вини обвинуваченого та достатності зібраних для цього доказів, з'ясування питання про кваліфікацію дій тощо.

Відповідно до обвинувального акту встановлено, що згідно з протоколом Стаханівської міської виборчої комісії від 02.11.2010 про результати голосування по виборам Стаханівського міського голови та протоколу першої сесії Стаханівської міської ради шостого скликання від 10.11.2010 громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, обрано та визнано міським головою міста Стаханова Луганської області.

Одночасно 10.11.2010 на вказаній сесії Стаханівської міської ради відповідно до ст.11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» обраний Стаханівський міський голова ОСОБА_2 прийняв Присягу службової особи органів місцевого самоврядування наступного змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов'язки».

Перебуваючи на вказаній посаді з 10.11.2010, ОСОБА_2 достовірно знав, що відповідно до:

-ст. 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою;

-ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України;

-ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

-ст.73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

На посаді міського голови міста Стаханова ОСОБА_2 наділений владними та адміністративно-господарськими повноваженнями згідно з ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а отже є представником влади та службовою особою, яка згідно з ч.2 примітки до ст.368 КК України займає відповідальне становище, а також обізнаний у нормах Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо порядку здійснення та компетенції органів місцевого самоврядування в Україні та повноважень міського голови.

ОСОБА_2, як міський голова міста Стаханова Луганської області, достовірно обізнаний про те, що відповідно до ч.ч.1,2,3,5 ст.7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення; предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим законом та іншими законами до відання місцевого самоврядування; на місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади; порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначається законом про референдуми.

Відповідно до п.п.18,19 ч.І ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів.

За наведених вище обставин міський голова міста Стаханова Луганської області ОСОБА_2 постійно здійснює функції представника виконавчої влади, тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище, протиправно використав надані йому владу і повноваження та вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Достовірно відомо, що з середини квітня 2014 року в Луганській області, у т.ч. у м.Стаханов, стали проводитись незаконні зібрання та мітинги, у яких брав участь ОСОБА_2, направлені на проведення в Луганській області місцевого референдуму, спрямованого на антиконституційну зміну меж території України з одночасним створенням незаконної озброєної терористичної організації так званої «Луганської народної республіки».

У середині квітня 2014 року ОСОБА_2 стало достовірно відомо, що у місті Луганську створено стійке ієрархічне об'єднання - терористичну організацію, так звану «Луганську народну Республіку» (далі «ЛНР»), що має чітку ієрархію та структуру, складається з політичного та силового блоків, з суворим розподілом ролей між її учасниками, які на території України займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивствами громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, скоюють інші тяжкі і особливо тяжкі злочини, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, збройних конфліктів на території Луганської області.

До керівництва даної терористичної організації ЛНР входять: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші невстановлені особи з числа мешканців України та Російської Федерації, якими у квітні 2014 року захоплено адміністративне приміщення УСБУ в Луганській області.

Разом з цим, займаючи зазначену посаду та розуміючи складність суспільно-політичної обстановки у країні, ОСОБА_2 вирішив використовувати свої владні повноваження всупереч складеної ним присяги, тобто належним чином не виконуючи конституційні обов'язки щодо усвідомлення своєї високої відповідальності, вірного служіння громаді та народові України, неухильного дотримання Конституції України та законів України, сприяння втілення їх у життя, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а насамперед умисно діяти в інтересах незаконно утвореної організації, бажаючі досягнення її основної мети, якою є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «ЛНР».

Усвідомлюючи зазначені обставини та їх суспільну небезпечність і бажаючи їх настання та діючи умисно, з метою за будь-яку ціну зберегти за собою займану посаду, відповідне матеріальне забезпечення та соціальне становище, при цьому свідомо бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, голова міста Стаханова Луганської області ОСОБА_2, який також є керівником виконкому Стаханівської міської ради, розташованого за адресою: Луганська область, м.Стаханов, вул.Кірова, 6.32, протягом середини квітня-липня 2014 року спланував та вчинив активні дії, спрямовані на антиконституційну зміну меж території України по відокремленню Луганської області шляхом відповідних публічних закликів у приміщені ради серед підлеглих працівників апарату, членів виконкому і депутатів ради шляхом винесення питання на розгляд сесії ради, усупереч рішенню більшості депутатів ради, а також за межами ради серед пересічних громадян, став діяти шляхом особистої участі в організації, технічному забезпеченні та проведенні 11.05.2014 у місті Стаханов незаконного обласного місцевого референдуму з питанням: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Луганської Народної Республіки?» для подальшого відокремлення Луганської області від України, повалення конституційного' ладу суверенної унітарної держави.

При цьому за вказівкою Стаханівського міського голови ОСОБА_2 для незаконного проведення референдуму представникам терористичної організації «ЛНР» надано необхідну кількість приміщень навчальних закладів і забезпечено голосування мешканців міста Стаханова необхідними матеріально-технічними засобами та коштами, отриманими з невстановлених слідством джерел.

Крім того, Стаханівський міській голова ОСОБА_2 11.05.2014 особисто взяв участь у голосуванні на вказаному незаконному референдумі, таким чином даючи власний приклад іншим громадянам до вчинення незаконних дій.

Вищевказані дії ОСОБА_2 потягли за собою окупацію міста Стаханова терористами та сепаратистами «ЛНР», вихід з 11.05.2014 до цього часу з під контролю держави великої частини території Луганської області, у томі числі міста Стаханов, місцевих правоохоронних органів та військових частин, потягли за собою збройний конфлікт, у якому взяли участь незаконні збройні формування так званої терористичної організації «Луганської народної республіки», що потягло за собою порушення інфраструктури міста Стаханов, вчинення великої кількості тяжких та особливо тяжких злочинів стосовно мирних громадян України, від яких з 08.05.2014 до цього часу по Луганській області загинуло не менше ніж 4 цивільні особи, а саме:

08.05.2014 р. ОСОБА_12, 20.07.2014 ОСОБА_13, 03.08.2014 ОСОБА_14, ОСОБА_15, спричинено поранення 23 цивільним особам:

19.07.2014 р. ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, 25.07.2014 ОСОБА_19, 29.07.2014 ОСОБА_20, ОСОБА_21, 16.08.2014 ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, 23.08.2014 ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, 24.08.2014 ОСОБА_35, ОСОБА_36, 26.08.2014 ОСОБА_37, 30.08.2014 ОСОБА_38; загинуло не менше ніж 9 військовослужбовців: 23.07.2014 ОСОБА_39, 27.07.2014 р. ОСОБА_40, 29.07.2014 ОСОБА_41, ОСОБА_6, ОСОБА_42, ОСОБА_43, 05.08.2014 ОСОБА_44, 11.08.2014 ОСОБА_45, 19.08.2014 р. ОСОБА_46;

спричинено поранення 38 військовослужбовцям: 21.07.2014 р. ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, 24.07.2014 ОСОБА_50, 26.07.2014 ОСОБА_51, ОСОБА_52, 26.07.2014 ОСОБА_53, 27.07.2014 р. ОСОБА_54, 28.07.2014 ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, 30.07.2014 ОСОБА_58, 31.07.2014 ОСОБА_59О, 04.08.2014 р. ОСОБА_60, 04.08.2014 ОСОБА_61, 20.08.2014 ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, 28.08.2014 ОСОБА_69, 29.08.2014 ОСОБА_70, 29.08.2014 ОСОБА_71, 29.08.2014 ОСОБА_72, 30.08.2014 ОСОБА_73, 03.09.2014 ОСОБА_74, 03.09.2014 ОСОБА_75, 05.09.2014 ОСОБА_76, 06.09.2014 ОСОБА_77, 08.09.2014 ОСОБА_78, 08.09.2014 р. ОСОБА_79, ОСОБА_80, 11.09.2014 ОСОБА_81, 12.09.2014 р. ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, та інші, що також може спровокувати аналогічні події в інших мирних регіонах України.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисні дії, вчинені з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики до вчинення таких дій, які вчинені особою, яка є представником влади, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.З ст.110 Кримінального кодексу України (у ред. Закону №1183-УІІ від 08.04.2014).

Крім того, за наведених вище обставин ОСОБА_2 умисно вчинив сприяння діяльності терористичної організації.

Так, у середині квітня 2014 року до міста Стаханова Луганської області з міста Луганська прибули невстановлені слідством представники керівництва «ЛНР» та інші учасники вказаної терористичної організації з метою дестабілізації обстановки в місті, захвату адміністративних будівель правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, у тому числі в разі непокори з боку працівників силових структур та державних службовців - із застосуванням зброї.

ОСОБА_2 як мер міста Стаханова був обізнаний, що вказана організація «ЛНР» є відособленим терористичним утворенням, яке використовує силу і насильство стосовно інших громадян України з наміром залякати та змусити беззастережно прийняти його ідеологію, і, таким чином, добитися домінуючого положення та постійного перебування при владі в своїй країні.

ОСОБА_2 було достовірно відомо що результатом дій «ЛНР» є тероризм, тобто суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей;

Також ОСОБА_2 було достовірно відомо, що терористична діяльність «ЛНР» охоплює:

-планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;

-підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях;

-організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;

-вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;

-пропаганду і поширення ідеології тероризму.

На керівників блоків «ЛНР» покладається керівництво та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до вказаних блоків.

При цьому на керівників та учасників силового блоку покладено забезпечення стійкості терористичної організації шляхом чинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів, військовослужбовцями Збройних Сил, працівникам державних органів влади України.

Представники політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно настроєних до їх діяльності, ведуть роз'яснювальну роботу та залучають до участі в терористичній організації «ЛНР» нових членів, чим також підтримують і забезпечують життєдіяльність вказаної терористичної організації.

«ЛНР» складається з політичного та силового блоків з суворим розподілом ролей між її учасниками, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, безумовне централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоків лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл ролей учасників щодо кінцевого результату його досягнення.

Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки:

-створення так званих органів державної влади «ЛНР» та організація їх діяльності;

-видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ЛНР»;

-організація та проведення незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ЛНР»;

-проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ЛНР» з метою схиляння їх до добровільної участі у вказаній терористичній організації та отримання широкої підтримки діяльності злочинної організації серед мешканців східних регіонів України;

-організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно настроєних до їх діяльності, а також її розподілу;

-налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням - терористичною організацією «Донецька народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та илового захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на міну меж території та державного кордону України на порушення порядку, становленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян

- для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою використання їх можливостей для пропаганди, агітації, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України, осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

-надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

-забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

ОСОБА_2 достеменно знав, що на учасників силового блоку злочинної організації, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладається наступні обов'язки:

-організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, державних органів місцевого самоврядування;

-організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їх діями з метою вчинення опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України;

-створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

-вербування нових учасників до складу силового блоку «ЛНР» та керівництво їхніми діями;

-захоплення населених пунктів, адміністративних та інших будівель, військових частин та інших об'єктів на території Луганської області;

-скоєння терористичних актів та диверсій на території України;

-захоплення зброї чи заволодіння в інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного державного утворення ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

-вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Луганської області;

-організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.

На виконання спільного злочинного умислу учасниками терористичної організації «ЛНР» протягом середини квітня-травня 2014 року було скоєно низка терористичних актів та захоплень заручників.

Разом з цим, ОСОБА_2, обіймаючи посаду Стаханівського міського голови Луганської області та відповідно до п.З ч.ї ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» будучи державним службовцем органу місцевого самоврядування III категорії, тобто представником влади, здійснюючи свої повноваження згідно з вимогами ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повинен забезпечувати здійснення в межах наданих йому законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території - у місті Стаханові, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади. Проте, починаючи з середини квітня 2014 року, використовуючи нестабільний суспільний стан у державі, скориставшись високою довірою з боку місцевого населення міста Стаханова до міського голови, ОСОБА_2 умисно не вжив усіх можливих заходів щодо забезпечення належної життєдіяльності міста, функціонування підприємств та організацій, державних та правоохоронних органів, натомість сприяв створенню та діяльності терористичних груп та організацій шляхом забезпечення відповідних умов для їх створення та здійснення їх діяльності

За наведених вище обставин з середини квітня 2014 року ОСОБА_2 умисно сприяв діяльності озброєної терористичної організації «Луганська народна республіка», зокрема ним було надано дляпроведення нарад сепаратистів та терористів приміщення виконавчого комітету Стаханівської міської ради за адресою: Луганська область, м.Стаханов, вул.Кірова, 6.32, де ОСОБА_2 постійно брав участь у вказаних нарадах за участю терористів для забезпечення їх діяльності та координації з ними своїх дій.

Також з 02 травня 2014 року ОСОБА_2 зорієнтовано озброєних терористів на захоплення адміністративної будівлі Стаханівського міжрайонного відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС України в Луганської області за адресою: Луганська область, м.Стаханов, вул.395-ї Шахтарської дивізії, 6.48, у якій окрім іншого знаходились табельна вогнепальна зброя: пістолети Макарова та автомати Калашникова, матеріали перевірок, кримінальні провадження, архівні документи, документи з грифом «таємно», оргтехніка та матеріальні цінності. У зазначеному приміщенні терористами «ЛНР» розташовано штаб так званого військового коменданта міста Стаханова ОСОБА_85

Крім того, у червні 2014 рокуОСОБА_2 зорієнтовано озброєних терористів на захоплення адміністративної будівлі військового комісаріату міста Стаханова за адресою: м.Стаханов, вул.Богдана Хмельницького, 6.66, де окрім іншого знаходились документи з грифом «таємно» та списки осіб, що можуть бути призвані на військову службу.

ОСОБА_2 особисто відвідував вказані захоплені приміщення в місті Стаханов, де особисто бачив факти незаконних затримань та утримання, катувань громадян України з проукраїнськими поглядами, зокрема: у травні 2014 року громадянина ОСОБА_86, у червні 2014 року громадянина ОСОБА_87 та багатьох інших; проте будучі представником влади - Стаханівським міським головою, умисно будь-яких дій по звільненню громадян України не здійснював. При цьому ОСОБА_2 цікавився матеріально-технічними потребами терористів та забезпечував їх діяльність, використовував службові повноваження для залучення техніки та робітників місцевих комунальних підприємств для будівництва та облаштування блокпостів сепаратистів на вулицях міста Стаханова.

Розуміючи складність ситуації, що склалась у регіоні у зв'язку з вторгненням до міста Стаханова Луганської області представників терористичної організації «ЛНР», діючи умисно, грубо порушуючи присягу посадової особи місцевого самоврядування, нехтуючи нормами законів та моралі, ОСОБА_2 не вжив відповідних скоординованих з правоохоронними органами міста адекватних заходів, направлених на звільнення захоплених сепаратистами адміністративних будинків, затримання та припинення їх злочинної діяльності. При цьому ОСОБА_2, будучи представником влади у місті Стаханові, який представляє інтереси громади і повинен діяти в її інтересах, не звернувся до правоохоронних органів України: СБУ, МВС України, Національної Гвардії України, державних органів управління та керівництва України з питання надання допомоги у стабілізації ситуації, звільнення міста від терористів, не виступив з промовою в засобах масової інформації з призивами протидіяти представникам терористичної організації.

Вищевказані дії ОСОБА_2 потягли за собою окупацію міста Стаханова терористами та сепаратистами «ЛНР», вихід з 11.05.2014 до цього часу з-під контролю держави великої частини території Луганської області, у томі числі міста Стаханова, місцевих правоохоронних органів та військових частин, потягли за собою збройний конфлікт, у якому взяли участь незаконні збройні формування так званої терористичної організації «Луганської народної республіки», що потягло за собою порушення інфраструктури міста Стаханова, вчинення великої кількості тяжких та особливо тяжких злочинів стосовно мирних громадян України, яких з 08.05.2014 до цього часу по Луганській області загинуло не менше ніж 4 цивільні особи, спричинено поранення 23 цивільним особам, загинуло не менше ніж 9 зійськовослужбовців, спричинено поранення 38 військовослужбовцям, що також може спровокувати аналогічні події в інших мирних регіонах України.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив організаційне та інше сприяння діяльності терористичної організації, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.І ст.258-3 КК України (у ред. Закону №2258-VI від 18.05.2010).

Крім того, за наведених вище обставин міський голова міста Стаханова Луганської області ОСОБА_2, який також є керівником виконкому Стаханівської міської ради, розташованого за адресою: Луганська область, м.Стаханов, вул.Кірова, 6.32, постійно здійснює функції представника виконавчої влади, тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище, протиправно використав надані йому владу і повноваження та вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності за наступних обставин.

На посаді міського голови міста Стаханова ОСОБА_2 наділений владними та адміністративно-господарськими повноваженнями згідно ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997, а отже є представником влади та службовою особою, яка згідно з ч.2 примітки до ст.368 КК України займає відповідальне становище, а також обізнаний у нормах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо порядку здійснення та компетенції органів місцевого самоврядування в Україні та повноважень міського голови.

Відповідно до п.7 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 міський голова міста Стаханова Луганської області ОСОБА_2 здійснює керівництво апаратом Стаханівської міської ради та її виконавчого комітету.

Діючи умисно, з мотивів власного бажання за будь-яку ціну зберегти за собою займану посаду, відповідне матеріальне забезпечення та соціальне становище, при цьому бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, голова міста Стаханова Луганської області ОСОБА_2, у середині квітня 2014 року вступив у злочинну змову з невстановленими активістами руху за відокремлення Луганської області від України, після чого протягом середини світня-липня 2014 року спланував та вчинював активні дії спрямовані на інтиконституційну зміну меж території України по відокремленню Луганської області шляхом відповідних публічних закликів та надання казівок у приміщені Стаханівської міської ради своїм підлеглим заступникам злови членам виконкому міської ради - ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, працівникам апарату Виконкому міської ради ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, закликів до депутатів Стаханівської міської ради шляхом винесення 29.04.2014 на розгляд 56-ї сесії и, яка відбулась 05.05.2014, і надання на засіданні сесії слова члену ініціативної групи ОСОБА_114 з питанням про перепідпорядкування Стаханівської міської ради, виконкому та місцевих правоохоронних органів незаконному самопроголошеному органу - так званій «Народній раді» «ЛНР», створення незаконних збройних формувань, та за межами ради на мітингах серед пересічних громадян, а також, умисно зловживаючи наданою йому законом владою та службовими повноваженнями, усупереч рішенню більшості депутатів ради, які не проголосували за проведення референдуму, організував засідання виконкому міської ради 07.05.2014, на якому ним прийнято рішення про підтримку референдуму, та став діяти шляхом особистої участі в організації, технічному забезпеченні та проведенні у місті Стаханові незаконного обласного місцевого референдуму з питанням: «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Луганської Народної Республіки?» для подальшого відокремлення Луганської області від України, який відбувся 11.05.2014.

При цьому за рішенням Стаханівського міського голови ОСОБА_2, керівниками міського відділу освіти для незаконного проведення референдуму надано необхідну кількість: 30 приміщень навчальних закладів і забезпечено голосування мешканців міста Стаханова необхідними матеріально-технічними засобами та коштами, отриманими з невстановлених слідством джерел.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2, який використав надані йому законом повноваження всупереч інтересам служби, грубо порушено норми Конституції України, основні конституційні права та свободи великої кількості громадян України, що мешкають у Луганській області, зокрема в місті Стаханові, які не бажають відокремлення Луганської області від України, порушено нормальну життєдіяльність та інфраструктуру міста Стаханова, чим підірвано авторитет органів місцевого самоврядування, які до цього часу повністю вийшли з-під контролю держави, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виявилися у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе та іншої фізичної або юридичної особи використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб і спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.364 КК України (у редакції Закону N 746-VII від 21.02.2014).

Під час підготовчого судового засідання, яке відбулось 25 січня 2017 року обвинувачений відмовився від суду присяжних, у зв'язку з чим прокурор та захист заявили клопотання про розгляд кримінального провадження колегією суддів та просили передати справу до канцелярії суду для визначення третього професійного судді, також захисник обвинуваченого просив розглядати справу з врахуванням досліджених доказів попереднім складом суду присяжних у складі головуючого судді Гашинського М.А., судді Реки А.С., присяжних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зі стадії на якій було закінчено розгляд провадження вищевказаним складом суду.

Після повторного автоматизованого розподілу справи, 25 січня 2017 року визначено новий склад суду, який здійснюється колегіально трьома професійними суддями: головуючий - суддя Попова О.М., судді Река А.С., Осіпенко Л.М.

Колегія суддів, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши обвинуваченого, прокурора та захисника приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Стаття 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я та по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, що, на думку колегії судів, унеможливлює його призначення до судового розгляду, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у тому, що діючи за попередньою змовою разом з іншими особами, ОСОБА_2 вчинив дії, спрямовані на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади; на незаконну зміну меж території та держаного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України; дії, спрямовані на участь у діяльності терористичної організації.

Таким чином, із обвинувального акту вбачається, що прокурор, зазначаючи правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, заздалегідь, без вироку суду стверджує, що обвинувачений вчинив інкриміновані йому злочини, що є безпідставним і недопустимим. При складанні обвинувального акту, з урахуванням принципу, визначеного ст. 17 КПК України, можливо вказувати тільки на те, що особа обвинувачується у вчиненні певного кримінального правопорушення.

Вказівка ж в обвинувальному акті на те, що обвинувачений скоїв злочини, передбачені ч. 3 ст.110, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 364 КК України, - є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, як засади кримінального провадження, передбаченої ст. 17 КПК України, яка випливає зі ст. 6, 129 Конституції України, п. 2 ст. 311 Загальної декларації прав людини Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 18.12.1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом яких кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Окрім того, аналіз змісту обвинувального акту вказує на те, що обвинувальний акт складений без дотримання положень п.5 ч.2 ст. 291, ст.91 КПК України, фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення викладені неоднозначно, неконкретно та неповно, в обвинувальному акті не розкриті фактичні обставини кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується в вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, а саме - дій спрямовані на участь у діяльності терористичної організації, але об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, може бути виражена у формах: створення терористичної організації; керівництво такою організацією; участь у ній; організаційне, чи інше сприяння створенню терористичної організації, тобто не конкретно викладена об'єктивна сторона обвинувачення, неможливо однозначно визначити чи є злочин, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_2, закінчиним чи незакінченим злочином, зокрема замахом або приготуванням до злочину.

В цій частині, у порушення вимог ч. 5 ст. 291, ст. 91 КПК України, також, відсутній виклад обставин кримінального правопорушення про те, які конкретно дії, де і коли були здійснені обвинуваченим, які були вчиненні за попередньою змовою разом з іншими особами та спрямовані на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, на незаконну зміну меж території та держаного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Також не конкретизовано з якими саме особами ОСОБА_2 вступив у змову, чи встановлені дані особи, чи внесенні відомості щодо цих осіб до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Така не визначеність та не конкретність в обвинувальному акті свідчить про неповне викладення обставин кримінального правопорушення, встановлених прокурором під час досудового слідства.

Також, в обвинувальному акті вказано, що так звана Луганська народна республіка відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, вказана мета її діяльності, ієрархія, структура, обов'язки її членів, однак підґрунтя таких категоричних висновків в обвинувальному акті не наведені, відсутнє правове регулювання відповідних положень і на законодавчому рівні, що робить виклад інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального правопорушення не конкретизованим.

Такі недоліки обвинувального акту не можуть бути усунуті в ході судового розгляду, оскільки відповідно до частини 1 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а діяльність утворень так званої «ЛНР» не є предметом дослідження дійсного кримінального провадження і у випадку кваліфікації дій обвинуваченого, це має мати під собою певне підґрунтя та підстави, які не конкретизовані в обвинувальному акті.

Згідно положення п. а ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Тобто, викладення в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення повинне бути в однозначно зрозумілій формі.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.110 КК України, яка передбачає кваліфікуючи ознаки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків, що на думку сторони обвинувачення виразилися в загибелі громадян,отриманні останніми тілесних ушкоджень, руйнуванню та пошкодженню майна тощо. Таким чином, злочин передбачений ч.3 ст.110 КК є злочином з матеріальним складом, що передбачає встановлення наявності збитків, в тому числі і матеріальних, які органом досудового розслідування, виходячи зі змісту обвинувального акту, не встановлено. Також, як вбачається зі змісту обвинувального акту, органом досудового розслідування зазначено, що потерпілих від кримінальних правопорушень немає, при цьому сторона обвинувачення зазначає, що дії ОСОБА_2 призвели до загибелі кількох десятків людей, у тому числі вісковослужбовців, та численним пораненням громадян та війсковослужбовців.

В свою чергу, статтею 55 КПК передбачено, що потерпілим в кримінальному провадженні може бути, зокрема фізична, або юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, при цьому права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про злочин або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст. 55 КПК України).

В порушення зазначених норм Закону, а також п.3 ч.2 ст.291 КПК, обвинувальний акт не містить відомостей щодо потерпілих осіб, тобто родичів загиблих; осіб, що отримали поранення та тілесні ушкодження; власників пошкодженого та знищеного майна; вартості пошкодженого та знищеного майна.

З урахуванням наведеного, встановити осіб, яким завдано шкоду на стадії судового розгляду не є можливим, оскільки встановлення даних осіб може відбутися тільки за допомогою проведення оперативних, слідчих дій. З урахуванням вище наведеного, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201000000000298 не відповідає вимогам статті 291 КПК України, зокрема щодо анкетних відомостей кожного потерпілого, викладу фактичних обставин інкримінованих кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а тому з зазначених підстав та керуючись статтею 314 КПК України підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, обвинувачення має бути логічним та конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення, і у ході співставлення яких з ознаками кваліфікації слідчому належить керуватися кримінальним законом, який характеризує об'єктивну сторону конкретного кримінального правопорушення. Колєгія суддів встановила, що таким вимогам обвинувальний акт не відповідає, а відсутність конкретного обвинувачення свідчить про те, що слідчим та прокурором проігноровані вказані вимоги закону, бо наведені обставини, що характеризують об'єктивну сторону злочинів, передбачених ч.3 ст. 110, ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 364 КК України, зазначені в ньому формально, неповно, без вказівок обставин злочинів, які підлягають дослідженню при розгляді даної категорії справ.

При цьому, наголошуємо, що на стадії підготовчого провадження судова колегія не розглядає та не вирішує питання щодо доведеності вини обвинуваченого та достатності зібраних для цього доказів, а також не вирішує та не з'ясовує наперед питання про кваліфікацію дій обвинуваченого. Суд лише констатує, що для вирішення цих питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає Кримінальний процесуальний кодекс України.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України суд повертає обвинувальний акт прокуророві, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314-316 КПК України, -

УХВАЛИЛА:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.110, ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.364 КК України до прокуратури Харківської області для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена учасниками провадження шляхом подання апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення через Сватівський районний суд Луганської області до Апеляційного суду Луганської області.

Головуючий суддя О.М. Попова

Судді А.С. Река

Л.М. Осіпенко