Постанова № 64411781, 23.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 33/781/42/17 Головуючий у суді І інстанції: Льон С.М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Бондарчук Р.А.,

з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_2,

представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_2 постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з повною загальною середньою освітою, уродженця м. Кропивницький, згідно отриманої відповіді Державної фіскальної служби-реєстраційний номер облікової картки не можливо надати так як фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, не одруженого, працюючого водієм ПАТ «кіровоградграніт», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів, що складає 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 12.10.2016 року о 15 год. 00 хв. у м. Кропивницький по вул. Яновського, 163, керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2107», державний номер НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову районного суду, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу такого правопорушення.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що відносно нього складено адміністративний протокол за те, що він начебто керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Так дійсно, він керував транспортним засобом при зазначених обставинах, але в тверезому стані, про що свідчать пояснення ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи.

На вул. Яновського його зупинили невідомі особи, які йому повідомили, що він порушив ПДР та погрожували фізичною розправою. Він с переляку зачинився в автомобілі та випив 200 гр. горілки, в зв'язку з тим, що він сильно злякався. Через 20-25 хв. під'їхала поліція, він їм все пояснив, проте незважаючи на його пояснення було складено відносно нього адміністративний протокол. Дані обставини підтверджуються поясненням свідка ОСОБА_4 та поліцейського ОСОБА_5

Також судом не враховано, що в порушення ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, в матеріалах справи відсутні будь-які пояснення, відео або інші фактичні дані того, що він керував автомобілем, саме в стані алкогольного сп'яніння.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін, виходячи з таких підстав.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

При цьому, винність ОСОБА_2 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 № 463193 від 12.10.2016, яким підтверджується, що саме 12.10.2016 року о 15 год. 00 хв. в місті Кропивницький по вул. Яновського мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_2 (а.с. 1);

- письмовими поясненням свідка ОСОБА_4 (а.с.7) відповідно до якого, 12.10.2016 року приблизно о 14:30-15:00 год. він був пасажиром авто ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, запаху алкоголю від нього не чув;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 5,6) що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в яких, кожен окремо, підтвердив, що вони були запрошені в якості свідків при складанні адміністративного протоколу. В їх присутності водій ОСОБА_2 погодився пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Результат тесту показав 2,22 проміля;

- чеком з приладу «Драгер», відповідно до якого у ОСОБА_2 на явно 2,22 проміля алкоголю;

- актом огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технісних засобів (а.с. 4) відповідно до, якого огляд ОСОБА_2 проводився з використанням спеціально технічного засобу «Драгер».

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується поясненнями інспектора роти №4 батальону УПП у м. Кіровограді ДПП лейтенант поліції ОСОБА_5, яка в судовому засіданні районного суду вказала, що під час патрулювання їх зупинили двоє молодих людей, які повідомили, що ОСОБА_2 створив аварійну ситуацію та перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 зазначав, що він взагалі не керував автомобілем, однак особа, яка була в авто ОСОБА_2 написала відповідні пояснення, де вказала, що саме ОСОБА_2 був за кермом даного автомобіля. За його згодою було проведено огляд на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків.

Доводи апелянта про те, що він вжив 200 гр. горілки вже після його зупинки, є необґрунтованими, та розцінюються, такими, що дані з метою ухилення від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення. Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не викликають у суду сумніву щодо їх неупередженості, тим більше що ОСОБА_2 під час складання протоколу з цього приводу ніяких претензій не заявляв, що підтверджується протоколом та матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги та відноситься критично до пояснень свідка ОСОБА_4 про те, що 12.10.2016 року, приблизно з 14. год. 30 хв. до 15.00 год., він не чув запаху спиртного від ОСОБА_2, тобто в той час, коли він керував транспортним засобом. Даний свідок є колегою апелянта, а тому може бути заінтересований в результатах розгляду справи, крім того свідок не підтвердив, що ОСОБА_2 вживав алкогольні напої саме після створення аварійної ситуації.

Крім того ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність водіїв за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Тому враховуючи, що ОСОБА_2 зупинили водії за створення аварійної ситуації, він навіть в такому випадку не мав права вживати алкогольні напої.

А тому, апеляційні вимоги ОСОБА_2 стосовно того, що він вжив 200 гр. горілки вже після його зупинки, апеляційній суд вважає надуманими та наданими, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції обґрунтовано врахував обставини, передбачені ч. 2 ст. 33 КУпАП, внаслідок чого наклав стягнення, яке відповідає характеру правопорушення та характеризуючим даним про особу правопорушника.

На підставі викладеного, вважаю, що суддею районного суду всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34, 36 КУпАП, визначено стягнення, яке відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, його характеру, з врахуванням особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують відповідальність, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 грудня 2016 рокупро притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Р.А. Бондарчук