Рішення № 64411353, 26.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/4155/15-ц Головуючий у І інстанції Осаулова Н. А.Провадження № 22-ц/780/530/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 26.01.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення пені ,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідно до умов кредитного договору від 26 грудня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 45 954, 88 доларів США на строк до 26 грудня 2014 року. На забезпечення виконання умов цього договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 окремі договори поруки. У результаті невиконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку позичальник та його поручителі, незважаючи на вимоги, не погасили.

Враховуючи викладене просив стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 8 029,51 доларів США.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 1 856,19 доларів США, що еквівалентно 44 437 грн. 19 коп., а саме: 1 184,38 доларів США по тілу кредиту; 0,21 доларів США по процентам; 279,30 доларів США пені; 10,44 доларів США штрафу; 381,86 доларів США штрафу. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

Не погоджуючись із цим рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просило це рішення у частині стягнення пені скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування судом усіх обставин справи.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2016 року вищевказане рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року вказану ухвалу суду апеляційної інстанції у частині вирішення позову про стягнення пені було скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, а відповідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає не повню мірою.

Ухвалюючи рішення у частині стягнення з відповідачів на користь банку пені, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи річний строк позовної давності по пред'явленню вимоги про стягнення пені, з відповідачів на користь банку необхідно стягнути пеню у розмірі 279, 30 дол. США у строк з березня 2015 року по грудень 2015 року.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за яким останній отримав кошти у вигляді кредитної лінії у розмірі 45 954,88 доларів США на термін до 26 грудня 2014 року (а. с. 12-13).

У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3, та ОСОБА_4 було укладено окремі договори поруки (а. с. 14-15).

У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 станом на 01 грудня 2015 року має заборгованість у розмірі - 8029,51 доларів США, яка складається з : 1184,38 доларів США заборгованості за кредитом; 0,21 доларів США - заборгованості за процентами за користування кредитом; 6452,62 доларів США, що складає 154 475, 72 грн., - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 10,44 долари США - штрафу (фіксованої частини); 381,86 доларів США - штрафу (процентної складової) (а. с. 46-57).

Відповідно до умов п. 4 кредитного договору, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 4.1, 4.2, 4.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне бути виконане позичальником. Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю п'ять років (а. с. 13).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

При цьому ч. 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення (постанова Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13).

Разом з тим, суд першої інстанції, застосувавши строк позовної давності до вимог про стягнення пені в один рік, помилково не взяв до уваги наведені пункти умов кредитного договору та у сукупності при ухваленні рішення їх не оцінено, що має суттєве значення для вирішення питання щодо періоду, обумовленого сторонами, за який нараховується пеня.

Таким чином, враховуючи те, що нарахування пені є строком погашення кожного платежу, а строк позовної давності починає вираховуватися від дня, коли боржником було порушено встановлений договором строк погашення чергового платежу, то у такому випадку строк стягнення пені підлягає обчисленню з 26 грудня 2007 року по 24 червня 2015 року, що за розрахунок позивача становить 154 475, 72 грн., через що рішення суду у частині стягнення пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Однак, враховуючи те, що сума нарахованої пені значно перевищує суму боргу за тілом кредиту, то колегія суддів вважає необхідним зменшити суму пені до 20 000 грн. відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України. Крім того, з відповідачів підлягає стягненню сума судових витрат по 150 грн. з кожного відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог у цій частині.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2015 року у частині стягнення пені - скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" пені у розмірі 20 000 грн. та судових витрат по 150 грн. з кожного.

У задоволенні решти позовних вимог у цій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: