Ухвала суду № 64410919, 01.02.2017, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/103/17

УХВАЛА

Іменем України

"01" лютого 2017 р. Слідчий суддя Кагарлицького районного суду Київської області Кириченко В.І.

при секретарі Марчук Н.М..,

з участю прокурора Вдовенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кагарлику клопотання слідчого Кагарлицького відділення Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області, погоджене з першим заступником керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, про арешт майна в кримінальному провадженні № 12017110190000019 від 11.01.2017 року за ознаками злочину , передбаченого ст.289 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання обґрунтовано тим, що 28.01.2017 року о 02 год 41 хв. до Кагарлицького відділення поліції по лінії "102" надійшло телефонне повідомлення від завідувача гаражним господарством ПАТ «Кагарлицьке» ОСОБА_1 про те, що невідомі особи чоловічої статі проникли на територію тракторного стану ПАТ «Кагарлицьке», розташованого з правого боку автомобільної дороги сполученням Кагарлик - Тернівка відразу за залізничним переїздом по ходу руху з м. Кагарлик до с. Тернівка Кагарлицького району та, погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, зв'язали охоронця, після чого незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме трактором марки МТЗ 82, номерний знак 03536, та з місця вчинення злочину зникли.

28.01.2017відомості за цим фактом внесені до ЄРДР за № 12017110190000073 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, що завдало значної матеріальної шкоди.

У ході проведення огляду місця події за адресою: вул. Залізничників, 150, м. Кагарлик Київської області на території тракторної бригади ПАТ «Кагарлицьке», власником якої є публічне акціонерне товариство «Кагарлицьке» (код ЄДРПОУ 00385905), місце реєстрації: вул. 9 Січня, 29, м. Кагарлик Київської області, виявлено та вилучено наступні об'єкти: зв'язки з 12 ключів від різних автомобільних замків, поміщеної до паперового пакету № 1; 2 пластикових хомутів з маркувальними позначеннями на одному - S41, на іншому - XGS13 та 2 пластикових хомутів чорного кольору з маркувальними позначеннями на одному - XGS20, на іншому - XGS12, поміщених до паперового конверту № 2

Показами свідка ОСОБА_2 підтверджується, що злочинці користувались вказаним майном для вчинення злочину .

З урахуванням викладеного, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вказані речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази фактів і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно зі ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Підставою для арешту вказаного майна є достатність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 289 КК України.

Метою арешту вилучених речей є забезпечення їх збереження як речових доказів.

-Арештувати належить виявлені та вилучені 28.01.2017 року у ході огляду місця вчинення злочину речі, а саме: зв'язки з 12 ключів від різних автомобільних замків, поміщеної до паперового пакету № 1; 2 пластикових хомутів з маркувальними позначеннями на одному - S41, на іншому - XGS13 та 2 пластикових хомутів чорного кольору з маркувальними позначеннями на одному - XGS20, на іншому - XGS12, поміщених до паперового конверту № 2.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність у зв'язку з надмірним завантаженням в роботі.

Відповідно до ст.ст. 132 КПК України слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого заявник звертається із клопотанням.

Відповідно до ст.ст. 173 ч.1 КПК України слідчий довів:

- необхідність такого арешту, так як існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину і є достатні підстави вважати , що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України - містить відомості які можуть бути використані як доказ обставин вчинення злочину , а також наявність ризиків , передбачених абзацом другим ч.1 ст.170 КПК України - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі, відчуження;

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує відповідно до ст.173 ч.2 КПК України :

-правову підставу для арешту майна;

-можливість використання майна як доказу;

-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

-Відповідно до ст.174 ч.4 КПК України застосувати спосіб арешту майна у вигляді тимчасового, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та користування майном .

Клопотання слід задоволити що до майна яке просив слідчий.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.132, 170 -174 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно у вигляді тимчасового, до скасування у встановленому порядку, позбавлення будь - якої фізичної або юридичної особи за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та користування на виявлене та тимчасово вилучене 28.01.2017 року у ході огляду місця вчинення злочину майно , а саме:зв'язки з 12 ключів від різних автомобільних замків, поміщеної до паперового пакету № 1; 2 пластикових хомутів з маркувальними позначеннями на одному - S41, на іншому - XGS13 та 2 пластикових хомутів чорного кольору з маркувальними позначеннями на одному - XGS20, на іншому - XGS12, поміщених до паперового конверту № 2.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим Кагарлицького відділення Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий Суддя В.І. Кириченко