Ухвала суду № 64410264, 26.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1091/15-ц

Провадження № 22-ц/779/101/2017

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р. Р.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Проскурніцького П.І.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на будівельні матеріали, використані для будівництва домоволодіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тисменицького районного суду від 21 листопада 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

26.05.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на будівельні матеріали, використані для будівництва домоволодіння АДРЕСА_1

В заяві зазначили, що за час спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 у домоволодінні його батьків по АДРЕСА_1 вони розпочали будівництво житлового будинку на старому місці. Крім того в цей же період її чоловік побудував ще один житловий будинок по АДРЕСА_2, у якому проживала його сестра ОСОБА_6 до моменту смерті.

Після одруження в липні 1985 року вони з чоловіком проживали у старому будинку разом з його мамою, а через три місяці перейшли проживати в недобудований новий житловий будинок, а мати залишилась проживати в старому будинку, після пожежі якого у 1985-1986 роках, перейшла проживати до них у новий будинок.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 спадщину фактично прийняли вони - позивачі у справі, та мати померлого - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 належить право власності на 1/3 частину домоволодіння, ОСОБА_3 2/3 частини - 1/3 частина після смерті батька ОСОБА_5 та 1/3 частина в порядку спадкування за правом представлення після смерті ОСОБА_7, а ОСОБА_6, як спадкоємець першої черги після смерті матері, в установленому законом порядку спадщину не прийняла, просили задовольнити позов.

Рішенням Тисменицького районного суду від 21 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Постановлено визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку будівельних матеріалів, що використані в процесі будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 вартістю 211382 грн., в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частку будівельних матеріалів, що використані в процесі будівництва житлового будинку в АДРЕСА_1 вартістю 211382 грн., в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на незаконність рішення суду.

Судом не було враховано того, що всі перебудови та будови здійснювались у період з 1979 по 1986 роки батьками ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_7, що підтверджено протоколом №7 засідання виконкому Тисменицької селищної ради від 05.04.1979 року про надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво літньої кухні і сараю по АДРЕСА_2; протоколом АДРЕСА_1 засідання виконкому Тисменицької селищної ради від 19.06.1980 року про надання дозволу ОСОБА_8, на проведення капітального ремонту будинків з добудовою веранди, протоколом №7 засідання виконкому Тисменицької міської ради від 18.07.1986 року про затвердження актів на закінчене будівництво нового житлового будинку гр. ОСОБА_7

Апелянт також вказує на те, що інвентарна справа та оціночні акти щодо проведення інвентаризації 14.10.1985 року по АДРЕСА_1 були спочатку оформлені на ОСОБА_8, а пізніше на ОСОБА_5,, тобто на ім'я осіб, на яких була оформлена документація.

Не дав оцінки суд і тій обставині, що газифікацію спірного будинку розпочала ОСОБА_7 ще у 1988 році, а не ОСОБА_5, а пізніше продовжила вона - ОСОБА_4

Крім того, житловий будинок АДРЕСА_2 не будував ОСОБА_5, як стверджує позивач, а цей будинок належав ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу від 14.08.1979 року.

Відповідач також зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які пояснили, що у ОСОБА_7 були погані стосунки з сином ОСОБА_5 та його дружиною, які у квітні 1986 року вигнали її з будинку, а після підпалу будинку ОСОБА_5 позивач вибула зі спірного будинку, а ОСОБА_7 повернулась в будинок та проводила за власні кошти ремонт останнього.

Навпаки, суд взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_11 про те, що батько позивача будував спірний будинок, не врахувавши того, що на час будівництва спірного будинку свідок навчалась у третьому класі.

Апелянт вважає безпідставними пояснення позивачки про те, що вона проживала у спірному будинку до 1993 року, оскільки ще до року після смерті чоловіка ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 вийшла заміж за ОСОБА_14, а тому з врахуванням неприязних її стосунків з ОСОБА_7 не могла проживати з іншим чоловіком у її будинку.

Не враховано судом і того, що житловий будинок по АДРЕСА_2 ОСОБА_7 подарувала своїй донці ОСОБА_6,, а заповіт посвідчила на її (ОСОБА_4.) ім'я.

Апелянт вважає, що позивач не подала жодних доказів того, що її чоловік ОСОБА_5 дійсно за власні кошти щось будував, оскільки відсутні докази придбання будівельних матеріалів та доказів оплати будівельних робіт.

Не враховано судом і того, що після смерті чоловіка позивач не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а спадкова справа була заведена саме за її, ОСОБА_4, заявою.

Апелянт вважає, що після смерті ОСОБА_7 вона єдина прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном.

Не погоджується ОСОБА_4 і з висновком суду про неможливість застосування позовної давності, оскільки відповідно до вимог ст. 71 та ст. 75 ЦК УРСР в редакції 1963 року встановлена законом позовна давність у три роки застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Апелянт також посилається на неправильне визначення судом витрат по оплаті судового збору, що не відповідає належній їй частці у спірному майні.

Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_4 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 20 липня 1985 року ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 і ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 проживали разом з батьками ОСОБА_5 у їх будинку по АДРЕСА_1

Згідно оціночного акту від 15.01.1960 року на житловий будинок в АДРЕСА_1 власником останнього є ОСОБА_8.(а.с.13)

На підставі договору купівлі-продажу від 14.08.1979 року ОСОБА_7 була власником житлового будинку в АДРЕСА_2, який 30.10.1981 року подарувала ОСОБА_6. (а.с. 112)

Згідно архівного витягу з протоколу №7 засідання виконкому Тисменицької селищної ради від 05.04.1979 року ОСОБА_7 був наданий дозвіл на будівництво літньої кухні і сараю по АДРЕСА_2 (а.с.113)

Згідно архівного витягу з протоколу №7 засідання виконавчого комітету Тисменицької міської Ради народних депутатів від 18.07.1986 року вирішено затвердити акти на закінчене будівництво нових житлових будинків в тому числі ОСОБА_7 (а.с.114)

Згідно архівного витягу з протоколу АДРЕСА_1 засідання виконавчого комітету Тисменицької селищної Ради народних депутатів від 19.06.1980 року ОСОБА_8 був наданий дозвіл на проведення капітального ремонту будинків з добудовою веранди.

Отже, предметом спору є домоволодіння АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.6), а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а.с.7) ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Згідно заповіту від 24.01.1992 року ОСОБА_7 заповіла належний їй житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 своїй дочці ОСОБА_12.(а.с.115)

07.12.1999 року ОСОБА_12 подала до нотаріальної Тисменицької державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю документів на право власності на спірний будинок.

Встановлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано, що підтверджено довідкою №00078 ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» (а.с. 11)

Згідно довідки ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 31.07.2015 року (а.с.12) та технічного паспорта (а.с.96-99), відсоток готовості домоволодіння в АДРЕСА_1 становить 80%, інвентарна вартість якого становить 211382 грн.

З матеріалів інвентарної справи та оціночних актів вбачається, що станом на час проведення інвентаризації 14.10.1985 року по АДРЕСА_1 знаходиться одноповерховий житловий будинок «А» площею 40,47 кв.м. та житловий будинок «Б» площею 110,5 кв.м., який є недобудований, відсоток його готовності становить 50%.(а.с.19,20)

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що за період перебування ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 ними спільно був збудований на місці старого житлового будинку АДРЕСА_1 - новий, процент готовності якого станом на 1985 рік становив 50%, і в якому подружжя проживало разом з батьками чоловіка, і який позивачі успадкували після смерті ОСОБА_5, проживаючи там на момент смерті спадкодавця і таким чином фактично прийнявши спадщину.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Посилання ОСОБА_4 у апеляційній скарзі на те, що всі перебудови та будови здійснювались у період з 1979 по 1986 роки батьками ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_7, що підтверджено протоколом №7 засідання виконкому Тисменицької селищної ради від 05.04.1979 року про надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво літньої кухні і сараю по АДРЕСА_2, протоколом АДРЕСА_1 засідання виконкому Тисменицької селищної ради від 19.06.1980 року про надання дозволу ОСОБА_8, на проведення капітального ремонту будинків з добудовою веранди, протоколом №7 засідання виконкому Тисменицької міської ради від 18.07.1986 року про затвердження актів на закінчене будівництво нового житлового будинку гр. ОСОБА_7, не заслуговують на увагу, оскільки, як було зазначено вище, спірним є домоволодіння АДРЕСА_1, а надання дозволу ОСОБА_7 на будівництво літньої кухні і сараю по АДРЕСА_2, та дозволу ОСОБА_8, як власнику житлового будинку АДРЕСА_1, 1933 року забудови, на добудову веранди, та затвердження актів на закінчене будівництво житлових будинків самі по собі не є доказами будівництва нового будинку АДРЕСА_1 саме ОСОБА_8 та його дружиною ОСОБА_7, які як ствердила в засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2, розлучились у 1984 році, чого не заперечила ОСОБА_4

Доводи апелянта про те, що робочий проект на газифікацію житлового будинку АДРЕСА_1 виданий замовнику ОСОБА_7, яка фактично розпочала такі роботи, а завершила вона, ОСОБА_4, також не можуть бути доказом будівництва спірного будинку батьками ОСОБА_5

Безпідставними є і доводи скарги про те, що після смерті чоловіка позивач не зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а отже не прийняла спадщину, оскільки було встановлено, що на час смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 разом з сином проживала у спірному будинку, а відповідно до п.1 ч.1 ст. 549 ЦК (в редакції 1963 року, чинної на час відкриття спадщини) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання у скарзі на те, що суд не взяв до уваги пояснення свідків, які підтвердили факт неприязних стосунків ОСОБА_5 з його матір'ю ОСОБА_7, як на обставину, яка заперечує будівництво ОСОБА_5 спірного будинку, оскільки такий факт не спростовує обставин щодо спільного проживання та будівництва будинку подружжям в період перебування у шлюбі.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 21 листопада 2016 року залишити без зміни

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: М.Д. Горейко

П.І. Проскурніцький