Рішення № 64408773, 26.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/284/17 Справа № 188/212/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Курочкіна О. М. Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.О., Каратаєвої Л.О.,

за участі секретаря Григор»євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок скоєння адміністративного правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому посилався на те, що 16 листопада 2013 року на автодорозі Знаменка-Луганськ-Ізваріно сталася ДТП за участю мотоцикла ІЖ-Юпітер, без номерних знаків, під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Після скоєння ДТП його автомобіль не підлягає будь-якому ремонту, оскільки кузов автомобіля розтрощений після того, як двічі перевернувся у кюветі. До цього часу автомобіль не відновлений. До скоєння ДТП автомобіль пройшов капітальний ремонт двигуна з повним фарбуванням кузова. Автомобіль не був застрахований страховою компанією.

Згідно висновку № 100-1/5 експертного автотоварознавчого дослідження від 10 вересня 2015 року, вартість матеріальної шкоди, завданого автомобілю, складає 46 670,65 гривень. Вартість експертизи згідно квитанції 1600.00 грн. Відповідач не бажає в добровільному порядку відшкодувати матеріальні збитки.

Просить суд стягнути матеріальну шкоду та судові витрати.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок скоєння адміністративного правопорушення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, ІНПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 проживаючого за адресою АДРЕСА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 36670 грн.65 коп.

Вирішено питання щодо судових витрати.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 листопада 2013 року на автодорозі Знаменка-Луганськ-Ізваріно сталася ДТП за участю мотоцикла ІЖ-Юпітер, без номерних знаків, під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем ВАЗ-2121, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Під час ДПТ в автомобілі ВАЗ-2121 знаходилась ОСОБА_5

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у зазначеній ДТП.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.2, 5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 статті 1188 ЦК України визначено, що у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.

Договором купівлі-продажу транспортного засобу №983/01/1247/2016 укладеному 30.04.2016 року в присутності адміністратора Територіального сервісного центру 1247 між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 підтверджується, що позивач передав у власність покупцю транспортний засіб, ВАЗ 2121 1986 року випуску номер VIN: НОМЕР_3, за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 10000 грн. (а.с.76).

Висновком №100/1/15 експертного автотоварознавчого дослідження від 10.09.2015 року підтверджується, що власником зазначеного транспортного засобу є позивач, а вартість матеріальної шкоди нанесеної власнику автомобіля складає 46670.65 грн., вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу складає 59910.81 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її причинила.

Матеріальна шкода згідно висновку складає 46670.65 грн.

Відповідно до змінених позовних вимог, в зв'язку з продажем транспортного засобу, вимога про відшкодуванню завданої матеріальної шкоди зменшена та складає 36670.65 грн.

Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку задовольняючи позов частково, однак не врахував, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження, тому стягнення матеріальної шкоди підлягає зміні з 36 670, 65 грн. до 27 790, грн..

За таких обставин відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції від 05 липня 2016 року підлягає зміні.

Керуючись ч.3 ст.209, ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року - змінити, зменшивши суму завданої матеріальної шкоди, що підлягала стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 з 36 670, 65 гривень до 27 790, гривень.

В інший частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: