ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/4639/16-ц
Провадження № 2/210/503/17
У Х В А Л А
іменем України
"01" лютого 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого суддіЧайкіної О.В.,
секретаряКуксенко О.В.,
особи, які беруть участь у справі: позивач: ОСОБА_2, представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідач ОСОБА_9, представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ЖБК "Восток-24" - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , третя особа виконавчий комітет Криворізької міської ради , Житлово-будівельного кооперативу «Восток-24» про визнання протиправними дії ОСОБА_9 по фальшуванню протоколу від 10.11.2012 року та визнання недійсним рішення зборів членів ЖБК «Восток-24» від 10.11.2012 року,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вищевказана справа.
У судове засідання прибули представники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які раніше не приймали участь у справі.
Головуючим у справі заявлено самовідвід, оскільки у вересні 2015 року представником позивача у справі ОСОБА_4 ініційовано декілька позовів проти головуючого у справі, які розглядались у Саксаганському та Довгинцівському районних судах міста ОСОБА_1, та в подальшому в Апеляційному суді Дніпропетровської області. Крім того представник відповідача ОСОБА_4, а також представник позивача ОСОБА_3 протягом 2016 року поширюють відносно головуючого у справі інформацію, в якій висувають звинувачення відносно головуючого щодо діяльності на посаді судді, освіти та сімейного життя головуючого.
У судовому засіданні позивач спочатку зазначила, що не заперечує проти заявленого самовідводу, а потім зазначила, що заперечує.
Представник позивача ОСОБА_3 вказав, що задоволений заявленням самовідводу, та зазначив, що головуючий позбавив його можливості "порізвитись" із заявленням відводів, оскільки представниками позивача підготовлені відводи головуючому, зокрема його відвід містить 20 вимог, та вони б хотіли позаявляти такі відводи.
Представник позивача ОСОБА_4 підтримав самовідвід, а в подальшому відмовився, обгрунтувавши відмову тим, що "не бажає виглядати маньяком, і в нього є довідка". Однак він не бажає, щоб у країні були фашисти та окупанти, до яких відносить головуючого.
Представник позивача ОСОБА_8 зазначив, що особа, яка назвала себе суддею в порушення рішення ОСОБА_6 суддів України перед початком судового засідання не надала учасникам цивільного процесу можливість встановити особу судді та не надала йому та іншим представникам своє посвідчення судді.
Представник позивача ОСОБА_6 зазначив, що головуючий позбавив їх "морального задоволення" скористатись правом заявлення відводу.
Аналогічні доводи висловив ОСОБА_7 у якості представника позивача.
Представник позивача ОСОБА_5 зазначив, що не бажає зміни складу суду.
Відповідач зазначила, що враховуючи дії та поведінку позивача та її представників, у тому числі й по відношенню до головуючого у справі, заявлений відвід є обгрунтований.
Суд, вислухавши пояснення сторін та осіб, які беруть участь у справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект (справи «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України»). Відповідно до об'єктивного критерію визначається, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЧ у справі «Мироненко і Мартиненко проти України», у справі «Білуха проти України»).
Проте, як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і ОСОБА_7 проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ). Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
У цьому звязку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «ОСОБА_10 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «ОСОБА_11 проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).
Таким чином, при вирішенні питання про самовідвід або відвід суд бере до уваги його мотиви, оскільки судді зобов'язані викликати довіру у учасників судового розгляду, і тому будь який суддя, стосовно якого в учасників судового розгляду є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен заявити самовідвід.
На підставі викладеного, враховуючи, дії, поведінку та ставлення позивача та її представників у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, по відношенню до складу суду, зокрема головуючого, наявність судових рішень у справі за позовом ОСОБА_4 до головуючого у справі, подання різноманітних заяв з вимогами відносно головуючого від ОСОБА_3 та ОСОБА_2, такі обставини можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді у інших учасників цивільного процесу, тому на підставі положень ст. 6 Конвенції, заявлений самовідвід головуючого підлягає задоволенню з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України з метою недопущення сумнів в обєктивності та неупередженості суду та забезпечення права сторін на розгляд справи за їх позовом судом, який би не викликав жодних сумнівів.
Керуючись ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Самовідвід судді Чайкіної Ольги Володимирівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_9 , третя особа виконавчий комітет Криворізької міської ради , Житлово-будівельного кооперативу «Восток-24» про визнання протиправними дії ОСОБА_9 по фальшуванню протоколу від 10.11.2012 року та визнання недійсним рішення зборів членів ЖБК «Восток-24» від 10.11.2012 року, задовольнити.
Справу направити до загальної канцелярії - для здійснення повторного авторозподілу згідно вимог ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Чайкіна
Судове рішення № 64407115, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 01.02.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 210/4639/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: