Вирок № 64406032, 01.02.2017, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/109/17

Номер провадження 1-кп/728/39/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді - Пархоменка П.І.

за участю:

секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270000000136 від 03 серпня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, працює водієм ТОВ «Анонівський м'ясокомбінат», освіта професійно-технічна, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК), -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Бережняка В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілі та їх представник - не з'явилися

в с т а н о в и в :

1. 02 серпня 2016 року о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «TRAILOR S 383» д.н.з НОМЕР_5, і рухаючись на 15 км + 100 м. автодороги Батурин-Конотоп-Суми, яка проходить через територію с. Красне Бахмацького району Чернігівської області в напрямку м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалася, не вибрав безпечної швидкості руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого не впорався з керуванням транспортним засобом та виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 загинув на місці події, а пасажири автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тяжкі тілесні ушкодження.

ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани лівої скроневої ділянки, синців та садна голови, крововиливів з внутрішньої поверхні м'яких покровів голови, багатоуламкових переломів кісток склепіння та основи черепа, субарахноїдальних крововиливів по випуклих та базальних поверхнях обох півкуль головного мозку з ділянками забоїв в обох скроневих долях, закритої травми органів грудної клітки, прямого перелому тіла грудини, двобічних непрямих переломів ребер, розгинального перелому внутрішньої кісточки правої гомілки, множинних рваних ран та саден тіла, які мають ознаки ушкоджень тяжкого ступеню за ознакою небезпеки для життя, і знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю останнього.

ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, вдавленого перелому черепа в чоловій ділянці з забійною раною там же, перелому склепіння та основи черепа, субарахноїдального крововиливу, після травматичного перфоративного середнього отиту справа, часткової офтальмоплегії справа, гематоми, птозу справа, правостороннього коньюктивіту, закритого перелому плечової кістки зліва та після травматичного реактивного гепатиту, які в своєму комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з розривом селезінки (спленектомія), закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, осадження та дрібних ран на голові, закритої травми грудної клітки з подвійним переломом 5, 6 та 7-го ребер зліва з садною на грудній клітці та закритого перелому шийки лівого стегна, які в своєму комплексі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

2. Обвинувачений ОСОБА_1, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з всіма фактичними обставинами справи та пояснив, що 02 серпня 2016 року він о 14 годині 15 хвилин, керуючи транспортним засобом, допустив порушення Правил дорожнього руху України, внаслідок чого ОСОБА_2 загинув на місці події, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Зазначив, що у скоєному розкаюється, просив, призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, не позбавляти його посвідчення водія, оскільки він працює водієм. Розмір цивільного позову визнав повністю.

3. Потерпілі та їх представник в судове засідання не з'явилися надіслали заяви про проведення судового розгляду без їх участі, в заявах зазначили, що претензій до обвинуваченого не мають, вважають за можливе призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

4. З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України (далі КПК) суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5. Враховуючи свідчення обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 б (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п.10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з виникненням та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Його дії правильно кваліфіковані за частиною другою статті 286 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_2 та тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Вина ОСОБА_1 у скоєному доведена у повному обсязі.

6. Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 66 КК є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до статті 67 КК не встановлено.

7. Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_1, суд виходить із принципів верховенства права, законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК бере до уваги:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином, проте характеризується необережною формою вини щодо наслідків;

враховує характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину; Зокрема, обвинувачений до вчинення злочину не притягувався до адміністративної відповідальності, а після його вчинення намагався надати допомогу потерпілим і усунути негативні наслідки;

особу винного: його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та роботи, позитивних характеристик за такими;

за наявності обставини, яка пом'якшує покарання, за відсутності обставин, які обтяжують таке;

те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;

А тому, суд доходить висновку, що в даному конкретному випадку ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років в межах санкції частини статті, якою передбачено покарання за вчинений злочин.

8. Проте, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним

та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)).

Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.

Так, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, спроби обвинуваченим компенсувати шкідливі наслідки від злочину потерпілим та їх бажання про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі, позиція сторони обвинувачення, а також, те що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в даній конкретній ситуації.

Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_1 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

У зв'язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК.

9. Також, суд враховує, що санкція частини другої статті 286 КК передбачає можливість застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що виходячи із конструкції даної норми закону не є обов'язком суду, а вимагає від нього оцінки кожної конкретної ситуації з врахуванням її специфіки та особливих обставин, і залежно від цього вирішення питання про застосування або не застосування даного виду додаткового кримінального покарання.

Тому, враховуючи наведені вище особливості даних правовідносин, а також те, що обвинувачений працює на посаді водія, що є його єдиною спеціальністю і засобом до існування, суд знаходить, що виправлення обвинуваченого, його покарання за вчинене і досягнення мети кримінального покарання можливі без застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

10. При розгляді цивільного позову прокурора суд враховує, що виходячи із змісту частини другої статті 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Матеріально-правовою базою при вирішенні в кримінальній справі позовів про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є норми цивільного законодавства.

Так, відповідно до частини другої статті 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК) Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

А згідно із частинами першою і третьою статті 1206 ЦК та особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчинені злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Суд знаходить, що заподіяна шкода здоров'ю потерпілих сталася внаслідок протиправних дій ОСОБА_1, за наявності його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою останнього та шкідливими наслідками, які були заподіяні потерпілим. Таким чином, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували на лікуванні саме з приводу тілесних ушкоджень, отриманих від вчинення злочину ОСОБА_1, знайшли підтвердження доводи позову про необхідність відшкодування коштів в розмірі 6739 грн. 11 коп. (шість тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 11 копійок), що витрачені на лікування потерпілих, у зв'язку із чим зазначені суми слід стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідного бюджету, оскільки Бахмацька центральна районна лікарня Чернігівської області є державними закладами охорони здоров'я.

11. Відповідно до статті 100 КПК речові докази: автомобіль НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «TRAILOR S» д.н.з НОМЕР_5, який зберігається у ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат» - повернути останньому; автомобіль НОМЕР_4, який зберігається у ОСОБА_6 - повернути останній.

12. Процесуальні витрати по справі в розмірі 3961 грн. 80 коп. (три тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня 80 копійок) за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_1 відповідно до статті 124 КПК.

13. Запобіжний захід ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

1. ОСОБА_1 визнати винуватим за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

2. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину.

3. В силу статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язати ОСОБА_1: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

4. Початок іспитового строку ОСОБА_1 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Бахмацького району Чернігівської області (р/р 31418544700007 ГУДК в Бахмацькому районі Чернігівській області, МФО 853592, код 37982090) грошові кошти витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілих в сумі 6739 грн. 11 коп. (шість тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 11 копійок).

6. Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 зі спеціалізованим напівпричепом марки «TRAILOR S» д.н.з НОМЕР_5, який зберігається у ТОВ «Антонівський м'ясокомбінат» - повернути останньому; автомобіль НОМЕР_4, який зберігається у ОСОБА_6 - повернути останній.

7. Стягнути з ОСОБА_1 3961 грн. 80 коп. (три тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривень 80 копійок) процесуальних витрат на користь держави за проведення експертиз.

8. Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінально процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінально процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко