Ухвала суду № 64405336, 26.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/8453/16-к Провадження №11-кп/773/71/17 Головуючий у 1 інстанції:Артиш Я. Д. Категорія: ч.1 ст.185, ч.2 ст.190 КК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Гапончука В.В.,

суддів Борсука П.П., Денісова В.П.,

з участю

секретаря Леміщак Ю.О.,

прокурора Грицюка Р.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обєднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016030010001795 та №12016030010002585 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 03 листопада 2016 року, щодо нього

В С Т А Н О В И В:

Даним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та житель ІНФОРМАЦІЯ_3,громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_4, розлучений,на утриманні одна малолітня дитина, не працює, раніше судимийвироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2011 року та ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2012 року за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 355, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,31 липня 2013 року звільнений з місць позбавлення волі на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 23 липня 2013 року умовно- достроково на невідбутий строк 1 рік 7 місяців 5 днів, засуджений:

за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один)рік;

за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк1 (один)рік6(шість)місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1до відбуття визначено покарання у виді позбавлення волі на строк1(один)рік6 (шість)місяців.

Запобіжний західОСОБА_1до набрання вироком законної сили залишено попередній у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покаранняОСОБА_1 постановленорахувати з 07 вересня 2016 року, тобто з моменту його затримання, зарахувавши йому в строк основного покарання термін попереднього увязнення, з дня його затримання до моменту набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено питання про речові докази.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 22 квітня 2016 року, близько 04 год. 00 хв., перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у кімнаті готелю "Світязь № 814 по вул. Набережній в м. Луцьку Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з дорожньої сумки потерпілого ОСОБА_3 таємно викрав чоловічі кросівки "SKECHERS Shape-ups",вартістю 520 грн., чоловічу куртку "DESIGNERS MEN", вартістю 401 грн. 80 коп.,грошові кошти в сумі 14000 грн., 40 польських злотих, що в перерахунку до офіційного курсу валют станом на 22 квітня 2016 року становить 267 грн. 49 коп., мобільний телефон марки "Леново", вартістю 1000 грн., в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного звязку "Київстар", яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 100 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 16289 грн. 29 коп.

Крім того, він же, повторно, 11 червня 2016 року, близько 11 год. 00 хв., знаходячись в літньому кафе "Фора" по вул. Дубнівській, буд. 40 в м. Луцьку, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_4 завідомо неправдивої інформації щодо дійсних своїх намірів щодо передачі йому мобільного телефону марки "Мейзу М2", вартістю 2820 грн. для тимчасового користування з метою здійснення телефонного дзвінка, не маючи наміру його повертати, заволодів вказаним майном мобільним телефоном, в якому знаходилася сім-картка оператора мобільного звязку "МТС", яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 5 грн., з силіконовим чохлом, вартістю 60 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2880 грн.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації своїх дій, просить застосувати щодо нього ст.75 КК України і призначити покарання не повязане з позбавленням волі. Вказує, що суд не взяв до уваги те, що він вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, має на утриманні малолітню дитину та батьків інвалідів, які постійно потребують догляду, факт вагітності його цивільної дружини, а також те, що він добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому ОСОБА_4, та частково відшкодував збитки потерпілому ОСОБА_3В, за місцем проживання характеризується позитивно.

В поданих на апеляційну скаргу обвинуваченого запереченнях прокурор вважає, що апеляційна скарга є безпідставною. Просить апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок - без змін.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та захисника, які апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримали, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого заперечив, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочинів при зазначених у вироку обставинах ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.190 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі обвинуваченим.

Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, що призначене покарання без застосування ст.75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого через тяжкість покарання є безпідставними.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Статтею 75 КК України встановлено, що якщо суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбуття покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбуття покарання з випробовуванням.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та розяснень Пленуму ВСУ.

Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, а саме, те, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та за допомогою до них не звертався, перебування на утриманні малолітньої дитини, яка проживає з матір'ю, наявність батьків інвалідів 1 та 3 груп, за якими обвинувачений здійснював догляд до затримання, проте знаходився в розшуку по кримінальному провадженні, відомості про те, що збитки завдані потерпілому ОСОБА_3 відшкодовано частково, позитивну характеристику по місцю його проживання, а також думки потерпілих: ОСОБА_4, який вказує про повне відшкодування заданих йому збитків, відсутність претензій до обвинуваченого та просить суворо його не карати; ОСОБА_3, який підтверджує часткове відшкодування шкоди та просить призначити покарання у відповідності до Закону, а тому прийшов до вірного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Крім того до обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд відніс вчинення злочину перебуваючи у стані алкогольного спяніння, рецидив злочинів, а до обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, - активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Врахувавши ці та інші обставини справи, зокрема і ті, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений, в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність відбуття покарання обвинуваченим саме у виді позбавлення волі реально.

Твердження обвинуваченого в апеляційній скарзі про те, як можна зрозуміти зі змісту скарги, що призначене покарання без застосування ст.75 КК України, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого через суворість покарання є безпідставними.

Обране судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку з мотивів, зазначених в апеляційних скаргах, суд не вбачає.

Доводи ОСОБА_1 які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.

Підстав для зміни вироку з врахуванням доводів, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 409, КПК України, Апеляційний суд Волинської області -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 03 листопада 2016 року щодо нього - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 26.01.2017р.

Суддя В.В. Гапончук

секретар с/з ОСОБА_5