Постанова № 6440457, 14.10.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.09Справа №2а-7010/08/4 о 16:12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Татарінцев А.Ф., Панченко С.В.;

від відповідача - Мустафаєва Е.Т.;

експерт - Юга І.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Луганської обласної комунальної установи "Дитячий оздоровчий комплекс"Южний"

до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим

про спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Луганська обласна комунальна установа «Дитячий оздоровчийкомплекс «Южний» (далі – позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим(далі – відповідач) про зобов’язання провести перерахунок суми штрафу, виходячи із суми наданих послуг проживання, встановленої згідно із калькуляцією, затвердженою для позивача на 2008 рік. В судовому засіданні 05.03.2009 року позивач доповнив позовні вимоги, надавши письмову заяву (а.с. 41-43), просив суд визнати недійсною постанову Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим№1583 від 02.09.2008 року в частині покладення на відповідача стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині покладення штрафу за надання послуг проживання, які не відповідають нормативним вимогам, в сумі 20179,00 грн. і зобов’язати відповідача провести перерахунок штрафу виходячи із суми послуг проживання у розмірі 2979,76 грн., а не з суми в розмірі 40358,00 грн. Позов мотивовано помилковістю розрахунку вартості послуг проживання, проведеного відповідачем, який покладений в основу розрахунку суми фінансових санкцій, застосованих за спірною постановою №1583 від 02.09.2008 року за реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам нормативного документу.

Ухвалами суду від 16.12.2008 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 03.03.2009 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції вчиняти дії по примусовому виконанню постанови відповідача №1583 від 02.09.2008 року.

Ухвалою суду від 05.03.2009 року призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення експерту поставлені питання: «чи правильно вирахувана сума штрафу Луганської обласної комунальної установи «Дитячий оздоровний комплекс «Южний», визначена у постанові № 1583 на підставі акту № 00008819; якщо неправильно, то яка сума штрафу повинна бути вирахувана відповідно до наявних документів?». Проведення експертизи доучене ТОВ «Кримське експертне бюро».

Ухвалою суду від 04.06.2009 року поновлено провадження у справі.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення по суті справи, представником позивача доповнено підстави позову (а.с. 92, 93): посилаючись на положення ст. 58 Конституції України, просив визнати спірну постанову недійсною, оскільки згідно із Законом України від 21.05.2009 року №1401-VI «Про внесення змін до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» скасовано адміністративну відповідальність за порушення, покладені в її основу.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 28-30, 110-112), просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що розрахунок суми штрафу проведений відповідачем на підставі даних, встановлених під час перевірки, і вимогам законодавства не суперечить.

В судовому засіданні 14.10.2009 року експертом Юга І.П. надані усні пояснення стосовно свого висновку.

Заслухавши представників сторін, експерта, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що відповідач є територіальним органом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Відповідно до п. 1 пп. 14 п. 5 Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12 вересня 2007 року N 217, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2007 року за N 1219/14486(чинного на час виникнення спірних відносин) таким територіальним органам надано право накладати стягнення на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, зокрема, на підставі статті 23 Закону України від 12.05.1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023).

Вказані повноваження відповідача передбачені також п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону №1023.

Враховуючи викладене, відповідач, під час здійснення владних управлінських функцій у спірних відносинах, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач є юридичною особою, державну реєстрацію якої проведено Бахчисарайською районною державною адміністрацією 03.12.2001 року, ідентифікаційний код 26102595, є закладом комунальної форми власності(а.с. 46, 47), основною метою діяльності якої є створення умов для повноцінного відпочинку та оздоровлення дітей і підлітків (п. 2.1 статуту, а.с. 51).

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим, на підставі направлення на проведення перевірки від 12.08.2008 року № 00002637 (а.с. 31), після направлення повідомлення (а.с. 32) проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, складено акт від 13.08.2008 року № 00008819 (а.с. 36). Під час перевірки встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про основні споживчі властивості продукції, зміст шкідливих для здоров’я речовин, встановлених нормативно-правовими актами, на суму 3168,60 грн.; реалізацію продукції (надання послуг проживання), яка не відповідає вимогам нормативного документу, ДСТУ 4268:2003, на суму 40358,00 грн. У зв’язку із цим відповідачем прийнято спірну постанову №1583 від 02.09.2008 року про накладення штрафу у розмірі 21129,58 грн., в тому числі: на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 – у сумі 950,58 грн.; на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 – у сумі 20179,00 грн.

Судом також встановлено, що позивач не оскаржує обґрунтованості накладення штрафу у розмірі 950,58 грн., накладеного на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 (а.с. 4), зазначена сума сплачена відповідачем до бюджету, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією (а.с. 10). Зазначена санкція застосована відповідачем за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач також не оспорює суті виявлених перевіркою порушень, стосовно невідповідності положенням нормативного документу ДСТУ 4268:2003 якості наданих позивачем послуг проживання, проте заперечує правильність розрахунку суми штрафної санкції.

Відповідно до акту перевірки від 13.08.2008 року № 00008819 вартість одного койко-дня у позивача складає від 92,72 грн. до 101,83 грн., вартість харчування 33,37 грн., на момент перевірки надані послуги проживання та харчування 680 особам.

З матеріалів справи вбачається, що вартість послуг проживання дітей, наданих позивачем, які не відповідають вимогам нормативного документу, розрахована виходячи з мінімальної вартості одного койко-дня (92,72 грн.) з вирахуванням вартості послуг харчування (33,37 грн.) за кількістю осіб, яким надані послуги, тобто (92,72 грн. – 33,37 грн.) х 680 = 40358,00 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2009 року призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення експерту поставлені питання: «чи правильно вирахувана сума штрафу Луганської обласної комунальної установи «Дитячий оздоровний комплекс «Южний», визначена у постанові № 1583 на підставі акту № 00008819; якщо неправильно, то яка сума штрафу повинна бути вирахувана відповідно до наявних документів?». Проведення експертизи доучене ТОВ «Кримське експертне бюро».

Відповідно до висновку експерта І.П. Юга (а.с. 58-75) сума штрафу, нарахована Луганській обласній комунальній установі «Дитячий оздоровчий комплекс «Южний» за постановою №1583 від 02.09.2008 року розрахована не вірно. Сума штрафу, що належить нарахувати позивачу складає 2694,50 грн.

Згідно із дослідницькою частиною висновку експерта, сума штрафу (у розмірі 2694,50 грн.) розраховувалась експертом від вартості послуг з розміщення дітей, до якої включено витрати відповідача на виплату заробітної плати персоналу, що обслуговує засоби розміщення, нарахування на заробітну плату, витрати на придбання матеріалів, м’якого інвентарю використаних при наданні послуг по розміщенню, поточний ремонт, оплата послуг з теплопостачання, водопостачання і водовідведення, інші види витрат і послуг, використаних при наданні вказаних послуг, оплата електроенергії, яка використовується на обслуговування засобів розміщення. Вартість послуги по розміщенню в Луганській обласній комунальній установі «Дитячий оздоровчий комплекс «Южний», визначена експертом, становить 7,925 грн. із розрахунку один койко-день.

При цьому різниця даних судової експертизи і постанови №1583 від 02.09.2008 року пояснюється тим, що відповідачем помилково включено до вартості послуг по розміщенню вартість транспортних послуг; заробітну плату поварів, вожатих та іншого персоналу, який не приймав участі в наданні послуг по розміщенню; вартість послуг зв’язку; витрати на відрядження персоналу; вартість матеріалів, інвентарю, основних засобів, витрати на поточний ремонт матеріальних цінностей та придбання комунальних і інших послуг, які використовувались при наданні послуг харчування, транспортування, організації відпочинку і оздоровлення дітей.

Обґрунтовуючи свою незгоду із висновком експерта, відповідач зазначає, що в жодному нормативно-правовому акті не міститься підстав для висновку про те, що для визначення послуг з розміщення необхідно виділяти витрати, безпосередньо пов’язані з наданням послуги по розміщенню (а.с. 111).

Разом із тим, суд погоджується із висновками експерта в цій частині, оскільки перевіркою, проведеною спеціалістами Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим,встановлено невідповідність наданих послуг вимогам ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги», сфера застосування якого поширюється саме на засоби розміщення, які призначені для проживання туристів. Таким чином, цілком правомірним є й висновок про те, що застосувати санкцію за п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону №1023 слід лише по відношенню до вартості тієї послуги, яка не відповідає нормативному документу, - послуги з розміщення, не враховуючи вартість інших послуг, наданих позивачем.

При цьому суд враховує положення ч. 2 ст. 71 КАС України,згідно із якими, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у встановленому порядку на наведено нормативного і документального обґрунтування правомірності розрахунку суми фінансової санкції, застосованої за постановою №1583 від 02.09.2008 року.

Розрахунок суми фінансової санкції, проведений експертом, суд вважає таким, що відповідає положенням п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону №1023.

Разом із тим, суд не приймає до уваги посилання позивача на положення ст. 58 Конституції України і Закону України від 21.05.2009 року №1401-VI «Про внесення змін до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», яким на його думку скасовано адміністративну відповідальність за порушення, покладене в основу спірного рішення суб’єкта владних повноважень, оскільки вищевказаний Закон не скасовує і не пом’якшує відповідальність особи за вчинення правопорушень, передбачених ст. 23 Закону №1023, до того ж він набрав чинності після винесення спірної постанови. Крім того, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 року N 1-рп/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а не юридичної особи, якою є позивач.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання частково недійсною спірною постанови, замість визнання її протиправною і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, визнавши вказану постанову частково протиправною і скасувавши її у частині застосування штрафу у розмірі 17484,50 грн. (21129,58 грн. – 950,58 грн. – 2694,50 грн.). За таких обставин права позивача, пов’язані із позовною вимогою про зобов’язання відповідача провести перерахунок штрафу виходячи із суми послуг проживання у розмірі 2979,76 грн. не потребують судового захисту, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Суд вважає можливим стягнути на користь позивача 3,40 грн. судових витрат.

У зв’язку із складністю справи, в судовому засіданні 14.10.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 19.10.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Визнати частковопротиправною і скасувати постанову Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим №1583 від 02.09.2008 року про накладення на Луганську обласну комунальну установу «Дитячий оздоровчий комплекс «Южний» (ідентифікаційний код 26102595) стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в частині застосування санкцій у розмірі 17484,50 грн.

3.          В задоволенні решти частини позову відмовити.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганської обласної комунальної установи «Дитячий оздоровчий комплекс «Южний» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.