Рішення № 64404282, 24.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/181/17

Головуючий у першій інстанції Целух А. П.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АБ «Порто-Франко» Красюка Ігоря Івановича на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» задоволено частково.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» МФО 328180, ідентифікаційний код 13881479 з ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1 заборгованість за кредитним договором №1388/1-05 від 17.10.2005 року в сумі 2 007 825, 53 доларів США, що складається з загальної заборгованості за кредитом - 597 903, 03 доларів США, загальної заборгованості за відсотками - 142 844, 25 доларів США та пені за виникнення простроченої заборгованості за період з 01.07.14 по 26.08.2015 - 1 267 078, 25 доларів США.

У задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2015 року, шляхом зняття арешту з нерухомого майна: нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_2, загальною площею 8167,5 кв.м., реєстраційний номер майна: 12358219, що зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством «Агропромсервіс» (найменування на теперішній час: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОПРОМСЕРВІС" (ТДВ "АГРОПРОМСЕРВІС"), код ЄДРПОУ:05529159.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто-Франко» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АБ «Порто-Франко» Красюка Ігоря Івановича подало до суду апеляційну скаргу у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 16.12.2016 року заяву представника Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» - Погорілого О.В. було задоволено та залучено в якості правонаступника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» ОСОБА_6.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно матеріалів справи 17 жовтня 2005 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1388/1-05, відповідно до пункту 1.1. якого банком надавалась відзивна кредитна лінія на поточні витрати в розмірі 600 000,00 (шістсот тисяч) доларів США з 17 жовтня 2005 року по 16 жовтня 2008 року з платою за користування кредитними коштами у розмірі 12% річних.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2006 року до кредитного договору №1388/1-05 від 17.10.2005 року було змінено порядок сплати процентів.

Додатковою угодою № 2 від 27.08.2008 року до кредитного договору №1388/1-05 від 17.10.2005 року був збільшений розмір відсоткової ставки за користування кредитом з 12 до 13% річних.

Додатковою угодою №3 від 16.10.2008 р. до кредитного договору було подовжено строк виконання зобов'язання за кредитним договором до 16 січня 2009 року та підвищена процентна ставка до 14.5% річних.

Додатковою угодою №4 від 10.12.2008 р. до кредитного договору сторони домовилися перенести строк виплати нарахованих відсотків за листопад та грудень 2008 року на 16 січня 2009 року, тобто дату повного розрахунку по кредитному договору.

16.01.2009 року була укладена додаткова угода №5 до кредитного договору, відповідно до якої строк користування кредитними коштами був продовжений до 14 січня 2011 року.

Додатковою угодою №6 від 14 січня 2011 року до кредитного договору вносились зміни до п.1.1 кредитного договору, проте розмір відсоткової ставки не переглядався і залишився на період з 16.10.2008р. по 14.07.2011р. - 14,5% річних. Змінами були відображені усі раніше прийняті доповнення до кредитного договору.

Додатковою угодою №7 від 08 липня 2011 року було подовжено строк виконання зобов'язання за кредитним договором до 14 жовтня 2011 року, вносились зміни щодо порядку нарахування процентів та затверджувалось доповнення до кредитного договору про сукупну вартість кредиту.

Додатковою угодою №8 від 14 жовтня 2011 року було подовжено строк виконання зобов'язання за кредитним договором до 14 грудня 2011 року, також вносились зміни щодо порядку нарахування процентів та затверджувалось нове доповнення до кредитного договору про сукупну вартість кредиту.

Додатковою угодою №9 від 14.12.2011 року до кредитного договору строк користування кредитними коштами продовжений до 14 березня 2012 року.

В подальшому, була укладена додаткова угода №10 від 14 березня 2012 року, якою кінцевий строк виплат по кредиту переносився на 14 березня 2013 року та встановлювалась пеня в розмірі 0.5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Додатковою угодою №11 від 10.10.2012 року було перенесено строки виплати щомісячних платежів по кредитному договору по 25-те число кожного місяця.

Додатковою угодою №12 від 14.03.2013 року подовжено строк виконання зобов'язання за кредитним договором до 22 березня 2013 року

Додатковою угодою № 13 від 22.03.2013 року строк користування кредитними коштами продовжений до 20 вересня 2013 року.

Додатковою угодою №14 від 18 липня 2013 року вносились зміни щодо порядку сплати процентів та затверджувалось нове доповнення до кредитного договору про сукупну вартість кредиту, а додатковою угодою №15 від 20.09.2013р. згідно до п.1 строк користування кредитними коштами продовжений до 19.03.2014 р.

З метою забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, 17 жовтня 2005 року між позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» було укладено договір поруки №17-10-05/5, відповідно до пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №1388/1-05 від 17.10.2005 р. у сумі 600 000, 00 доларів США зі сплатою 12,0% річних. Строк виконання зобов'язання за кредитним договором до 16 жовтня 2008 року.

Додатковою угодою №1 від 10 грудня 2008 року у п.1 позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.01.2011 року, а також збільшення процентної ставки до 14,5% річних. Також у п.2 сторони передбачили порядок договірного списання грошових коштів з рахунків поручителя у разі невиконання зобов'язань боржником, пунктом 3 було виключено пункт договору поруки щодо припинення його у разі не пред'явлення позову до поручителя на протязі 6-ти місяців з моменту настання строку виконання зобов'язань. Пунктом 4 сторони доповнили договір поруки п.6.1. можливістю банку подання позову за його місцезнаходженням.

Додатковою угодою №2 від 16 січня 2009 року сторони повторили зміст Додаткової угоди №1 від 10 грудня 2008 року;

Додатковою угодою №5 від 14 січня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.07.2011 року.

Додатковою угодою №6 від 08 липня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.10.2011 року.

Додатковою угодою №7 від 14 жовтня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.12.2011 року.

Додатковою угодою №8 від 14 грудня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.03.2012 року.

Додатковою угодою №9 від 14 березня 2012 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.03.2013 року.

Додатковою угодою №10 від 14 березня 2013 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 22.03.2013 року.

Додатковою угодою №11 від 22 березня 2013 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 20.09.2013 року.

Додатковою угодою №12 від 20 вересня 2013 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 18.03.2014 року.

Також, 17 жовтня 2005 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №17-10-05/5.1, відповідно до пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №1388/1-05 від 17.10.2005 р. у сумі 600 000, 00 доларів США зі сплатою 12,0% річних. Строк виконання зобов'язання за кредитним договором до 16 жовтня 2008 року.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 27.08.2008 року до зазначеного договору позикодавець та поручитель погодили збільшення процентної ставки до 13,0% річних.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 16 січня 2009 року у п.1 позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.01.2011 року, а також збільшення процентної ставки до 14,5% річних. Також у п.2 сторони передбачили порядок договірного списання грошових коштів з рахунків поручителя у разі невиконання зобов'язань боржником, пунктом 3 було виключено пункт договору поруки щодо припинення його у разі не пред'явлення позову до поручителя на протязі 6-ти місяців з моменту настання строку виконання зобов'язань. Пунктом 4 сторони доповнили договір поруки п.6.1. можливістю банку подання позову за його місцезнаходженням.

Додатковою угодою №4 від 16.01.2009 року до зазначеного договору поруки позикодавець та поручитель фактично повторили зміст попередньої угоди щодо перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором, а також збільшення процентної ставки.

Додатковою угодою №4 від 14 січня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.07.2011 року.

Додатковою угодою №5 від 08 липня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.10.2011 року.

Додатковою угодою №6 від 14 жовтня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.12.2011 року.

Додатковою угодою №7 від 14 грудня 2011 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.03.2012 року.

Додатковою угодою №9 від 14 березня 2012 року позикодавець та поручитель погодили перенесення строку виконання зобов'язання за кредитним договором до 14.03.2013 року.

Позичальник своєчасно не здійснював повернення грошових коштів відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод до нього.

Станом на 26.08.2015 року відповідно до розрахунку наданого позивачем заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором складає 2 007 825, 53 доларів США, що складається з загальної заборгованості за кредитом - 597 903, 03 доларів США, загальної заборгованості за відсотками - 142 844, 25 доларів США та пені за виникнення простроченої заборгованості за період з 01.07.14 по 26.08.2015 - 1 267 078, 25 доларів США.

Посилаючись на вказані обставини, суд прийшов до висновку про стягнення лише з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Порто франко» вищезазначеної суми заборгованості за кредитним договором №1388/1-05 від 17 жовтня 2005 року.

При цьому, відмовляючи в задоволенні вимог банку про стягнення заборгованості з поручителів-Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» та ОСОБА_4, суд зазначив, що банком не надано жодних доказів про своєчасне ( в межах шестимісячного строку, передбаченого ст..559 ЦК України) направлення вимоги до поручителів.

Колегія погоджується з таким висновком суду з застосуванням зазначеної норми лише стосовно поручителя ОСОБА_4, з врахуванням також того, що в силу ч. 1 ст.559 ЦК України, за відсутності її згоди на збільшення кредитних зобов'язань та відповідно строку повернення кредиту до 14.03.2014 її порука була припинена саме з цієї дати.

Однак, колегія не може погодитись з таким висновком стосовно іншого поручителя- Товариства з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» з огляду на наступне.

Пунктами 1.1. обох договорів поруки від 17 жовтня 2005 року, укладених між позивачем та поручителями - Товариством з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс», ОСОБА_4 визначено, що поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором №1388/1-05 від 17.10.2005 р. у сумі 600 000, 00 доларів США зі сплатою 12,0% річних.

Пунктами. 4.1 Договорів поруки передбачено, що порука діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним Договором.

Згідно ст.554 ЦК України передбачено, що, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Регулюючи правовідносини поруки частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Відповідно до останньої Додаткової угоди №15 від 20.09.2013 р. до кредитного договору №1388/1-05 строк виконання боржником у повному обсязі кредитних зобов'язань встановлено до 19.03.2014 р.

Така дата погоджена поручителем ТДВ «Агропромсервіс» у додатковій угоді №12 від 20 вересня 2013 року до договору поруки.

Останній платіж на погашення заборгованості за відсотками за кредитним договором, відповідно меморіального ордеру № 94 в сумі 1460, 93 долари США був здійснений ОСОБА_3 16.07.2013 року.

При цьому, в листопаді 2013 року ПАТ АБ «Порто Франко» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та ТДВ «Агропромсервіс» про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім цього, 10.09.2013 року на адресу ТОВ «Агропромсервіс» банком була направлена вимога, яка була отримана підприємством 11.09.2013 року.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем вимогу до поручителя -ТОВ «Агропромсервіс» про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням.

В мотивувальній частині судового рішення суд, також, зазначає, що додаткова угода до договору поруки №2 від 17.10.2005 року не засвідчені печаткою ТОВ «Агропромсервіс», а тому він не є укладеним з посиланням на ч. 2 ст. 207 ЦК України.

Однак, суд не звернув увагу на ч. 1 ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонам письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

З позовом про недійсність додаткової угоди до договору поруки №2 від 17.10.2005 року ТОВ «Агропромсервіс» не звертався.

Більш того, в подальшому ТОВ «Агропромсервіс» укладало з банком декілька додаткових угод, якими було погоджено збільшення процентних ставок за кредитним договором , та перенесення строків виконання зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права судове рішення, підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Порто Франко» до ТОВ «Агропромсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині задоволення позовних вимог ПАТ АБ «Порто Франко» до ОСОБА_3 про стягнення в одноособовому порядку заборгованості за кредитним договором з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АБ «Порто-Франко» Красюка Ігоря Івановича - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко», правонаступником якого є ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_7, який є правонаступником Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто Франко» солідарно з ОСОБА_3 (ІПН:НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_3) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» (найменування на теперішній час: Товариство з додатковою відповідальністю «Агропромсервіс» (ТДВ «Агропромсервіс») код ЄДРПОУ:05529159 заборгованість за кредитним договором №1388/1-05 від 17.10.2005 року в сумі 2 007 825, 53 доларів США, що складається з загальної заборгованості за кредитом - 597 903, 03 доларів США, загальної заборгованості за відсотками - 142 844, 25 доларів США та пені за виникнення простроченої заборгованості за період з 01.07.14 по 26.08.2015 - 1 267 078, 25 доларів США.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова