Рішення № 64404037, 01.02.2017, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1971/16-ц

Провадження № 2/515/86/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шевиріна А.О.,

за участю секретаря Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

25 листопада 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, якому просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у розмірі 40323грн.10коп. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» (далі ПАТ «ПтБ») та відповідачем укладено кредитний договір №2448/2473EСLKBPS від 19 лютого 2014 року на суму 30998грн.60коп. За умовами згаданого договору ОСОБА_1 зобовязався повернути банку кредит, сплатити проценти за його користування, а також виконати інші договірні зобовязання в повному обсязі, але повертати кредит припинив, внаслідок чого за договором виникла заборгованість на суму 40323грн.10коп. Позивач також зазначив, що 21.07.2015 року між ПАТ «ПтБ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20150721-Г, за яким право вимоги за зазначеним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Посилаючись на те, що на підставі договору факторингу позивачу відступлено право вимоги від відповідача коштів за кредитним договором, відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань, Товариство вважало, що є підстави для стягнення на його користь з ОСОБА_1 заборгованості у зазначеному вище розмірі.

В судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Надіслав суду клопотання, в якому просив розглянути справу без участі представника Товариства, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, який належним чином поінформований про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не зявився. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, у звязку з повторною неявкою відповідача та неповідомленням про причини неявки в судове засідання, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення у справі в порядку, визначеному главою 8 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.02.2014 року ОСОБА_1 звернувся до банку з заявою-анкетою про надання йому споживчого кредиту у розмірі 26270грн. (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи 19 лютого 2014 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір зі страхуванням життя позичальника та можливістю перенесення платежу №2448/2473EСLKBPS, за умовами якого банк зобовязався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 30998грн.60коп. на поточні потреби на строк 39 місяців, з процентною ставкою за користування кредитом 12% річних, комісією за обслуговування кредиту у розмірі 759 грн., з кінцевою датою повернення кредиту 01.06.2017 року (а.с.а.с.5,6).

Відповідно до п.1.1 цього договору ОСОБА_1 зобовязався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановленому Договором розмірах та строках та виконати свої зобовязання за даними Договором в повному обсязі.

Згідно з п.п.2.7, 2.8 цього договору ОСОБА_1 зобовязався погашати суму заборгованості за кредитом, процентами за його користування та комісії за обслуговування кредиту шляхом здійснення щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів у сумі 1789грн.

За змістом п.п.5.1, 5.3 договору ОСОБА_1 відповідає перед банком по зобовязаннях, що виникають з кредитного договору, та у разі отримання вимоги банку про дострокове погашення кредиту, зобовязаний повернути кредит у повному обсязі. Крім того, сторони дійшли згоди, що у разі прострочення сплати заборгованості за даним договором, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,3% від суми простроченої заборгованості за даним договором за кожний день прострочення.

Згідно з п.4.10 договору відповідач зобовязався сплатити одноразово банку страхову премію у розмірі 4728грн.60коп.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з графіком платежів, строками та порядком їх здійснення, викладеним у Додатку №1 до кредитного договору, що є його невідємною частиною (а.с.6-зворот).

Меморіальним ордером №248744862 від 19.02.2014 року та випискою по особовим рахункам підтверджується, що ОСОБА_1 отримав від банка кредитні кошти по договору у сумі 26270грн., протягом строку дії договору сплатив кредитору страхову премію у розмірі 4728грн.60коп., чотири рази сплачував комісію у розмірі 1800грн., а також частково сплачував кредит та відсотки за користування кредитом (а.с.а.с.7,9,10).

В судовому засіданні встановлено, що у звязку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобовязань за згаданим кредитним договором та припиненням сплати заборгованості по кредиту, відсоткам та іншим обовязковим платежам по договору, станом на 20.07.2015року утворилася заборгованість на загальну суму 40323грн.10коп., з яких 28030грн.40коп. тіло кредиту, 2386грн.50коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом, заборгованість за комісією 3795грн.00коп. та 6111грн.20коп. пеня за порушення графіку погашення заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, наданим позивачем (а.с.а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що 21 липня 2015 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20150721-Г, за умовами якого позивачу відступлено право вимоги до боржників банку, зазначених у реєстрі заборгованостей (а.с.а.с.15-17).

З витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №20150721-Г від 21.07.2015року слідує, що ОСОБА_1 включений до реєстру боржників банку з загальною сумою заборгованості за кредитним договором у розмірі 40323грн.10коп. (а.с.14).

З повідомлень ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», направлених на адресу відповідача, вбачається, що сторони договору факторингу поінформували ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги до нього із зазначенням нового кредитора (фактора) та розміру грошових вимог за кредитним договором, що підлягають сплаті (а.с.а.с.12,13).

Вирішуючи спір, що виник між сторонами із зобовязальних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких відноситься примусове виконання обовязку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Так, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з нормами ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобовязанні строк.

Договором, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК ).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України.

Зокрема, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події (ч.2 ст.1078 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобовязаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскільки відповідачем було порушено договірні зобовязання перед банком, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 40323грн.10коп., при цьому права вимоги банка до ОСОБА_1 відступлено позивачу у встановленому цивільним законодавством порядку із дотриманням процедури інформування боржника про відступлення права грошової вимоги, є підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за кредитним договором.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1378грн. (а.с.1).

За таких обставин, сплачений ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.3,10,11,14,57-60,64,88,158,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032) заборгованість за кредитним договором №2448/2473EСLKBPS від 19 лютого 2014 року у загальному розмірі 40323 (сорока тисяч трьохсот двадцяти трьох) гривень 10коп., з яких 28030 (двадцять вісім тисяч тридцять) гривень 40коп. заборгованість за основною сумою боргу, 6181 (шість тисяч сто вісімдесят одна) гривня 50коп. заборгованість за процентами та комісією, 6111 (шість тисяч сто одинадцять) гривень 20коп. пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, вул.С.Петлюри, 30, м.Київ, 01032) судовий збір у розмірі 1378 (однієї тисячі трьохсот сімдесяти восьми) гривень.

Рішення є заочним та може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення. Форма та змісти заяви про перегляд заочного рішення повинна відповідати ст.229 Цивільного процесуального кодексу України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з загальним порядком рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: