Ухвала суду № 64402874, 18.04.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/347/16-к

1кп/502/122/2016

УХВАЛА

18 квітня 2016 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області, у складі:

головуючого судді Ібадової Н.П.,

при секретарі судового засідання Фоміної О.В.,

за участю прокурора Порущенко Э.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3.

потерпілих:ОСОБА_4

ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170310001433 від 20.09.2013 року стосовно обвинувачених ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ст. 15 ч.2-ст.185 ч.3,ст.185 ч.3,ст.186 ч.3 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ст.186 ч.3,ст.185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кілійського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження 502/347/16-к за обвинуваченням ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч.2-ст.185 ч.3,ст.185 ч.3,ст.186 ч.3 КК України, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч.3,ст.185 ч.3 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор вказав що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від правоохоронних органів та суду,вчиняти інші кримінальні правопорушення,здійснювати вплив на потерпілих та свідків. Також оцінюючи у сукупності обставини злочину, вагомість доказів скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_2, а також те, що він працездатний, але офіційно не працює, враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення і покарання яке передбачено санкціями статей, те що обвинувачений перебуває на обліку у лікаря нарколога,дають усі підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його не обґрунтованим,прохав суд відмовити в задоволенні клопотання, та суду пояснив,що на обліку у лікаря нарколога він не перебуває,ніхто ніяких аналізів у нього не брав, довідка лікаря не відповідає дійсності. Він має дружину, має двох неповнолітніх дітей , але не зважаючи на це слідчий вказала тільки одну дитину, з обвинувальним актом він не згоден, оскільки усе що в ньому вказано не відповідає дійсності.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважала його не доведеним, не обґрунтованим та таким,що задоволенню не підлягає . Захисник ОСОБА_1 зауважила,що сторона обвинувачення посилається на те,що обвинувачений ОСОБА_2 має схильність до вчинення кримінальних правопорушень, але не має одного доказу чим це можливо підтвердити. У обвинуваченого є двоє неповнолітніх дітей,що свідчить про те,що органи прокуратури не цікавилися особистістю обвинуваченого. Відсутні докази його не правомірної поведінки. Просить суд відмовити прокурору в задоволенні клопотання та обрати для обвинуваченого ОСОБА_2 інший,більш м»який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого прокурором клопотання та доводів на його обґрунтування, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1,обвинуваченого, треба відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати,змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід,обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил,передбачених розділом 11 цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження,обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 23.11.2015 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.01.2016 року, та ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 15.01.2016 року строк дії вказаного запобіжного заходу продовжено до 20.02.2016 року, а потім продовжено до 19.04.2016 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний,обвинувачений,засуджений має здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд, при вирішенні заявленого клопотання прокурором про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, виходить з вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року,Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», якими передбачено гарантії права на свободу та особисту недоторканість,враховуючи,що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених Законом«.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч.2-ст.185 ч.3,ст.185 ч.3,ст.186 ч.3 КК України , які відносяться до тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, та за які санкцією ст. 185 ч.3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та санкцією ст. 186 ч.3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має стабільного доходу для існування, є особою працездатного віку. За станом здоров»я обвинувачений ОСОБА_2 може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпеку кримінальних правопорушень за якими обвинувачується ОСОБА_2, наявність обґрунтованої підозри, особу обвинуваченого, суд вважає, що доводи, на які посилався прокурор в своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати,що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення,незаконно впливати на потерпілих, свідків по цьому кримінальному провадженню, тому застосування більш м»якого запобіжного заходу до обвинуваченого є недоцільним, оскільки не забезпечить його належної процесуальної поведінки, в зв»язку з чим необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою,задовольнивши клопотання прокурора, а в задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_1,про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити за не обґрунтованістю .

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.,ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року,Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», статтями 177,178,183, ч.4 ст.196, 197,315,369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити повністю.

Продовжити ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб, з 19 квітня 2016 року, з утриманням його в Ізмаїльській установі виконання покарань УДПС України в Одеській області (СІЗО № 22).

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 20.11. 2015 року.

Ухвала про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою припиняє свою дію 17 червня 2016 року.

В задоволенні клопотання захиснику ОСОБА_1, про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити за не обґрунтованістю .

Копію ухвали суду вручити прокурору, захиснику,обвинуваченому,та направити уповноваженій службовій особі місця ув»язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_6