Постанова № 6440277, 30.09.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.09.09Справа №2а-7806/09/5/0170 17:14 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Джигіль В.Є. розглянувши за участю представників: від позивача – Карлашенко А.М. – юрисконсульт, паспорт ЕС 677195, дов. б/н від 15.01.09р.,

від відповідача – Ліпницька Г.Ю. – посвідчення № 052561, держ. податк. інсп., Шведа О.Г. – держ. податк. інсп., дов. № 8587/10/10-0 від 30.09.09р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод», м. Сімферополь

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м. Євпаторії АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001281502/0 від 05.06.09р., яким донараховано податкового зобов’язання у сумі 1597782,31 грн., у тому числі 1331485,26 грн. – за основним платежем та 266297,05 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач під час проведення перевірки податкової декларації з ПДВ за квітень 2009р. з урахування уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зав’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009р., дійшов неправильних висновків, перевірка зроблена по неповно з’ясованим обставинам, без урахування даних податкових документів позивача. За таких підстав позивач вважає податкове повідомлення –рішення таким, що прийняте незаконно та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволені позовних вимог відмовити. Вважає, що висновки проведеної перевірки зроблені обґрунтовано, а податкове повідомлення – рішення прийняте відповідно до чинного податкового законодавства. В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов.

У судовому засіданні 30.09.09р. представник відповідача надав суду письмові пояснення в обґрунтування своїх заперечень.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

З 27.05.09р. по 28.05.09р. ДПІ у м. Євпаторії АР Крим проведена документальна невиїзна виїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009р. з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009р.

В ході зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, встановлено завишення податкового кредиту по ПДВ за квітень 2009р. у сумі 1331485,26 грн. На підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету – 1331485,26 грн.

01.06.09р. позивачем були подані відповідачу заперечення до акту №1087/15-2/33271192 від 28.05.09р. які повідомленням відповідача залишені без задоволення.

В подальшому на підставі Акту №1087/15-2/33271192 від 28.05.09р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001281502/0 від 05.06.09р., яким позивачу донараховано податкового зобов’язання у сумі 1597782,31 грн., у тому числі 1331485,26 грн. – за основним платежем та 266297,05 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що до перевірки позивачем були надані наступні документи:

-податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2009р.;

-уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2009р.;

-розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) за квітень 2009р.;

-реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2009р.;

-акт виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Євпаторійський вин завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06р. по 31.12.06р. від 27.04.07р. № 737/23-2/33271192;

-податкові накладні (№ 14 від 30.09.06р., № 18 від 30.09.06р., № 7003817 від 30.10.2006р.);

-договір постачання між ТОВ «Євпаторійський вин завод» та ВАТ СП «Чорноморська перлина» від 01.09.06р.;

-контракт № 51-06-13 ZВ від 01.03.06р. між ТОВ «Євпаторійський вин завод» та ТОВ «Тетра-пак».

Актом перевірки встановлено, що підприємством в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період задекларовано податковий кредит минулих періодів по 3 податковим накладним. Об’єм постачання (без ПДВ) складає 6657426,34 грн., сума ПДВ 1331485,28 грн., періоди виписки податкових накладних вересень-жовтень 2006р.

Відповідачем в акті зазначено, що як встановлено на 125 аркуші акту виїзної планової перевірки ТОВ «Євпаторійський винзавод» за період з 01.01.06р. по 31.12.2006р. від 17.05.07р. № 737/23-2/33271192, вчинено запис про те, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання (спростовують в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні.

Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 1331485,28 грн. ґрунтується на тому, що позивач додатково подав до органів державної податкової служби відомості про нарахування податкового кредиту на підставі податкових накладних № 14 від 30.09.06р. (т.1а.с.91), № 18 від 30.09.06р. (т.1а.с.92) та № 7003817 від 30.10.2006р. (т.1а.с.124) та включив ці відомості в період, що перевірявся, тоді як на час перевірки, яка відбулася раніше (акт перевірки від 17.05.07р. № 737/23-2/33271192) таких документів позивачем не надано.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентами у період вересень-жовтень 2006р.

Фактично податкові накладні були отримані позивачем 04.04.09р., що підтверджується завіреною належним чином ксерокопією Журналу реєстрації податкових накладних, виписаних до 01.04.08р. (т.1.а.с.137).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов договору постачання, укладено між ТОВ «Євпаторійський вин завод» та ВАТ СП «Чорноморська перлина» від 01.09.06р. було поставлено товару на загальну суму 7938911,60 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.1 а.с.152-216, т.2 а.с.1-208, т. 3 а.с.1-198, т.4 а.с. 1-190 та т. 5 а.с.1-127). Розрахунок за поставлений товар проведений повністю у період з 21.11.06р. по 05.12.07р., що підтверджується банківськими виписками (т.1а.с.63-90).

Відповідно до умов контракту № 51-06-13 ZВ від 01.03.06р. між ТОВ «Євпаторійський вин завод» та ТОВ «Тетра-пак», пакувальний матеріал було поставлено відповідно до товарно-транспортної накладної № 1830004843 від 08.11.06р. на загальну суму 50000,00 грн. (в тому числі ПДВ 8333,33 грн.) (т. 1 а.с. 125-127). Оплата за товар проведена повністю, що підтверджується випискою банку від 31.10.06р.(т. 1 а.с. 128).

Позивачем, суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки (том 1 а.с.51) відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило.

Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обов’язок.

Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит у платника податків виникає у випадку повної оплата за товар та одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Разом з тим, у Листі ДПА України від 10.08.2006 р. № 15155/7/16-1517-10 зазначено, Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, не підтверджених податковими накладними. Враховуючи зазначене, а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням (за умови виконання норм пп. 7.4.1 Закону) включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні.

За таких підстав, суд приходить до висновку, про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення ТОВ «Євпаторійський винзавод» положень Закону України “Про податок на додану вартість” в частині донарахування ПДВ в сумі 1331485,28 грн., у зв’язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001281502/0 від 05.06.09р.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб’єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001281502/0 від 05.06.09р., без вимоги про визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим № 0001281502/0 від 05.06.09р.

У зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За згодою представників сторін в ході судового засідання, яке відбулось 30.09.2009р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 05.10.2009р.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим № 0001281502/0 від 05.06.09р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євпаторійський винзавод» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Виноградна, 11) 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Сидоренко Д.В.