Рішення № 64401140, 26.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/1536/16-ц Провадження № 22-ц/772/34/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 34 Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Берегового О.Ю.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., апелянтки, відповідачки ОСОБА_2, пози-вача ОСОБА_3, його представників ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судо-вих засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2,

ОСОБА_6 про стягнення майнових

збитків, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

13 липня 2016 року ОСОБА_3 звернувся у Немирівський районний суд Він-ницької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6 про стягнення майно-вих збитків, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обста-вини.

14 липня 2008 року близько 19.30 години в с. Сокілець, Немирівського ра-йону Вінницької області на грунті неприязних відносин відповідачі заподіяли ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Кримінальна справа стосовно обох відповідачів 17 грудня 2008 року постановою Немирівського районного суду Вінницької області була закрита за примиренням потерпілого з підсудними. ОСОБА_3 на стаціонарне лікування витратив 316,70 гривень. Пошкодженням слухового апарату, фотокамери в хо-ді побиття потерпілому спричинено майнову шкоду у розмірі відповідно 1491,00 гривні та 1314,27 гривень. За надання правової допомоги позивачем сплачено 300,00 гривень. Позивач стверджує, що протиправними діями відпо-відачів, ушкодженням, погіршенням стану здоровя, витрачанням часу і коштів на лікування, пошкодженням майна йому завдано моральну шкоду, яку він оці-нює в 50 тисяч гривень. ОСОБА_3 просив суд стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_7 у відшкодування майнової шкоди 7846,79 гривень, у відшкодування моральної шкоди 50 тисяч гривень ( а. с. 1-3 ).

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року позов задоволений частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 3421,70 гривню у відшкодування завданої майнової шкоди, 5 тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди, на ко-ристь держави - 551,20 гривню судового збору ( а. с. 30-31 ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач-ка ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_3 у повному обсязі. Апелянтка вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що ухва-лене з порушенням норм матеріального і процесуального права ( а. с. 33-36 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу сторін у справі, представників позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задово-ленню.

Відповідно до статей 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги ци-вільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рі-шення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими до-казами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне зясування обставин, що мають значення для справи, доведе-ність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що відповідачі в липні 2008 року нанесли позивачеві легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоровя. Кримінальна справа стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_6 за частиною 2 статті 125 КК України постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2008 року закрита у звязку з примиренням потерпілого з підсуд-ними.

Суд першої інстанції, керуючись нормами статей 268, 1168, 1195 ЦК Укра-їни, дійшов висновку, що відповідачі не відшкодували ОСОБА_3 майнову і моральну шкоду, завдану злочином. ОСОБА_2 власноручно 17 грудня 2008 року, тобто у день завершення розглядом кримінальної справи, написала роз-писку про зобовязання в строк до 30 березня 2009 року повернути ОСОБА_3 борг у сумі 4425,00 гривень, але це зобовязання не виконала. Суд визнав за не-обхідне стягнути у солідарному порядку з обох відповідачів на користь пози-вача 316,70 гривень витрат на лікування, 300,00 гривень понесених витрат на правову допомогу у кримінальній справі, 1491,00 гривню у відшкодування по-шкодженого слухового апарата, 1314,00 гривень у відшкодування вартості по-шкодженого фотоапарата, всього у відшкодування майнової шкоди 3421,70 гривню. Також суд стягнув у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди пять тисяч гривень. Відшкодування моральної шкоди у такому розмірі суд моти-вував тим, що ОСОБА_3 через неправомірні дії ОСОБА_2, ОСОБА_6 пе-реніс фізичний біль, моральні страждання, приниження честі та гідності.

Оскаржуючи рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року, апелянтка ОСОБА_2 зазначає, що судом першої ін-станції при ухваленні рішення не врахована заява ОСОБА_3 від 17 грудня 2008 року, де останній вказує про примирення із обвинуваченими та відшкоду-вання йому спричиненої майнової та моральної шкоди. Обставини щодо по-шкодження саме відповідачами слухового апарату та цифрової фотокамери ОСОБА_8 не доведені, будь-які докази придбання потерпілим лікарських засо-бів, зазначених у виписці з історії хвороби, відсутні. В той же час, розписка про отримання нею від ОСОБА_3 коштів у сумі 4425,00 гривень є за змістом дого-вором позики та не повязана з відшкодуванням майнової шкоди, завданої зло-чином.

З доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 слід погодитися як такими, що є обєктивними, не спростованими доказами, представленими суду позивачем у справі, на підтвердження заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Цивільно-правова відповідальність юридичної або фізичної особи за завдану майнову шкоду на підставі статті 1166 ЦК України настає за умови доведеності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме за наявності шкоди, протиправності дій її заподіювача, причинного звязку між шкодою і проти-правною поведінкою та виною у заподіянні шкоди ( постанова Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-305цс15 ).

Пленум Верховного Суду України у розясненнях, викладених у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами ци-вільних справ за позовами про відшкодування шкоди» звертає увагу судів на те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її за-подіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

З матеріалів справи вбачається та сторонами у даній цивільній справі не оспорюється, що під час провадження судом у 2008 році у кримінальній справі стосовно обвинувачених за частиною 2 статті 125 КК України ОСОБА_2, ОСОБА_6 у вчиненні відносно ОСОБА_3 кримінально караних дій, Неми-рівським районним судом Вінницької області 17 грудня 2008 року була ухва-лена постанова, де встановлений факт заподіяння ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад його здоровя. Визначаю-чись щодо розміру майнової шкоди, що має бути відшкодована позивачеві, суд першої інстанції без достовірного, належного, достатнього обґрунтування такої своєї позиції зазначив, що відшкодуванню підлягає 3421,70 гривня, включаючи оплату лікування у розмірі 316,70 гривень, вартість пошкоджених слухового апарату в сумі 1491,00 гривні, фотоапарату в сумі 1314,00 гривень, а також ви-трати на правову допомогу у розмірі 300,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 10, частини прешої статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів апеляційного суду встановила, що жодних доказів на під-твердження пошкодження внаслідок протиправних винних дій відповідачів слухового апарату та цифрової фотокамери позивачем у справі не надано.

Згідно листа Немирівського районного суду Вінницької області від 06 гру-дня 2016 року № 98 ( а. с. 75 ) кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_6 за частиною другою статті 125 КК України знищена за збі-гом пятирічного терміну її зберігання, що виключає можливість достеменної перевірки всіх обставин, які стосуються цієї цивільної справи. Наявні ж в мате-ріалах справи товарні чеки на придбання слухового апарату та цифрової каме-ри ( а. с. 14, 15 ) підтверджують лише їх придбання і більше нічого іншого.

Щодо стягнення вартості з оплати лікування, то слід зазначити, що згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_3 № 4712 ( а. с. 12 ), останній перебував на лікуванні у Немирівській ЦРЛ з 15 по 25 липня 2008 року, отримав курс ліку-вання зазначеними медичними препаратами, де визначена їх загальна вартість у 316,70 гривень ( а. с. 12 ). Проте жодних доказів саме на підтвердження поне-сених витрат з їх придбання позивачем не надано. Квитанції, що містяться на звороті цього аркуша справи, не підтверджують придбання медичних препа-ратів, що призначені для лікування та описані у виписці з історії хвороби. Ли-ше з однієї квитанції вбачається придбання противірусного препарату, що не доводить вимог позивача в цій частині позову.

Як наслідок, а ні вартість слухового апарата та цифрової фотокамери, а ні витрати на лікування стягненню не підлягають, оскільки не підтверджені на-лежними та допустимими доказами.

Витрати на правову допомогу, про які йдеться в позовній заяві, взагалі не є збитками або майновою шкодою в розумінні статей 22, 1166 ЦК України. В ци-вільному судочинстві такі витрати віднесені до судових витрат, що врегульова-но статтями 84-85 ЦПК України, а порядок їх розподілу встановлений статтями 88-89 ЦПК України. В той же час позивач поніс такі витрати та вважає їх май-новою шкодою у кримінальній справі 2008 року, а не в даній цивільній справі, тому вимога про їх стягнення не може бути задоволена.

Не підлягає задоволенню і вимога, яка включена до загальної суми майнової шкоди, завданої злочином, яку просить стягнути ОСОБА_3, про стяг-нення з відповідачів 4425,00 гривень грошового боргу за розпискою про позику з огляду на наступне.

За матеріалами справи, зокрема, розпискою від 17 грудня 2008 року, на яку вказує позивач у справі ( а. с. 10 ), ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_3 кошти в сумі 4425,00 гривень, які зобовязувалася повернути до 30 березня 2009 року. Зі змісту розписки вбачається, що між сторонами виникли договірні грошові зобовязання, а саме укладено договір позики. Жодних підтверджень про обовязок повернення даних коштів як способу відшкодування майнової та мо-ральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, немає. Посилання на таке ОСОБА_3 є власним помилковим розумінням виниклих правовідносин у цивільній справі. Порушуючи питання про повернення коштів у сумі 4425,00 гривень, позивач невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права в розу-мінні статті 16 ЦК України.

Стосовно пояснення позивача про те, що не ним була на писана заява про закриття кримінальної справи та відшкодування йому відповідачами майнової і моральної шкоди, то колегія суддів апеляційного суду зауважує, що без такої заяви кримінальна справа не могла бути закрита. Копія заяви від 17 грудня 2008 року ( а. с. 11 ) надана до позовної заяви самим ОСОБА_3 і теперішнє її заперечення ним слід розцінювати як намагання всіма можливими способами забезпечити захист у судовому порядку свого особистого інтересу. Судом апе-ляційної інстанції для зясування обставини, ким виконана заява від імені ОСОБА_8, ним самим, чи іншою особою, у цій справі призначалася судово-по-черкознавча експертиза. Однак, у звязку із знищенням кримінальної справи, а відтак через відсутність оригіналу заяви ОСОБА_3, необхідного для прове-дення судової експертизи, листом Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 грудня 2016 року № 3550/3551/16-21 повідомлено суд про залишення ухвали від 08 грудня 2016 року без виконання.

Також судова колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що не може бути залишене в силі та підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції і в частині відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зо-крема, полягає у приниженні честі та гідності, ділової репутації фізичної особи. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від харак-теру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшко-дування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до розяснень, викладених у пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юри-дичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо ), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і вироб-ничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініці-ативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією за-собу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, ви-важеності та справедливості.

Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у звязку з чим він поніс і чим об-ґрунтовується розмір компенсації. Наявність вини заподіювача шкоди презю-мується. За загальною презумпцією вини в цивільному праві, відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.

Так, у позовній заяві позивачем не обґрунтована вимога про стягнення на його користь моральної шкоди, спричиненої відповідачами. Яким чином оці-нена моральна шкода у 50 тисяч гривень у заяві до суду не аргументовано; не надано цьому пояснень і в ході судового розгляду справи. Але головним є той факт, що кримінальна справа 2008 року по обвинуваченню відповідачів у вчи-ненні кримінального правопорушення по відношенню до ОСОБА_3 закрита за примиренням потерпілого з обвинуваченими. Таке закриття у даному випадку відбулося за ініціативи потерпілого, про що останній 17 грудня 2008 року на-писав відповідну заяву, ним же додану до позовної заяви у цій справі, де ОСОБА_3 вказав про відшкодування йому підсудними майнової і моральної шкоди.

Дана заява залишається неспростованим фактом; при цьому слід мати на увазі, що за давністю кримінальна справа у суді першої інстанції знищена через пять років її зберігання. Тому звернення ОСОБА_3 в суд за захистом поруше-них його прав ще у 2008 році, тобто майже через вісім років, позбавляє суд ре-альної можливості дослідити матеріали кримінального провадження в якості доказів у цій цивільній справі..

За викладених обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апелянтки, викладені у скарзі на рішення суду першої ін-станції, заслуговують на увагу, вони є достатніми для часткового задоволення апеляційної скарги її скасування оскаржуваного рішення суду.

Відповідно з нормами статті 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведе-ність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправиль-не застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись нормами статей 303, 304, 307-309, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів апеляційного суду -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Прокопів-ни, ОСОБА_6 про стягнення майнових збитків, відшкоду-вання моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголо-шення, однак воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про-тягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: