Ухвала суду № 64400500, 31.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1359/16

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004391405 та № 0004401405 від 06 вересня 2016 року

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за наслідком проведеної податковим органом фактичної перевірки, позивачу правомірно направлено оскаржувані податкові повідомлення-рішення за здійснення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також за продаж підакцизних товарів без відповідної ліцензії.

Крім того, апелянтом зазначено, що на виконання вимог Податкового кодексу України, перед початком проведення фактичної перевірки позивача, посадовими особами податкового органу вручено всі необхідні документи для її проведення особі, що здійснювала розрахунки.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 серпня 2016 року на підставі наказу від 01 серпня 2016 року № 345, а також направлень на проведення перевірки від 26 серпня 2016 року № 1152 та № 1153, головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено фактичну перевірку намету, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки № 325/21/22/РРО/30267000853.

Вказаним актом встановлено наступні порушення: п. 1 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - проведення розрахункової операції без застосування РРО (проведено розрахункову операцію з придбання келиха пива "Львівське", 0,5 л на розлив для споживання на місці за ціною 15 грн.); ст. 15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - роздрібна торгівля пивом алкогольним без придбання відповідної ліцензії; ст. 15-3 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" - роздрібна торгівля пивом алкогольним на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, який не має відповідного статусу суб'єкта господарювання (зазначений намет не є закладом ресторанного господарства чи громадського харчування).

На підставі виявлених порушень податковим органом прийнято та направлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 наступні податкові повідомлення-рішення: № 0004391405 від 06 вересня 2016 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення п. 1 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у розмірі 1 грн.; № 0004401405 від 06 вересня 2016 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ст. 15 та ст. 15-3 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у розмірі 23800,00 грн.

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що так як податковим органом не доведено факту здійснення позивачем своєї господарської діяльності у наметі, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а тому на нього безпідставно накладено штрафні санкції оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1. ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

Згідно п. 80.4. ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до п. 80.7. ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно п. 81.1. ст. 80 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Колегією суддів встановлено, що наказом ГУ ДФС у Херсонській області від 01 серпня 2016 року призначено проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб осіб-підприємців, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, що не співпадає з вищевказаною адресою перевірки.

Із зібраних матеріалів у справі вбачається, що намет, який знаходиться за перевіряємою податковим органом адресою, на подвір'ї приватного будинку, належить на праві власності ОСОБА_4

При цьому, направлення та наказ на проведення спірної перевірки, а також акт, що складений за її результатом, надавалися для ознайомлення ОСОБА_5, що підтверджується відповідними підписами останнього.

В свою чергу, судом першої інстанції допитано у судовому засіданні, в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що вони не знають ФОП ОСОБА_1, а також заначили, що за адресою: АДРЕСА_1, останнім не здійснюється господарська діяльність.

В даному випадку, у справах з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, в порушення вищевказаних приписів, не надано належних доказів, що підтверджують факт здійснення позивачем своєї господарської діяльності саме за перевіряємою адресою, крім того, податковим органом не підтверджено, що позивачу, або уповноваженій ним особі пред'являлися направлення та наказ на проведення спірної перевірки до її початку, чим порушено порядок її проведення.

Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що податковим органом порушено порядок проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1, а як наслідок визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло