Постанова № 64400275, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1095/16

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа Державна судова адміністрація України, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа Державна судова адміністрація України, в якому просила визнати неправомірними дії ТУ ДСА в Миколаївській області щодо ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26.10.2014р. по 9.09.2015р. відповідно абз.2 ч.1 ст.144, абз.2 ч.1 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та зобов'язати здійснити перерахунок і виплату заробітної плати в повному обсязі з урахуванням премій, встановлених щомісячно відповідними наказами Братського районного суду Миколаївській області та усіх надбавок, що нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з 26.10.2014р. по 9.09.2015р., визначеного відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 (абз.2 ч.1 ст.147) ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що в період з 26.10.2015р. по 9.09.2015р. відповідач сплачував їй заробітну плату з обрахунку посадового окладу 1218грн., а відповідно до вимог абз.2 ч.1 ст.144 (абз.2 ч.1 ст.147) ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» повинен був обраховувати з посадового окладу 3654грн. (в період з 26.10.2014р. - 31.08.2015р.), 4134гривень (в період з 1.09.2015р.-9.09.2015р.).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016р. адміністративний позов частково задоволено.

Визнано неправомірними дії ТУ ДСА України в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26.10.2014р. по 28.03.2015р. відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 26.10.2014р. за ЗУ «Про прокуратуру»), та за період з 29.03.2015р. по 8.09.2015р. відповідно до абз.2 ч.1 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів (у редакції з 29.03.15 за ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд»).

Зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплатити заробітну плату ОСОБА_2 за період з 26.10.2014р. по 28.03.2015р. відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 26.10.2014р. за ЗУ «Про прокуратуру»), та за період з 29.03.2015р. по 8.09.2015р. відповідно до абз.2 ч.1 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції з 29.03.2015р. за ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд»), з урахуванням всіх обов'язкових відповідно до чинного законодавства надбавок та виплат, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимогах, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку, проте сторони в судове засідання не з'явилися, поважних причин для відкладення справи не навели

У урахування викладеного, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні правові підстави для нарахування і виплати заробітної плати у розмірі передбаченою ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (в різних редакціях).

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198 КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 1996 року працює на посаді секретаря судового засідання в Казанківському районному суді, має 11 ранг державного службовця та відповідно до п.п.6 «б» п.1 розпорядження КМУ «Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців» №88-р від 24.02.2003р. є державним службовцем 6-ї категорії.

Протягом періоду з 26.10.2014р. по 9.09.2015р. відповідачем нараховувалась та виплачувалась позивачу заробітна плата за посадовим окладом 1218грн.

Під час визначення розміру посадового окладу позивачу, відповідач в період 26.10.2014р. по 8.09.2015р. керувався постановою КМУ №268 від 9.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та № 482 від 20.05.2009р. «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету» на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати -1218 грн..

З 9.09.2015р. постановою КМУ «Про внесення змін до деяких актів КМУ» №644 від 2.09.2015р., посадовий оклад секретаря судового засідання місцевого загального суду визначено в розмірі 50% від 30% посадового окладу судді - 2067 грн. (1378/100*30=4134/100*50=2067).

14.10.2014р. був прийнятий ЗУ «Про прокуратуру», п.5 Прикінцевих положень якого внесено зміни до ч.1 ст.144 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та доповнено її новим абзацом другим, відповідно до якого розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду; посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Внесені зміни набрали чинності з 16.10.2014р.. У зв'язку із цим позивачка, вважаючи, що її заробітна плата нараховувалась із порушенням закону, звернулась із відповідним позовом до суду.

Перевіряючи наявність підстав для перерахунку заробітної плати та її виплати позивачці судова колегія виходить з наступного.

26 жовтня 2014р. набрав чинності ЗУ «Про прокуратуру», яким внесено зміни до ст.144 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», зокрема, передбачено, що розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду, посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Абзацом другим підпункту 1 і абзацом третім підпункту 2 пункту 13 розділу XIII ЗУ «Про прокуратуру» КМУ зобов'язано у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

З 28.03.2015р. ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» затверджено нову редакцію ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст.147 якого встановлено, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, ДСА, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» КМУ зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Наведене узгоджується із положеннями частин сьомої, восьмої ст.33 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), згідно з якими умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються КМУ. Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами КМУ. Аналогічні положення закріплено також частиною другою статті 8 ЗУ «Про оплату праці» від 24.03.1995р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яка передбачає, що умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ.

На підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів здійснюється оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. За правилами ст.142 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» (у редакції до 28.03.2015р.) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, ДСА. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (ст.143 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»). Аналогічні правила закріплені і у статтях 145, 146 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» у редакції з 28.03.2015р.. З 1 січня 2015 року пунктом 9 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014р. визначено, що норми і положення, зокрема, ч.1 ст.144 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а з 13 березня 2015р. установлено, що норми і положення ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Оскільки, на час виникнення спірних відносин схема посадових окладів працівників апарату суду була закріплена Додатком 47 постанови КМУ від 9 березня 2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», який залишався незмінним до 9 вересня 2015р., то Кабінет Міністрів України покладені на нього абзацом другим підпункту 1 пункту 13 розділу XIII ЗУ «Про прокуратуру» та підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» обов'язки щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність із цими законами у тримісячний строк не виконав. Згідно з частинами першою та другою ст.23 Бюджетного Кодексу, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.51БК, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Так як з 26 жовтня 2014р. по 9 вересня 2015р. Кабінетом Міністрів України не внесено зміни до постанови «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, а законами України від 16 січня 2014р. «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та № 80-VІІІ видатки на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, частини першої статті 147 Закону № 2453-VІ (у редакції з 28 березня 2015р.) не передбачено, управління ДСА як головний розпорядник бюджетних коштів не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 12 липня 2016р. (№ 21-1726а16). Частиною 2 ст.161 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, оскільки з 26 жовтня 2014р. по 9 вересня 2015р. КМУ зміни до постанови від 9.03.2006р. №268 щодо розмірів окладів працівників апарату суду не внесено, а законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки на реалізацію положень зазначених законів не передбачено, територіальне управління ДСА України в Миколаївській області як розпорядник бюджетних коштів, не мало правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено КМУ. Таким чином, підставою нездійснення нарахування та виплати заробітної плати, є не відсутність бюджетного фінансування, а відсутність механізму при здійсненні нарахування та виплати заробітної плати позивачу, так як, не приведення КМУ нормативно-правових актів у відповідність до ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд», на час виникнення спірних правовідносин також унеможливлює виплату заробітної плати у визначеному Законом розмірі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, діяв у порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, оскільки не наділений повноваженнями забезпечувати фінансування судів та визначати видатки на їх утримання поза межами бюджетного фінансування.

За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність у ОСОБА_2 права на перерахунок та виплату заробітної плати з урахуванням внесених змін до законодавства.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,202,207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, третя особа Державна судова адміністрація України, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук