Ухвала суду № 64398874, 26.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2017 р. м. Київ К/800/17512/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача),

Головчук С.В.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до військово-лікарської комісії Підволочиського району Тернопільської області про скасування рішення,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року,

встановив:

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до військово-лікарської комісії Підволочиського району Тернопільської області про визнання неправомірними дій військово-лікарської комісії Підволочиського району Тернопільської області щодо встановлення діагнозу та винесення постанови, скасування постанови військово-лікарської комісії щодо військовозобов'язаного ОСОБА_4

В обґрунтування позову зазначав, що в картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 наявні розбіжності, а саме: у записах в графі 1 по батькові вказано «Євгенович», а не «Ярославович»; відсутні дослідження на загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі; відмітка про флюорографію органів грудної клітки датована 23 липня 2015 року (висновок військово-лікарської комісії від 22 липня 2015 року); відсутність підпису позивача. Вказане, на думку позивача, суперечить наказу Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Військово-лікарську комісію Підволочиського районного військового комісаріату звернутись до військово-лікарської комісії Тернопільського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України для проведення стосовно ОСОБА_4 повторного медичного огляду (комісії) військово-лікарською комісією Тернопільського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними викладеним у позовній заві.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в Підволочиському районному військовому комісаріаті Тернопільської області.

Указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 оголошено часткову мобілізацію.

У зв'язку із здійсненням заходів щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації та з метою визначення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_4 з 21 липня 2015 року по 22 липня 2015 року проходив медичний огляд у приміщенні Підволочиської комунальної центральної районної лікарні.

22 липня 2015 року, під час проходження військово-лікарської комісії, ОСОБА_4 був викликаний до Підволочиського районного військового комісаріату, де особисто передав Підволочиському районному військовому комісару ОСОБА_5 картку обстеження та медичного огляду, у якій були відсутні аналізи крові та сечі, групи крові та резусу фактору, флюорографії органів грудної клітини, відсутній підпис позивача, постанова військово-лікарської комісії та підписи голови і членів військово-лікарської комісії. В той же день, військовим комісаром ОСОБА_4 вручено повістку з наказом про з'явлення 23 липня 2015 року о 09 годині 00 хвилин до Підволочиського районного військового комісаріату з документами та речами.

Згідно із витягом до наказу військового комісара Підволочиського районного військового комісаріату (по стройовій частині) № 99 від 23 липня 2015 року на виконання Указу Президента від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 20 грудня 2014 року «Про рішення деяких оборонно-мобілізаційних питань» солдат ОСОБА_4 (ВОС 837037) з 23 липня 2015 року вважається призваним на військову службу і направлений в м. Мостиська до військової частини 1494.

16 жовтня 2015 року позивач звернувся із заявою до Тернопільського обласного військового комісаріату про перевірку факту проходження ним військово-лікарської комісії та 21 жовтня 2015 року отримав відповідь № 5/9025, з якої вбачається, що в діях посадових осіб Підволочиського районного військового комісаріату Тернопільської області не виявлено зловживань та порушень. Також, проінформовано позивача про його право на оскарження рішення органу державної влади у порядку підлеглості вищому органу чи посадовій особі, або безпосередньо в суді.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що в порушення вимог Положення № 402 щодо позивача не проведено флюорографії органів грудної клітини, загальний аналіз крові та сечі, не визначено групу крові та резус-належність, у картці обстеження та медичного огляду відсутній підпис позивача, що свідчить про неповний медичний огляд, який унеможливлює визначення ступеня придатності позивача до військової служби.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції вважав, що згідно з картою обстеження та медичного огляду ОСОБА_4 лікарями визнано позивача придатним до проходження військової служби, а пункт № 9 цієї картки передбачає додаткові методи обстеження, які повинні проводитись лише у разі виявлення лікарською комісією захворювання, яке унеможливлює визначення ступеня придатності до військової служби.

Проте погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна, з огляду на таке.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Згідно із статтею 39 Закону № 2232-ХІІ призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-ХІІ.

Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232-ХІІ з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, розроблено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке, в свою чергу, затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402).

Медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період проводиться за правилами, встановленими Розділом 3 Положення № 402 та в силу пункту 3.1 цього Розділу проводиться за рішенням військового комісара військово-лікарськими комісіями військових комісаріатів.

Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (абзац 2 пункту 3.2 Розділу III Положення № 402).

Пунктом 3.4. Розділу III Положення № 402 встановлено, що перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов'язково проводяться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.

Отже, безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції, що додаткові методи обстеження, зазначені у пункті № 9 картки обстеження та медичного огляду позивача, повинні проводитись лише у разі виявлення лікарською комісією захворювання, яке унеможливлює визначення ступеня придатності до військової служби. У зв'язку з цим, його рішення неможливо залишити в силі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в порушення вимог пункту 3.4. Розділу III Положення № 402 щодо позивача не проведено флюорографії органів грудної клітини, загальний аналіз крові та сечі, не визначено групу крові та резус-належність, відсутній підпис позивача, що свідчить про неповний медичний огляд, який унеможливлює визначення ступеня придатності позивача до військової служби.

Дослідження стану здоров'я ОСОБА_4 в зазначеній частині має істотне значення, оскільки за твердженням позивача з посиланням на медичні документи його дружині поставлено діагноз - гепатит «В».

Проте, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір помилково керувались Розділами I та II Положення № 402, оскільки медичний огляд військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період проводиться за правилами, встановленими Розділом III цього Положення, та не з'ясували, чи дотримано військово-лікарською комісією Підволочиського району Тернопільської області вимоги цього Розділу.

Суд першої інстанції зобов'язав відповідача вчинити дії, однак не визнав його дії протиправними та не вирішив позовної вимоги про скасування постанови військово-лікарської комісії Підволочиського району Тернопільської області.

Зобов'язавши військово-лікарську комісію районного військового комісаріату звернутись до військово-лікарської комісії обласного військового комісаріату для проведення повторного медичного огляду ОСОБА_4, суд першої інстанції без наведення відповідних мотивів безпідставно вийшов за межі заявлених позовних вимог, не обговоривши питання про те, чи такий спосіб захисту відновить порушене право.

При цьому суд не з'ясував, чи передбачений чинним законодавством обов'язок військово-лікарської комісії звертатись до комісії вищого в порядку підпорядкування рівня в такій правовій ситуації та чи цим не примушено вчиняти певні дії військово-лікарську комісію обласного військового комісаріату, яка не залучалась до участі у справі.

З огляду на викладене, суди обох інстанцій в порушення частини четвертої статті 11, статті 159 КАС України, пункту 1 частини першої статті 161 КАС України не встановили обставин, які пов'язані з вирішенням даної справи, належним чином не з'ясували обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, і якими доказами вони підтверджуються, хоча вони мають суттєве значення для вирішення спору.

Порушення судами обох інстанцій норм матеріального права і неповне встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно із статтею 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К.

Головчук С.В.

Кобилянський М.Г.