Ухвала суду № 64398608, 18.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"18" січня 2017 р. м. Київ К/800/1669/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., перевіривши касаційну скаргу Військової частини А4324 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А4324 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга на зазначене судове рішення підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана після закінчення строку, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України і підстави, вказані скаржником у заяві, визнані неповажними.

Так, за приписами частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В свою чергу, за змістом частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Окрім цього, за змістом частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду набрало законної сили 10 червня 2016 року, а останнім днем закінчення строку його касаційного оскарження є четвер 30 червня 2016 року.

Разом з тим, касаційна скарга подана відповідачем лише 11 січня 2017 року (згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті), тобто з пропуском строку, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідач зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене без участі його представника та одержана ним лише 2 липня 2016 року.

Проте, скаржник не вказав на наявність конкретних об'єктивних, не залежних від його волі обставин, що зумовили тривалий (з 2 липня 2016 року по 11 січня 2017 року) строк звернення з даною скаргою.

Більше того, особі, яка подала касаційну скаргу необхідно врахувати положення частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Тобто, одержавши копію судового рішення, особа, яка має намір його оскаржити, повинна докласти усіх можливих зусиль, вчинити усі необхідні і залежні від неї заходи з метою забезпечення своєчасної і належної реалізації права на касаційне оскарження, володільцем якого вона є, з дотриманням загального строку касаційного оскарження, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, або принаймні, за наявності відповідних обставин, звернутись із скаргою у найкоротший, розумний строк, необхідний для такої процесуальної поведінки.

За таких обставин, скаржникові необхідно зазначити конкретні обставини, які об'єктивно унеможливили своєчасну подачу касаційної скарги і спричинили тривалий строк (більше ніж пів року) звернення з такою до касаційного суду.

Про цьому, для надання судом належної оцінки доводам, вказаним скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження і їх перевірки, такі повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

За приписами абзацу 1 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, вказана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником, всупереч вимог частини 5 цієї статті, не додано документ про сплату судового збору, а також копії оскаржуваного рішення апеляційного суду, яке б відповідало вимогам, встановленим чинним процесуальним законодавством.

Так, згідно з положеннями статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

В свою чергу, визначення поняття судового рішення та копії судового рішення, міститься також у абзацах 6 і 9 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740.

Судовим рішенням, у розумінні вищезазначених норм Порядку, є вирок, рішення, постанова, ухвала, окрема ухвала (постанова) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції та у справах про адміністративні правопорушення, а також судовий наказ, виданий в порядку наказного провадження у цивільних справах.

Копією судового рішення на паперовому носії є документ, виготовлений в апараті суду з використанням або без використання комп'ютерної техніки, інформація в якому викладена у формі текстових даних та зафіксована на папері.

Отже, чинне законодавство України розрізняє поняття "судове рішення" та "копія судового рішення" і наділяє їх конкретним змістом.

Водночас, правила ведення діловодства у Вищому адміністративному суді України, апеляційних та окружних адміністративних судах встановлює, а порядок роботи з документами регламентує Інструкція з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (далі - Інструкція).

За приписами пунктів 6.6.19, 6.6.18, абзацу 2 пункту 6.8.9 помічник судді або особа, яка його заміщує, здійснює оформлення копій судових рішень для надіслання сторонам у справі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Копії рішень повинні бути засвідчені написом "З оригіналом згідно" із зазначенням найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища. Підпис помічника судді або особи, яка його заміщує, яким засвідчується копія документа, скріплюється номерною печаткою, закріпленою за відповідним помічником судді таким чином, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони, як правило, повинні бути прошнуровані нитками через три проколювання голкою та на зворотному боці останнього аркуша скріплені підписом відповідальної особи апарату суду і печаткою із зазначенням кількості зшитих аркушів, посади, прізвища, імені, по батькові відповідного працівника апарату суду.

Надання саме таких копій оскаржуваних рішень і вимагає частина 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому скаржнику необхідно надати копію судового рішення, про скасування якого ставиться питання у скарзі, яке за формою відповідає вимогам наведених правових норм процесуального законодавства.

Водночас, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на відсутність у нього коштів.

У відповідності до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За змістом даної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У своєму клопотанні скаржник просив про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі касаційним судом за наслідками перегляду.

Однак, вирішення питання про відстрочення сплати судового збору на строк, вказаний у клопотанні скаржника можливе за умови відсутності перешкод для відкриття касаційного провадження у справі, оскільки лише за таких обставин можна говорити про імовірність ухвалення судом касаційної інстанції відповідного рішення за наслідками перегляду.

У даному випадку, касаційна скарга не відповідає вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заявлене скаржником клопотання може бути розглянуто судом після виконання вищевказаних вимог процесуального законодавства під час вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження у справі або ж за умови зміни часових меж строку відстрочення сплати судового збору.

За наведених обставин, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору є передчасним і буде розглянуто судом одночасно з вирішенням питання про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі.

Згідно з приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі Закон № 484-VІІІ).

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", в редакції Закону № 484-VІІІ і з урахуванням подальших змін, внесених Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 3674-VI) ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У даному випадку, касаційна скарга подана у 2017 році.

Таким чином, з урахуванням виду оскаржуваного судового рішення, наведених положень законодавства, а також розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, встановленого Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги становить 1600 гривень.

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, встановленому чинним, на час подання касаційної скарги, законодавством та надати до суду документ про оплату такого, або звернутись до суду з відповідним мотивованим клопотанням з зазначенням на його обґрунтування об'єктивних, підтверджених доказами, підстав.

Одночасно, надаємо реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу - 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), - Вищий адміністративний суд України.

Ураховуючи наведене та виходячи з вимог статей 108, 212, 213, частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Також, роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання ним вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в такий самий строк, касаційна скарга буде йому повернута.

Керуючись статтями 108, 212, 213, частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу залишити без руху.

Скаржнику надати тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк