Ухвала суду № 64398531, 24.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1980/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О. К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

24 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника відповідача: Нетребко О. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького районного споживчого товариства (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в жовтні 2016 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0000561407/785 від 18.07.2016.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.11.2016 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 18.07.2016 №0000561407 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 23 121, 00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з державного бюджету України на користь Хмельницького районного споживчого товариства 1371, 30 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 02.07.2016 №355 та направлень від 02.07.2016 №522 та №523, відповідно до п.п. 20.1.10 п. 20.1. ст. 20, п. 75, п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України працівниками Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведена фактична перевірка позивача з питань дотримання вимог ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ, Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР, постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 №637, Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 №322-УІІІ, Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95- ВР із наступними змінами та доповненнями, результати якої оформлені актом №0091/22/01/14/01773253 від 05.07.2016.

18.07.2016 на підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000561407/785, яким застосував штрафні санкції у розмірі 23291,00 грн., в тому числі 23290 грн. за не створення контрольної стрічки в електронній формі та не передання електронної копії розрахункових документів по дротових або бездротових каналах зв'язку за період з 01.01.2016 по 13.06.2016 у загальній кількості 137 штук та 1 грн. за незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті та проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано штрафні (фінансові) санкції до Хмельницького районного споживчого товариства за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 23121,00 грн. (23290 грн. - 170,00 грн. = 23121,00 грн.), натомість правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн. за порушення пунктів 7, 10 статті 3 Закону № 265/95-ВР та в сумі 1 грн. за порушення пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) вказано, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку (п.7) та друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п.10).

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше - 1 гривня.

Разом з тим, п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

З наведеного слідує, що не друкуючи або не створюючи в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, відповідальність за яке передбачена Законом № 265/95-ВР.

Враховуючи, що згідно зі ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Таким чином, за вчинення вказаного порушення, відповідно до п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, відповідач може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170,00 грн.) незалежно від кількості випадків не створення в електронній формі та не передання по дротових та бездротових каналах зв'язку контрольних стрічок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 у справі № 21-89а13.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Натомість, матеріалами справи підтверджується, що відповідач за виявлені під час перевірки порушення, що передбачені п. 7, 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР на підставі п. 5 ст. 17 цього Закону застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен випадок незабезпечення зберігання контрольних стрічок (170,00 грн. х 137 контрольні стрічки = 23290,00 грн., замість 170 грн.).

Разом з тим, судом першої інстанції вказано, що представник позивача в судовому засіданні визнав факт вчинення Хмельницьким районним споживчим товариством порушень, тому факт їх наявності згідно п. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказуванню.

Отже, відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн. за порушення п. 7, 10 ст.3 Закону № 265/95-ВР та в сумі 1 грн. за порушення п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 23120,00 грн. (23290 грн. - 170,00 грн. - 1 грн. = 23120,00 грн.),

Також судова колегія зазначає, що в абз. 17 мотивувальної частини та абз. 2 резолютивної частини постанови суду першої інстанції допущено арифметичну помилку: помилково вказано розмір штрафної санкції який підлягає скасуванню "23121,00" замість "23120,00", яка підлягає виправленню в порядку визначеному ст. 169 КАС України, відповідно до якої суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Здійснивши системний аналіз наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що застосування штрафних санкцій у розмірі 23120,00 грн. за порушення пунктів 7, 10 статті 3 та пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, здійснено відповідачем всупереч положенням чинного законодавства, що є підставою для його скасування.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення адміністративного позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 січня 2017 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.