Ухвала суду № 64398275, 26.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 р.Справа № 820/5124/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Калитки О. М. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/5124/16

за позовом Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

23 вересня 2016 року Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 09 вересня 2016 року № 1104 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року адміністративний позов Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 09 вересня 2016 року №1104 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року по справі №820/5124/16, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постанова прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 26.01.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області надіслала приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 письмовий запит від 23.05.2016 року про надання пояснень щодо нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, при цьому в запиті було застереження, що в разі ненадання пояснень протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту буде проведено документальну перевірку на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Запит Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області був отриманий приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 30.05.2016 року, що відображено в журналі вхідної кореспонденції.

У відповідь на наданий запит, позивач надав податковому органу детальні пояснення щодо підстав та порядку розрахунку єдиного внеску та порядку обчислення чистого доходу.

Відповідь на запит податковий орган отримав 09 червня 2016 року, що підтверджується печаткою на другому екземплярі пояснень. Тобто письмові пояснення податковий орган отримав на 8-й робочий день з дня отримання позивачем запиту, що відповідає вимозі викладеній в самому запиті та підпунктах 78.1.1., 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

09 вересня 2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято наказ № 1104 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" та наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань порядку нарахування і сплати єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року починаючи з 24 жовтня 2016 року тривалістю п'ять робочих днів

Підставою прийняття наказу визначено те, що податковим органом отримано інформацію щодо розбіжностей сум чистого доходу та сум єдиного соціального внеску самозайнятої особи ОСОБА_1 з посиланням на пункти п.п. 20.1.1., 20.1.4., 20.1.6., п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.4., п.78.1, п.п. 78.1.1. п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, не надано суду жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем податкового або іншого законодавства регулюючого порядок обрахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, факту наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, які є підставами для прийняття оскаржуваного наказу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було отримано запит Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 23.05.2016 року про надання пояснень щодо нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. В якому було застереження, що в разі ненадання пояснень протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту буде проведено документальну перевірку на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

09 червня 2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було отримано відповідь приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на запит від 23.05.2016 року, в якому були детальні пояснення щодо підстав та порядку розрахунку єдиного внеску та порядку обчислення чистого доходу.

При цьому, 09 вересня 2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято наказ № 1104 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" та наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань порядку нарахування і сплати єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року починаючи з 24 жовтня 2016 року тривалістю п'ять робочих днів

Відповідно до п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності п. 78.4. ст. 78 Податкового Кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового Кодексу України, і вони не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п.79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, аналізуючи наведені правові норми вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) наявність податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. А при проведенні перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) наявність недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 2) не надання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов'язковість зазначення яких міститься в п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав визначених в них, свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі від 16.09.2014 року у справі № К/800/535/14 та ухвалі від 07.07.2014 року у справі № К/9991/52816/12 Вищого адміністративного суду України.

У своєму висновку, у справі 21-425а14, викладеному в постанові від 27.01.2015 року, Верховний Суд України зазначив, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, що також викладено в висновках викладених в постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року у справі 826/12651/14 та ухвалі від 02 жовтня 2015 року у справі 2а-3359/11/2070.

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, не надано ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем податкового або іншого законодавства регулюючого порядок обрахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, факту наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, які є підставами для прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року по справі №820/5124/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/5124/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Калитка О.М. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2017 р.