Ухвала суду № 64398181, 25.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 р.Справа № 818/1106/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного військового комісаріату на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/1106/16

за позовом ОСОБА_1

до Сумського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач, Сумський ОВК), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік в розмірі місячного грошового забезпечення;

- зобов'язати відповідача виконати наказ від 28.12.2015 року № 381 та до 01.10.2016 року сплатити йому грошову допомогу на оздоровлення за 2015 рік у розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260;

- зобов'язати відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

На обґрунтування позовних вимог послався на те, що проходить військову службу на посаді офіцера відділу обліково-мобілізаційної роботи в Сумському обласному військовому комісаріаті. 28.12.2015 року він подав рапорт, в якому просив надати йому чергову відпустку за 2015 рік та виплатити грошову допомогу на оздоровлення. Вказаний рапорт задоволено та наказом військового комісара Сумського ОВК йому надано відпустку, а також наказано виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення. Однак грошова допомога на оздоровлення виплачена не була, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Сумського обласного військового комісаріату щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.

Зобов'язано Сумський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату, позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін, розгляд справи провести за його відсутності.

У судове засідання суду апеляційної інстанції позивач та представник відповідача не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 25.01.2017р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується посвідченням офіцера УК № 137467, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.7), є спеціалістом 2-ї категорії відділення персоналу Сумського обласного військового комісаріату.

Наказом т.в.о. військового комісара Сумського ОВК від 28.12.2015 року № 381 старшому лейтенанту ОСОБА_1 надано чергову відпустку терміном на 30 діб з 11 січня по 09 лютого 2016 року та наказано виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення згідно наказу Міністра оборони України від 11.06.2006 року № 260 в розмірі місячного грошового забезпечення (а.с.8-9).

11.02.2016 р. позивач звернувся до керівництва Сумського ОВК із рапортом про звернення з клопотанням перед вищим командуванням щодо виплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік (а.с.10).

За результатами розгляду вказаного рапорту призначено проведення службового розслідування по факту невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2015 рік ОСОБА_1, за результатами якого складено акт службового розслідування від 06.04.2016 року (а.с.11-14), яким, зокрема, встановлено, що в порушення наказу Сумського обласного військового комісара від 28.12.2015 р. № 381 офіцеру відділу ОМР ОСОБА_1 не здійснено виплату.

Вважаючи свої права порушеними у зв'язку з невиплатою грошової допомоги на оздоровлення за 2015 р., ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, не зважаючи на наявність законних підстав для виплати грошової допомоги на оздоровлення, не виплатив вказану допомогу позивачу.

Враховуючи оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст.195 КАС України, слід зазначити наступне.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1 цього Закону).

Умови, розмір і порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329; далі - Інструкція).

Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 , військовослужбовцям, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення (щорічні основні відпустки, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки у зв'язку з хворобою для лікування, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, що надаються в особливий період, інші додаткові відпустки, визначені відповідними законами України), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.

Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення передбачені розділом XXX Інструкції № 260.

Так, відповідно до п. 30.1, п. 30.2 Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Отже, підставою для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015 р. є наказ т.в.о. військового комісара Сумського обласного військового комісаріату від 28.12.2015 року № 381, який в установленому порядку не скасований та є чинним.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, не зважаючи на наявність законних підстав для виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік, вказана допомога ОСОБА_1 виплачена не була.

Щодо посилання скаржника на порушення позивачем строків звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Отже, грошова допомога на оздоровлення відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці "Про захист заробітної плати" № 95, що ратифікована Україною 23.06.92 (стаття 1), Кодексом законів про працю України (стаття 94), Законом України "Про оплату праці" (стаття 1) термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, та виплачені власником або уповноваженим ним орган (роботодавцем) працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Положенням частини другої статті 233 КЗпП, а також статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року були надані офіційні тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 р. N 8-рп/2013, в аспекті конституційних звернень громадян. Суд зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема і за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Таким чином, невиплата працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено строк звернення до суду.

Доводи апелянта про те, що здійснити у 2016 році виплату позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік неможливо, оскільки відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України вказані видатки не є бюджетними, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Так, за приписами п. 30.2 Інструкції №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

У порушення вищезазначеної норми відповідач не виплатив належну позивачеві грошову допомогу на оздоровлення за 2015 рік на підставі наказу від 28.12.2015 року № 381, який є чинним.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015 рік у розмірі місячного грошового забезпечення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві матеріальну допомогу на оздоровлення за 2015 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати по справі не підлягають розподілу в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.10.2016р. по справі № 818/1106/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2017 р.