Ухвала суду № 64398157, 30.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 р. Справа № 876/159/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

та представника відповідача: Копко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на службі,-

В С Т А Н О В И Л А:

22.11.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Служби безпеки України від 21.03.2016 року № 302-ос;

- визнати протиправним та скасувати наказ управління Служби безпеки України у Львівській області «По особовому складу» від 28.03.2016 року № 228-ос, щодо виключення зі списків особового складу ОСОБА_3;

- поновити ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого Червоноградського МРВ управління СБ України у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийняті з грубим порушенням законодавства.

Крім цього позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, згідно якого ОСОБА_3 дізнався про оскаржувані у даній справі накази лише 29.10.2016 року. Вказане підтверджується, на його думку, наявним у справі супровідним листом Управління СБ України у Львівській області № 62/22/1-Д-862/14 від 28.10.2016 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом - відмовлено. Позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі покликається на те, що строк звернення встановлений КАС України було пропущено з поважних причин.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_1 та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_2 у ході апеляційного розгляду надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду передбачений ч.3 ст.99 КАС України, а причини пропуску строку викладенні в клопотанні є не поважними.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що наказом Голови Служби безпеки України від 21.03.2016 року № 302-ос позивача було звільнено з військової служби за підпунктом «б» (у запас Збройних Сил України) пункту 61 та підпунктом «и» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 62.

В подальшому, наказом Управління СБ України у Львівській області від 28.03.2016 року № 228 - ос позивача було виключено зі списків особового складу регіонального органу безпеки.

З долученої до матеріалів справи копії наказу Управління СБ України у Львівській області від 28.03.2016 року № 228 - ос вбачається, що ОСОБА_3 був звільнений з військової служби за підпунктом «б» (у запас Збройних Сил України) пункту 61 та підпунктом «и» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 62 та пункту 88-1.

Вважаючи такі накази протиправними позивач звернувся до суду з відповідними вимогами та клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Однак колегія суддів також вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду, а причини зазначенні в клопотанні про поновлення такого строку є неповажними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Колегія суддів зазначає. що позивач дізнався про наказ Голови СБ України № 302-ос від 21.03.2016 року та наказ від 28.03.2016 року № 228 - ос - 28.03.2016 року.

Дане підтверджується особистим підписом позивача на розписках на відповідних наказах та вбачається з листа № 62/16-13349п від 02.12.2016 року.

Крім того, за заявою позивача від 21.04.2016 року (зареєстрована в УСБ України 27.04.2016 року за вх. № Д-355) позивачу було виготовлено витяг з наказу про звільнення з військової служби, довідку про проходження військової служби в органах СБ України, довідку про доходи за останній рік, довідку про підтвердження трудового стажу, довідку про участь в АТО.

Вказані документи були надані позивачу листом № 62/11/2-Д-35/14 від 04.05.2016 року та отримані позивачем 06.05.2016 року, що підтверджується його особистим підписом на звороті вказаної відповіді.(а.с.28)

Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає необгрутнованим покликання апелянта на те, що про причини і підстави звільнення він дізнався лише 29.10.2016 року з листа Управління СБ України у Львівській області № 62/22/1-Д-862/14 від 28.10.2016 року, яким йому було надіслано витяг з наказу від 28.03.2016 року № 228-ос, а погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що позивач ознайомився з підставами і причинами його звільнення найпізніше 04.05.2016 року.

Оскільки позивач звернувся до суду з відповідним позовом 22.11.2016 року, а ознайомлений з підставами і причинами його звільнення, найпізніше 04.05.2016 року то колегія суддів вважає, що позивачем пропущено строки звернення до суду встановленні ч.3 ст.99 КАС України.

Згідно із ч.1,2 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у справі №813/4106/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний