Ухвала суду № 64398056, 30.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 р. Справа № 876/14/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Запотічного І.І., Довгої О.І.

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.

з участю представника відповідача: Лучківа В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі до Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И Л А:

29.02.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в розмірі 15698,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, не відшкодував виплачені пільгові пенсії за період серпень-лютий 2016 року в сумі 15698,31 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в сумі 15 698,31 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім грн. 31 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Борщівському районі.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необгрунтованою, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем при проведенні розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій не взято до уваги те, що починаючи з 1992 року у Борщівську міжрайонному управлінні водного господарства не проводилась атестація робочого місця, а саме майстра по будівництву гідротехнічних споруд, протиерозійних і протиповіневих споруд Борщівської госпрозрахункової дільниці, а відтак цей стаж роботи на вказаній посаді після 1 січня 1992 року не міг бути включеним у пільговий стаж ОСОБА_2

Покликаються на те, що дана думка висвітлена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 р. у справі № 21-183а13.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта ОСОБА_1 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Борщівському районі Тернопільської області існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Борщівське міжрайонне управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» (далі - Борщівське міжрайонне управління водного господарства) перебуває на обліку в УПФУ в Борщівському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

За період роботи у Борщівському міжрайонному управління водного господарства право на пільгову пенсію отримав ОСОБА_2, якому призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період серпень-лютий 2016 року в сумі 15698,31 грн. відповідачем не відшкодовані позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Згідно п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.

Згідно абзацу третього пункту першого статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, підлягають відшкодуванню в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Згідно пунктів 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість Борщівського міжрайонного управління водного господарства за період серпень-лютий 2016 року становить 15698,31 грн.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в їх користь 15698,31 грн., оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були.

Крім цього покликання апелянта, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на обов`язковість застосування у спірних правовідносинах правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 р. у справі № 21-183а13 є безпідставними і колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що предметом спору у випадку, що переглядався Верховним Судом України є наявність у позивача права на призначення пільгової пенсії. У даному ж випадку, предметом спору є обгрунтованість пред'явлення до стягнення заборгованості з виплати і доставки пільгових пенсій. У разі, якщо відповідач заперечує законність призначення ОСОБА_2 такої пенсії, належним способом захисту є оскарження рішення на підставі якого призначено пільгову пенсію.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу Борщівського міжрайонного управління водного господарства Тернопільського обласного виробничого управління по меліоризації і водному господарству «Тернопільводгосп» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №819/1178/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний