УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2017 року Справа № 876/6655/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Яворського І.О.
суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.
секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку порушенням строків виплати пенсії по інвалідності,
У С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_2, у липні 2016 року звернувся в суд з позовом до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та просив визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати провести перерахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії з 25 листопада 2013 року по 04 грудня 2015 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зазначає, що основною умовою для виплати громадянину вказаної компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Вважає, що відповідачем цю норму було порушено та не виплачено йому компенсацію за нараховану пенсію у період часу з 25 листопада 2013 року по 04 грудня 2015 року згідно судового рішення, яке набрало законної сили 20 жовтня 2015 року.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року в справі №347/1219/16 адміністративний позов було задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Косівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року в справі №347/1219/16 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт зазначає, що посилання на статтю 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є недоречним, так як ця стаття передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Однак, як зазначає апелянт, в пенсійній справі позивача відсутні відомості щодо нарахованої та невиплаченої з вини управління пенсії. Вказаний дохід був нарахований згідно рішення суду, яке було виконано вчасно.
Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 09 лютого 1993 року ОСОБА_2 була призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи по Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб», яка в подальшому при зміні групи інвалідності на ІІ була перерахована і виплачувалася по 25 листопада 2013 року. Розпорядженням управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області від 10.12.2013 року № 200137 було призначено виплату щомісячного довічного грошового утримання, а виплату пенсії по інвалідності, як інваліду війни ІІ групи, яка нарахована і виплачувалася по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 25 листопада 2013 року припинено.
Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2014 року у справі № 347/704/14а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015 року, дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності визнано протиправними та зобов'язано управління відновити виплату пенсії по інвалідності ІІ групи по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 25 листопада 2013 року, тобто з часу припинення.
З набранням законної сили, постанова суду першої інстанції виконана управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області 04 грудня 2015 року.
Фактично при виплаті пенсії за минулий час відповідачем не нараховано компенсацію втрати частини грошових доходів, про що позивачу стало відомо із листа Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 30 червня 2016 року за № 37/Т-15.
Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року №21-518а14 та від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12.
При цьому в справі №21-518а14, Верховний суд України досліджував обставини при яких, пенсія була нарахована і виплачена згідно рішення суду та з дотримання строків виконання судового рішення, однак вказав на порушення права особи щодо отримання компенсації втрати частини доходів за порушення строків їх виплати.
Таким чином апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2016 року в справі №347/1219/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський
Судді Р.В. Кухтей
С.П. Нос
Повний текст виготовлено 30.01.2017 року
Судове рішення № 64398026, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 347/1219/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: