Ухвала суду № 64397623, 31.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Молочна І. С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року справа №805/2411/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ,вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 р. у справі № 805/2411/16-а (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом «Святі гори» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про оскарження та скасування рішення № 0006471303 від 14.07.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Санаторій "Святі Гори" заснований на власності Донецької обласної ради профспілок (далі- позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (далі - відповідач, апелянт) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0006471303 від 14.07.2016 року на суму 180085,13 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року адміністративний позов «Святі гори» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про оскарження та скасування рішення № 0006471303 від 14.07.2016 року- було задоволено повністю, а саме:

-скасовано рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0006471303 від 14.07.2016 року на суму 180085,13 грн.

-стягнуто із Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 24165094) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Санаторія "Святі Гори" (код ЄДРПОУ 30354113) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2701 (дві тисячі сімсот одну) гривню 28 копійок. Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669 відповідальність, штрафні та фінансові санкції, за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. А в розумінні Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, визначених переліком населених пунктів, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан на період АТО звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, подання звітності, тощо. Статтею 10 Закону передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Апелянт також зазначив, що підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Крім того, апелянт зазначив, що платники, які продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату, зобов'язані виконувати всі встановлені Законом №2464 функції.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, Позивач - Санаторій "Святі Гори" заснований на власності Донецької обласної ради профспілок зареєстрований в якості юридичної особи 28.05.1999 року (код ЄДРПОУ 30354113, 84130, Донецька область, м.Слов'янськ, м. Святогірськ, вул. Островського, будинок 9) перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

14.07.2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області винесено спірне рішення № 0006471303 про застосування штрафних санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.06.2014 року по 23.06.2016 року у розмірі 28805,20 грн. (10% до 01.01.2015), штраф у розмірі 117644,93 грн. (20% з 01.01.2015) та пеню у розмірі 33635,00 грн. (0,1%).

Зазначене рішення позивач отримав 22.07.2016 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваного рішення позивач не мав заборгованості зі сплати основної суми єдиного внеску. Але з картки особового рахунку за спірний період, вбачається, що 21.07.2014 року позивачем подано до податкового органу звіт про нарахування єдиного внеску за червень 2014 року, відповідно до якого позивач зобов'язаний сплатити єдиний внесок у сумі 121109,10 грн. до 20 липня 2014 року. Фактично вказані кошти сплачено лише 23.07.2014 року платіжним дорученням № 139 від 23.07.2014 року на суму 288200,00 грн. Переплата на початок 2015 року складала 7195,36 грн.

Крім того, відповідно звіту про нарахування єдиного внеску за січень 2015 року позивач зобов'язаний сплатити єдиний внесок у сумі 72366,83 грн до 20 лютого 2015 року (до цього була переплата у розмірі 7579,20 грн.).

Фактично вказані кошти були сплачені частками з урахуванням самостійно визначеного розміру єдиного внеску за лютий 20.03.2015 року у розмірі 69181,69 грн.: платіжними дорученнями № 50 від 02.03.2015 року на суму 2050,00 грн., № 48 на суму 161,80 грн., від 20.03.2015 року № 56 на суму 23,07 грн., № 58 на суму 52.00 грн., від 27.03.2015 року № 61 на суму 75000.00 грн. та № 67 на суму 60000.00 грн.- внаслідок чого виникла переплата у розмірі 3317,55 грн.

Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску за березень 2015 року позивач зобов'язаний сплатити єдиний внесок у сумі 53743,59 грн., за квітень - 44933,74 грн., за травень - 43194,94 грн., за червень - 47564,18 грн., за липень 2015 року - 52435,00 грн., за серпень - 34919,24 грн., за вересень 2015 року - 38252,86 грн., за жовтень 2015 року - 36339,45 грн., за листопад 2015 року - 34991,71 грн.

Сторонами не оспорюється, що вказані суми були погашені, згідно доданих до матеріалів справи квитанцій, з затримкою платежів, втім переплата на початок 2016 року була у розмірі 39245,43 грн.

Позивачем у 2016 році до податкового органу надавалися звіти про нарахування єдиного внеску, відповідно до звіту за грудунь 2015 року позивач зобов'язаний сплатити єдиний внесок у розмірі 39031,65 грн., за січень 2016 року - 24899,30 грн., за лютий 2016 року - 23647,54 грн., за березень 2016 року - 23160,35 грн., за квітень 2016 року - 17583,26 грн., за травень 2016 року - 23476,32 грн., за червень 2016 року - 24026, 94 грн.

Сторонами не оспорюється, що станом на 25.07.2016 року переплата, згідно картки особового рахунку позивача , склала 4544,96 грн. Колегія суддів вважає, що спірним питанням у справі, є правомірність винесення контролюючим органом рішення про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску позивачем.

Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).

Згідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464) платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Судом встановлено, що позивач сплачував необхідні платежі до Державного бюджету України, що передбачено частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 139 від 23.07.2014 року, № 50 від 02.03.2015 року на суму 2050,00 грн., № 48 на суму 161,80 грн., від 20.03.2015 року № 56 на суму 23,07 грн., № 58 на суму 52.00 грн., від 27.03.2015 року № 61 на суму 75000 .00 грн., № 67 на суму 60000.00 грн., від 16.04.2015 року № 81 на суму 80,34 грн. та № 84 на суму 1260,00 грн., від 20.05.2015 року № 91 на суму 49085,70 грн., від 26.05.2015 року № 112 на суму 152,82 грн., № 109 на суму 60,99 грн., № 108 на суму 8,30 грн., від 17.06.2015 року № 124 на суму 140,00 грн., № 125 на суму 8,30 грн., від 01.07.2015 року № 138 на суму 44400,00 грн., від 20.07.2015 року № 176 на суму 45,51 грн., № 173 на суму 755,47 грн. № 178 на суму 47564,18 грн., від 22.09.2015 року № 228 на суму 228,02 грн., від 25.09.2015 року № 237 на суму 420,00 грн., № 236 на суму 22,66 грн., від 16.10.2015 року № 269 на суму 43000,00 грн., від 21.10.2015 року № 276 на суму 114,08 грн., № 275 на суму 1893,73 грн. від 10.12.2015 року № 310 на суму 82062,02 грн., № 313 на суму 84332,21 грн., №315 на суму 86000,00 грн., №320 на суму 72600,00 грн., від 16.12.2015 року № 354 на суму 3500,00 грн., від 18.12.2015 року № 361 на суму 31500,00 грн., від 21.12.2015 року № 370 на суму 415,00 грн., № 371 на суму 22,49 грн., від 24.12.2015 року № 378 на суму 39025,00 грн., від 21.01.2016 року № 16 на суму 15,00 грн., від 21.02.2016 року № 0,88 грн., від 25.03.2016 року № 62 на суму 407,15 грн., від 19.05.2016 року № 120 на суму 80,00 грн., від 23.05.2016 року № 129 на суму 23600,00 грн., № 128 на суму 24340,03 грн., від 20.04.2016 року № 89 на суму 1264,00 грн., від 25.04.2016 року № 97 на суму 118,00 грн., від 21.04.2016 року № 92 на суму 410,30 грн., від 29.04.2016 року № 102 на суму 110,00 грн., від 16.06.2016 року № 158 на суму 410,00 грн., від 23.06.2016 року № 164 на суму 64554,01 грн., № 173 на суму 410,30 грн., позивачем здійснено сплату вказаних сум єдиного внеску до Державного бюджету України одночасно з нарахуванням виплат заробітної плати, сум винагород за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по вагітності та пологам, як того вимагає частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Водночас, Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-4 такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053". Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м.Слов'янськ, м.Святогірськ Донецької області.

Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Враховуючи те, що позивач сплачував єдиний внесок до Державного бюджету України, крім того перебуває на території проведення антитерористичної операції, що триває по теперішній час, до нього не може застосовуватися відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, адже в порядку Закону № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, як до платників єдиного внеску.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0006471303 від 14.07.2016 року на суму 180085,13 грн. винесене Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 р. у справі № 805/2411/16-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 р. у справі № 805/2411/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов