Постанова № 64397151, 26.01.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа № 918/1064/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Маціщук А.В.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" на рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 р.

у справі № 918/1064/15 (суддя Політика Н.А.)

позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 з гбмеженою відповідальністю фірма "Проскан"

про розірвання договору з дилером

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (представник, дов. у справі)

відповідача - ОСОБА_3 (представник, дов. у справі), ОСОБА_4, (представник, дов. у справі), ОСОБА_5 (представник, дов. у справі), ОСОБА_6 (керівник ТОВ "Журавлина")

третьої особи - ОСОБА_7 (наказ №1 від 01.0116р).

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Торчинюк В.Г.) від 17 листопада 2015 року у справі №918/1064/15 було задоволено позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Сканія Україна (надалі позивач) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірми Журавлина (надалі відповідач) про розірвання договору з дилером. Розірвано з моменту набрання судовим рішенням законної сили Договір з Дилером від 23 червня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина". Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Журавлина" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р.у справі № 918/1064/15 апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" задоволено. Рішення господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 року у справі №918/1064/15 скасовано, прийняте нове рішення. В позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 липня 2016 року у справі № 918/1064/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року та рішення господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 у цій справі в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" про розірвання Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі пункту 13.1 ст.13 цього договору скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Водночас в іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року залишено без змін.

Частково скасовуючи постанову суду апеляційної інстанціїї , суд касаційної інстанції у своїй постанові вказав, що " висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині розгляду позовних вимог, заявлених позивачем на підставі п. 13.1 ст. 13 договору з дилером, Вищий господарський суд України вважає передчасними

Вказує, що як вбачається зі змісту судових рішень обох судових інстанцій господарські суди, розглянувши справу, не дослідили обставини , на підставі яких можна дійти висновку про наявність або відсутність підстав для розірвання договору згідно з п. 13.1 ст. 13 договору з дилером.

Зокрема, вирішуючи спір щодо розірвання спірного договору у односторонньому порядку за ініціативи позивача господарським судам необхідно було зясувати зміст вказаного вище пункту договору з урахуванням обставини справи щодо його тлумачення, а також встановити дії, які вчинялися сторонами на його виконання та надати цим діям належну правову оцінку.

Господарським судам слід було встановити чи містить лист відповідача від 23.04.2012 № 20120423-1 всі необхідні реквізити, що свідчать про відмову від одержання пропозиції розірвання спірного договору, а також про надання водночас нової пропозиції особі, яка зробила попередню пропозицію.

Водночас, господарському суду належало зясувати чи обґрунтовані позовні вимоги про розірвання договору на підставі п. 13.1 договору недосягненням домовленості між сторонами спірного договору щодо умов розірвання договору у порядку досудового врегулювання спору, яке відбулося шляхом обміну наведеними вище листами у березні-травні 2012 року, або позивач звернувся до суду з такою вимогою без дотримання досудового порядку врегулювання спору, виходячи з обставин, які склалися на момент звернення до суду у вересні 2015 року. При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій не надано оцінки наявним у справі:

- листу ТОВ "Сканія Україна" від 27.04.2015р. № 27042015-1S, який адресований відповідачу, згідно зі змістом якого позивач запропонував відповідачу продовжити співпрацю за договором з дилером від 23.06.2005р., а також позивач просив відповідача на виконання умов договору здійснити відповідні дії;

- листу відповідача від 23.06.2015 № 06-15/64 у відповідь на вказаний лист позивача;

- листу ТОВ "Сканія Україна", адресованому відповідачу від 15.07.2015р. № 20151507-1С.

Господарський суд апеляційної інстанції не досліджував питання щодо застосування до спірних правовідносин у частини вимоги про розірвання договору на підставі п. 13.1 договору позовної давності, оскільки дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.

В свою чергу господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, зокрема за вимогою про розірвання договору на підставі п. 13.1 ст. 13 договору з дилером від 23.06.2005р., оскільки виходив з того, що листом від 23.04.2012р. № 20120423-1 позивач повідомив відповідача про розірвання договору на підставі п. 13.1 , а відтак враховуючи наведені вище умови вказаного пункту договору строк позовної давності починає перебіг саме з дня, коли сплинув шестимісячний строк від дати отримання позивачем вказаного листа, тобто позивач довідався про порушення свого інтересу 27.09.2012р.

Вищий господарський суд України вважав такий висновок господарського суду першої інстанції передчасним, оскільки він зроблений без дослідження всіх обставин справи, а саме місцевим господарським судом не надано оцінки наявним у справі листам сторін щодо розірвання договору та не встановлено, коли позивач дізнався про відмову відповідача від укладання угоди про розірвання договору у безумовному порядку, що був запропонований позивачем. Встановлення повязаних з цим обставин має значення як для зясування дійсних правовідносин сторін за спірним договором, так і для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правил про позовну давність".

В подальшому, рішенням господарського суду Рівненської області від 03.10.2016. у справі №918/1064/15 (суддя Політика Н.А.) позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірми "Журавлина" про розірвання Договору з дилером задоволено.

Розірвано з моменту набрання судовим рішенням законної сили Договір з Дилером від 23 червня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" на підставі пункту 13.1 цієї угоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Журавлина" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст.ст. 204 ,253-255,526,610, ч.1 ст. 626,629,642,646, ч.1,2 ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188,193 Господарського кодексу України та враховуючи дотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору та відсутність згоди сторін щодо підстав припинення дії укладеного між ними договору, прийшов до висновку про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" про розірвання укладеного між сторонами Договору з Дилером від 23 червня 2005 року. Крім того, суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а саме до 27 вересня 2015 року (позовна заява була подана до господарського суду Рівненської області 4 вересня 2015 року).

Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016р. у справі №918/1064/15 в порушення вимог чинного законодавства прийнято без викладення всіх доводів та доказів позивача, без наведення належного правового обґрунтування і тих доведених фактичних обставини, з огляду на які доводи та докази відповідача судом не взято до уваги. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, за відсутності доведеності обставин, що мають значення для справи, які господарський суд Рівненської області визнав встановленими, за відсутності відповідності висновків, викладених у рішенні, з грубим порушенням основних засад судочинства та норм процесуального права, що призвело до неправильного застосуванням норм матеріального права. Вважає, що місцевим господарським судом не виконані вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 15.07.2016р. під час нового розгляду справи, а саме не з'ясовано під час нового розгляду справи № 918/1064/15 зміст п. 13.1 Договору з Дилером з урахуванням обставин справи № 918/1137/13 щодо його тлумачення, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення .

Вважає, що викладений у рішенні від 03.10.2016р. висновок господарського суду Рівненської області про відсутність у п. 13.1 Договору з Дилером жодних підстав, якими обумовлюється право сторін Договору з Дилером на його припинення, суперечить обставинам, які встановленні під час - розгляду справи №918/1137/13 про тлумачення п.13.1 Договору з Дилером, та не відповідає обставинам справи № 918/1064/15, оскільки відповідно до вищевказаної постанови" ВГСУ від 22.07.2014р. у справі №918/1137/13 підставою припинення Договору з Дилером є досягнення сторонами згоди про умови такого припинення, які (умови) повинні бути викладені в Угоді про припинення Договору з Дилером.

Звертає увагу, що зміст вищевказаного висновку господарського суду Рівненської області свідчить про те, що суд, застосовуючи у висновку таке поняття, як право вимоги розірвання спірного договору, при цьому неправильним чином розуміє понятійний апарат, що викладений у п. 13,1 Договору з Дилером.

По -перше,п.13.1 Договору з дилером регулює не розірвання ,а припинення договору.

По- друге у п.13.1 договору з Дилером не йдеться про право сторін вимагати припинення Договору з Дилером, а йдеться про спосіб ініціювання заінтересованою стороною укладання угоди про припинення Договору з Дилером. При цьому інша сторона Договору не може бути примушена до укладання угоди про припинення Договору з дилером.

Також, апелянт вказує, що при повторному розгляді справи господарський суд Рівненської області не дослідив форми та змісту листа від 23 квітня 2012 року № 20120423-1 та доданого до нього проекту Додаткової угоди від 23 квітня 2012 року про припинення Договору з дилером від 23 червня 2005 р.

Також, суд першої інстанції надав неправильну оцінку листуванню сторін у квітні-липні 2015 року, оскільки воно не зачипало питання припинення Договору з Дилером на підставі п.13.1 Договору з дилером відповідно до умов оферти від 23 квітня 2012 року ,за якою відповідачу пропонувалось припинити Договір з 01 жовтня 2012 року , а стосувалось питання продовження співпраці за Договором з Дилером та надання інформації про виконання зобов»язань за означеним договором.

Оскільки пропозиція 2015 року про продовження співпраці за Договором з Дилером надійшла після пропозиції 2012 року про припинення Договору з Дилером на підставі п.13.1 Договору з Дилером, то відповідно така пропозиція 2015 року про продовження співпраці за Договором з Дилером є останньою пропозицією ТОВ Сканія Україна, яка відміняє попередню, проте господарський суд Рівненської області дійшов до протилежного висновку.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував загальних положень про захист прав та інтересів ,при цьому,аналізуючи ст.ст.12-16 ЦК України з врахуванням роз»яснень Верховного Суду України вказує, що відповідач не порушував пункту 13.1 Договору з Дилером, а тому визначення позивачем вказаного пункту. 13.1 в якості підстави для його розірвання є помилковим. Крім того,вважає, що позивач в позовній заяві не навів обґрунтувань того, яким чином і які права порушує дія Договору з Дилером.

Апелянт також вважає , що судом першої інстанції неправомірно застосовані до спірних правовідносин п. 5.8 Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА,оскільки Договір з Дилером не є міжнародним комерційним договором; сторони Договору з Дилером у пункті 15.1 ст. 15 прямо вказали на те, що він регулюється законодавством України; сторони Договору з Дилером не висловили згоди на регулювання Договору з Дилером Принципами міжнародних комерційних договорів УНІДРУА; чинне законодавство України містить відповідні норми права, які регулюють порядок припинення угод.

Вважає також, що приймаючи рішення від 03.10.2016р., господарський суд Рівненської області вимог статей 13,16 ЦК України не врахував, не дослідив обставини, що свідчать про взаємозв'язок прав та обов'язків сторін, що випливають із Договору з Дилером, із правами та обов'язками сторін за Угодою про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року. Вважає, що рішення від 03.10.2016р. не містить викладення наведених доводів та доказів відповідача, відповідно не містить належного правового обґрунтування і тих доведених фактичних обставини, з огляду на які доводи та докази відповідача судом не взято до уваги.

Апелянт також не погоджується з висновками суду щодо строків позовної давності. На думку апелянта, господарський суд Рівненської області не застосував до спірних правовідносин ч.1 ст. 642 ЦК України та ч. 1 ст. 646 ЦК України, що призвело до неправильних висновків щодо застосування ст. 261 ЦК України, яка визначає початок перебігу строку позовної давності.

Зауважує, що висновки господарського суду Рівненської області щодо початку перебігу строку позовної давності на захист права позивача на припинення Договору з Дилером на підставі п. 13.1 не відповідають обставинам справи №918/1064/15, і є передбаченою п.3 ч.1 ст.104 ГПК України підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що вона є необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим згідно з вимогами ГПК України.

Так, серед іншого вказує, що підставою для звернення позивача до господарського суду Рівненської області з даною позовною заявою про розірвання Договору з Ділером є безумовне право Позивача на припинення Договору, передбачене п. 13.1. цього Договору.

Згідно з пунктом 13.1. Договору цей Договір укладено на невизначений термін і може бути припинено за письмовою заявою будь-якої із Сторін шляхом укладання угоди про припинення Договору, за умови направлення не менше як за шість місяців відповідного повідомлення на адресу іншої сторони.

Згідно з пунктом 15.1. Договору всі суперечки та конфлікти за цим Договором, а саме, але не виключно, з питань його тлумачення, порушення будь-яких його положень, припинення або недійсності, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду.

Тобто, відповідно до п.п. 13.1., 15.1. Договору сторони погодили такий порядок припинення Договору:

(1)направлення заінтересованою стороною письмової заяви іншій стороні не менш як за

шість місяців до дати припинення Договору;

(2)укладання додаткової угоди про припинення договору;

(3)у випадку недосягнення згоди між сторонами щодо укладання такої угоди - шляхом

розірвання Договору в судовому порядку.

ТОВ «Сканія Україна» листом від 26.03.2012 р. за вих. № 20120326-1 повідомила ТОВ Журавлина про своє бажання припинити дію Договору на підставі пункту 13.1 Договору з 01.10.2012 року.

У відповідь на вказаний лист ТОВ Журавлина зверталось до Сканії Україна надати для вивчення проект додаткової угоди про припинення дії Договору (лист від 09.04.2012 р. за вих. № 04-12/78).

Листом від 23.04.2012р. за вих. № 20120423-1 Сканія Україна надала ТОВ Журавлина проект додаткової угоди про припинення дії Договору.

Вказує, що зазначений проект був наданий суду першої інстанція при новому розгляді даної справи разом із письмовими поясненнями позивача від 08.09.2016 року. Отже не відповідає дійсності посилання відповідача в свої апеляційний скарзі (абз. 1 стор. 9) на те, що в матеріалах справи відсутній проект додаткової угоди про припинення Договору з ділером.

Вивчивши проект додаткової угоди, ТОВ Журавлина повідомило Сканію Україна про свою відмову підписувати її в запропонованій редакції та запропонувало підписати її лише за умови компенсації « Сканією Україна « Відповідачу витрат в розмірі 12 750 000,00 грн., які він начебто поніс у зв'язку з виконанням зобов'язань за Договором (лист від 14.05.2012 р. за вих. №05-12/114).

Враховуючи, що відповідь ТОВ Журавлина (лист від 14.05.2012 р. за вих. № 05-12/114) на пропозицію Сканії Україна укласти додаткову угоду про припинення Договору (лист від 23.04.2012 р. за вих. № 20120423-1) містить пропозицію укласти додаткову угоду на інших, ніж було запропоновано, умовах, така відповідь ТОВ Журавлина є відмовою від пропозиції ТОВ « Сканії Україна «припинити дію Договору та надання водночас нової пропозиції.

Враховуючи, що ТОВ « Сканія Україна» не направляла відповіді про прийняття пропозиції ТОВ Журавлина укласти додаткову угоду про припинення Договору на інших умовах, ніж було запропоновано Сканією Україна, зазначена пропозиція ТОВ Журавлина не була акцептована Сканією Україна.

Отже, як вбачається з вищенаведеного, Позивач та Відповідач не досягли згоди щодо припинення Договору.

Відсутність згоди щодо припинення дії Договору підтверджено також і рішенням господарського суду м. Києва від 06.03.2014 р. по справі № 918/1137/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 р.

Отже, як вбачається з зібраних у справі доказів, сторонами не досягнуто згоди щодо підстав та умов припинення дії Договору з ділером .

Позивач у відзиві наголошує, що право вимагати розірвання Договору, передбачене п. 13.1. Договору, не обумовлюється жодними підставами. Тобто в п. 13.1. Договору сторони передбачили можливість сторони розірвати Договір у разі виникнення у сторони відповідного інтересу, не конкретизуючи в чому саме цей інтерес повинен полягати.

Зокрема, сторони передбачили таке право у зв'язку з тим, що Договір укладений на невизначений термін. За загальним правилом договір, який укладений на невизначений термін, може бути припинений за умови попередження іншої сторони про це в розумний строк. Адже в іншому випадку такий договір є вічним, що суперечить засадам цивільного законодавства щодо справедливості та розумності.

Позивач, використовуючи своє право, передбачене п. 13.1. Договору, дотримався порядку, встановленого в договорі та законі, а саме, перед тим як звертатися до суду, спочатку запропонував Відповідачу розірвати Договір в добровільному порядку - укласти додаткову угоду про припинення Договору.

Проте, враховуючи, що припинення Договору не вдалось погодити шляхом переговорів, адже Відповідач відмовився підписувати запропоновану додаткову угоду про припинення Договору, зазначений Договір підлягає розірванню в судовому порядку.

Вищезазначене спростовує посилання Відповідача на те, що пункт 13.1. Договору не надає Позивачу безумовного права на припинення дії Договору (абз. 9 стор. 7 апеляційної скарги). Таке право надано Позивачу, але ставиться в залежність від виконання ним певних дій, а саме: направлення пропозиції припинити Договір шляхом укладання додаткової угоди, і за відсутності згоди на це Відповідача, звернення до суду зі заявою про розірвання Договору, що і було зроблено Позивачем.

Вважає, що листування сторін у квітні-липні 2015 р стосовно виконання умов Договору жодним чином не позбавляє Позивача звернутися до суду з вимогою розірвати договір в судовому порядку на підставі п. 13.1. Договору, оскільки Позивачем було в повному обсязі дотримано досудову процедуру вирішення спору.

Таким чином, на думку позивача, позовні вимоги про розірвання Договору на підставі п. 13.1 договору обґрунтовані недосягненням домовленості між сторонами Договору щодо умов його розірвання і що досудовий порядок врегулювання спору був Позивачем дотриманий.

На думку позивача, суд першої інстанції при повторному розгляді справи надав належну оцінку листуванню сторонам у 2015 році.

Також зауважив, що при виконанні Договору ТОВ «Сканія Україна» так само несла певні витрати, зокрема надаючи Відповідачу фінансові та інші преференції на купівлю необхідного обладнання, навчання персоналу тощо.

Крім цього, п. 2.2. Договору передбачає, що Дилер купує та продає продукцію за власний рахунок, від власного імені і на власний ризик.

Отже якщо умовами договору не передбачена компенсації конкретних витрат, кожна із сторін договору самостійно несе ризики виникнення у них витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності та виконанням умов Договору.

На підставі вищенаведеного вказує, що є необґрунтованим посилання Відповідача на те, що за умовами Договору у ТОВ «Сканія Україна» існують зобов'язання по виплаті компенсації Дилеру за витрати, які останній зробив у зв'язку із побудовою автотранспортного комплексу та створенню підприємства ТОВ СарниСкан.

Вважає, що позивач звернувся в межах строку позовної давності, а тому у суду відсутні підстави для застосування строків позовної давності до вищезазначеної позовної вимоги та відмови у позові з цих підстав.

А отже, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність пропуску Позивачем строків позовної давності, зазначивши про це в оскаржуваному рішенні.

Просить рішення господарського суду Рівненської області від від 03.10.2016 року по справі № 918/1064/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Журавлина без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2016 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ фірма « Журавлина « залучено ТОВ « ПРОСКАН «

У письмових поясненнях від 26.12.2016р. до апеляційної скарги ТОВ фірма "Журавлина" вказує, що доводи позивача про те, що протягом 2012-2016 років він належним чином виконував свої зобов»язання за Договором з Дилером від 23.06 2005 р.,при цьому законослухняно очікував судового рішення по даній справі не відповідає дійсності.

Вказує, що позивач оприлюднив недостовірну інформацію про закінчення співробітництва з фірмою « Журавлина « після 01 жовтня 2012 року , що змусило їх звертатись до господарського суду м.Києва з позовною заявою про визнання інформації про закінчення співробітництва недостовірною та з позовом про тлумачення умов припинення Договору з Дилером та угоди про незалежну майстерню від 03.05.1999р. В ході судового розгляду справ про тлумачення умов правочину досліджувались обставини співробітництва сторін спору та умови припинення спірних договорів.

В подальшому ТОВ « Сканія Україна« звернулась до суду з позовом про розірвання договору з Дилером від 23.06.2005р.

Наголошує, що в ході попереднього апеляційного перегляду справи № 918/1064/15, Рівненським апеляційним господарським судом досліджувалися обставини співпраці сторін за Договором.

Зокрема, зазначає, що судовими рішеннями у справі №918/1064/15 встановлено обставини щодо перешкоджання товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Сканія Україна виконанню товариством з обмеженою відповідальністю фірма Журавлина Договору з Дилером.

Також, ТОВ фірма Журавлина зазначає, що у вересні 2015 року ТОВ Сканія Україна звернулось в господарський суд Рівненської області із позовом до ТОВ фірми Журавлина про розірвання Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року. Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.11.2015р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі № 918/1065/15 відмовлено ТОВ Сканія Україна у розірванні Угоди про незалежну майстерню.

Зазначене рішення та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі №918/1065/15і були переглянуті Вищим господарським судом України та залишені без змін, що підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016р.

Наголошує, що у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі №918/1065/15, із посиланням на судові рішення у господарських справах № 918/1137/13 та №5011-76/15116-2012 за участю ТОВ фірма Журавлина та ТОВ Сканія Україна, встановлено обставини щодо завдання ТОВ фірмі Журавлина шкоди недостовірною Інформацією про закінчення співробітництва.

Під час розгляду справи №918/1065/15 господарським судом Рівненської області та її апеляційного перегляду, судами першої та апеляційної інстанцій досліджувалися обставини співпраці сторін за Угодою про незалежну майстерню.

В свою чергу, у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі № 918/1065/15 встановлено взаємозв'язок зобов'язань ТОВ фірма Журавлина та ТОВ Сканія Україна за Угодою про незалежну майстерню із зобов'язаннями ТОВ фірма Журавлина та ТОВ Сканія Україна за Договором з Дилером, який, поміж іншим, полягає в тому, що замовлення на поставку запасних частин для Майстерні здійснюється уповноваженим представником Дилера. Окрім зазначеного, Рівненським апеляційним господарським судом встановлено обставини щодо перешкоджання ТОВ Сканія Україна ТОВ фірмі Журавлина у виконанні умов Угоди про майстерню та Договору з Дилером, зокрема шляхом ненадання ТОВ фірмі Журавлина рекламних матеріалів продукції Сканія.

На думку апелянта, починаючи із липня 2012 року ТОВ Сканія Україна чинить ТОВ фірмі Журавлина перешкоди у виконанні зобов'язань за Договором з Дилером та Угодою про незалежну майстерню, що вказує на триваючий характер порушень прав ТОВ фірми Журавлина за Договором з Дилером. Перешкоди у виконанні зобов'язань за Договором з Дилером чиняться дистриб'ютором, незважаючи на вищезазначені судові рішення у справі №918/1064/15 та №918/1064/15, якими надано належну судову оцінку противоправним діям ТОВ Сканія Україна, та підтверджено чинність Договору з Дилером та Угоди про незалежну майстерню.

Вважає, що чинення ТОВ Сканія Україна із другої половини 2012 року та по даний час перешкод ТОВ фірмі Журавлина у виконанні Договору з Дилером та Угоди про незалежну майстерню та порушення ТОВ Сканія Україна п.12.2 ст.12 Договору з Дилером призвело до неотримання ТОВ фірмою Журавлина доходів.

Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016р. у справі №918/1064/15 та прийняти нове, яким відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Сканія Україна у позові до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма Журавлина про розірвання Договору з Дилером від 23 червня 2015 року на підставі п.13.1 Договору з Дилером від 23 червня 2015 року.

При цьому апелянт долучає до матеріалів справи :

-Копію висновку № 5861 від 19.12.2016 р.Львівського НДІСЕ , претензію № 1 від 23.12.2016 р. про відшкодування неотриманих доходів ;докази направлення претензії №1 від 23.12.2016р. , копії скарг на поведінку суддів Політики Н.А. та Торчинюка В.Г. від 11.11.2016 р., копії скриншотів сайту вартості бувших у використанні автомобілів.(т.9,а.с. 12-161).

У відзиві на письмові пояснення ТОВ "Журавлина" від 26.12.2016р. ТОВ з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" зазначає, що разом із поясненнями ТОВ Журавлина надало до суду апеляційної інстанції нові докази, які не були подані в суді першої інстанції, зокрема: Копія висновку № 5861 від 19.12.2016 р.;Претензія № 1 від 23.12.2016 р.;Докази направлення Претензії № 1 від 23.12.2016 р.; Копія скарги на поведінку судді від 11.11.2016 р.;Копія скарги на поведінку судді від 11.11.2016 р.;Копії скриншотів вебсайту.

Вказує, що пояснення відповідача про те, що позивач чинить перешкоди у виконанні ними своїх зобов»язань за Договором з дилером від 23.06.2005 року та про те, що внаслідок таких дій ТОВ « Журавлина « зазнало збитків на 65 472 902,16 грн. не мають значення для справи, оскільки не стосуються предмету спору по даній справі, а нові докази не підлягають їх прийняттю судом апеляційної інстанції, оскільки вони також не стосуються предмету спору та Відповідач жодним чином не обґрунтував неможливість їх подання у суді першої інстанції.

Вважає, що твердження Відповідача про те, що ТОВ Сканія Україна перешкоджає ТОВ Журавлина виконувати Договір є хибним та не відповідає дійсності,оскільки існують численні докази того, що саме ТОВ Журавлина з певного часу перестала виконувати умови Договору та стало їх грубо порушувати. Зокрема ТОВ Журавлина стала продавати товари конкуруючих виробників, обслуговувати конкуруючи марки автомобілів, відмовлятися виконувати численні запити ТОВ Сканія Україна щодо надання інформації, необхідної для співпраці сторін Договору, тощо.

На думку позивача, внаслідок порушення ТОВ Журавлина своїх зобов'язань по Договору саме ТОВ Сканія Україназазнало збитків у зв'язку з неможливістю протягом довгого періоду часу реалізовувати свою продукцію та послуги на території, яка закріплена за ТОВ Журавлина.

В свою чергу, обставини щодо начебто порушення ТОВ Сканія Україна умов договорів та завдання ТОВ Журавлина збитків є підставою лише для заявлення позовних вимог щодо розірвання договорів у зв'язку із порушення їх умов та/або стягнення збитків, які в силу ст. 101 ГПК України не можуть бути заявлені в апеляційній інстанції.

Щодо подання нових доказів ,вказує, що вони не відповідають вимогам ст. 34 ГПК України,оскільки не мають значення для справи , всупереч приписам ст. 101 ГПК України апелянт не обгрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції.

Обставини подання скарг на суддів не мають жодного значення для правильного вирішення спору. Вважає, що ТОВ Журавлина свідомо намагається незаконно вплинути на винесення рішення Рівненським апеляційним господарським судом по даній справі шляхом тиску, залякування та демонстрування неповаги, зокрема у спосіб демонстрації поданих скарг на суддів, які приймали рішення по даній справі не на користь ТОВ Журавлина; у апеляційного суду є всі підстави для засновування до винних осіб відповідальності, яка передбачена ст. 376 КК України та ст. 185-3 КУпАП.

Додатково ТОВ з іноземними інвестиціями «Сканія Україна» подало клопотання про врахування фактів зловживання своїми процесуальними правами ТОВ фірма « Журавлина «.

У відзиві від 10 січня 2017р. на апеляційну скаргу ТОВ фірми "Журавлина" ТОВ Проскан вказує, що повністю погоджується із нормативно-правовим обґрунтуванням, наведеним у апеляційній скарзі ТОВ Фірми Журавлина та письмових пояснення ТОВ Фірми Журавлина від 26.12.2016р. та вважає рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016р. у справі №918/1064/15 незаконним та необґрунтованим, відтак таким, що підлягає скасуванню.

Разом з тим, вважає за необхідне вказати , що посилання позивача на те, що Договір з Дилером є договором комерційної концесії та до правовідносин сторін слід застосовувати ст.1126 ЦК України, є необґрунтованими. Якщо б для вирішення спору щодо розірвання Договору з Дилером дійсно була б потреба у визначені правої природи Договору з Дилером, то слід зазначити, що за своїм предметом (ст.2 Договору з Дилером) та за правовою природою Договір з Дилером є більш наближеним до договору купівлі-продажу продукції Сканії , а не до договору комерційної концесії.

Вважає, що намагання позивача, незважаючи на наявність судового тлумачення змісту п.13.1 ст.13 Договору з Дилером, розірвати Договір з Дилером на підставі п.13.1 ст.13 Договору з Дилером, є продовженням свідомого та планомірного чинення перешкод ТОВ Фірмі Журавлина у виконанні чинної Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року з метою завдання ТОВ Фірмі Журавлина максимальної матеріальної школи та витіснення ТОВ Фірми Журавлина з ринку надання послуг із ремонту та технічного обслуговування автомобілів Сканія.

На думку третьої особи, мова повинна йти не про триваюче порушення ТОВ Фірмою Журавлина п.13.1 ст.13 Договору з Дилером, про що заявляє представник ТОВСканія Україна у своїх запереченнях щодо застосування позовної давності, а про триваюче із другої половини 2012 року порушення позивачем прав ТОВ Фірми Журавлина на належне виконання Договору з Дилером та Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року.

Вказує, що враховуючи вказівки постанови Вищого господарського суду України від 15.07.2016 року у справі №918/1064/15 стосовно необхідності з'ясування початку перебігу строку позовної давності на звернення ТОВ Сканія Україна до суду із позовом про розірвання Договору з Дилером на підставі п.13.1 ст.13 Договору з Дилером, ТОВ Проскан» просить суд дослідити обставину щодо отримання позивачем 17 травня 2012 року листа ТОВ Фірми Журавлина вих. №05-12/114 від 14.05.2012р., яким ТОВ Фірма Журавлина відмовило в акцепті оферти ТОВ Сканія Україна від 23 квітня 2012 року про припинення дії Договору з Дилером.

ТОВ Проскан зазначає, що п.13.1 ст.13 Договору з Дилером не передбачає те, що сторони Договору з Дилером мають підписати угоду про припинення Договору з Дилером протягом шести місяців із дня отримання повідомлення про намір однієї із сторін припинити дію Договору з Дилером, як то безпідставно заявляє позивач, маніпулюючи змістом п.13.1 ст.13 Договору з Дилером. Визначений у п.13.1 ст.13 Договору з Дилером шестимісячний строк врегульовує виключно порядок направлення повідомлення про намір однієї із сторін припинити дію Договору з Дилером, а не встановлює строк, протягом якого інша сторона Договору з Дилером повинна укласти відповідну угоду або надати відповідь на пропозицію припинити дію Договору з Дилером.

Тому ТОВ Проскан обґрунтовано вважає, що перебіг позовної давності на звернення ТОВ Сканія Україна до суду із позовом про розірвання Договору з Дилером на підставі п.13.1 ст.13 Договору з Дилером почався 17 травня 2012 року, тобто після отримання ТОВ Сканія Україна листа ТОВ Фірми Журавлина вих. №05-12/114 від 14.05.2012р., яким ТОВ Фірма Журавлина відмовило в акцепті оферти ТОВ Сканія Україна від 23 квітня 2012 року про припинення дії Договору з Дилером. Зазначену обставину ТОВ Проскан просить відобразити у постанові Рівненського апеляційного господарського суду, яку буде прийнято за наслідками апеляційного перегляду справи №918/1064/15.

З огляду на зазначене, просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016р. справі №918/1064/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Сканія Україна у позові до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма Журавлина про розірвання Договору з Дилером від 23 червня 2015 року на підставі п.13.1 Договору з Дилером від 23 червня 2015 року.

До письмових пояснень на апеляцйіну скаргу від 10.01.2017 року апелянт долучив МАПУ України,на якій із врахуванням чинного договору з Дилером визначено дилерські території ТОВ фірми « Журавлина « та ТОВ « Сканія Україна» та вказує, що дійсною метою звернення позивача до суду з даним позовом є отримання ТОВ» Сканія Україна» контролю над ринком продукції та послуг Сканія у всіх західних областях України,а також уникнення відповідальності за шкоду ,яку позивач,на його думку , протягом 2012-2016 р. наносив ТОВ фірма « Журавлина «

В письмових поясненнях до апеляційної скарги від 24.01.2017 р. ( вх. № 1898/17) , апелянт серед іншого покликається на судові рішення , а саме :

- рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2014 р..

- постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 р

-постанову Вищого господарського суду України від 22.07.2014р. у справі № 918/1137/13;

-постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2016р. та постанову Вищого господарського суду України від 15.07.2016р. у справі №918/1064/15. Апелянт наголошує, що, враховуючи обставини справи № 918/1137/13 щодо вищенаведеного тлумачення пункту 13.1 ст. 13 Договору з Дилером, яка є преюдиційною при розгляді справи №918/1064/15, унеможливлює задоволення позовних вимог ТОВ Сканія Україна про розірвання Договору з Дилером на підставі пункту 13.1 ст. 13 Договору з Дилером.

Наголошує, що у постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2016р у справі № 918/1064/15 суд касаційної інстанції чітко висловив свою позицію щодо строків позовної давності, зазначивши, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, є передчасним, оскільки місцевим господарським судом не встановлено коли позивач дізнався про відмову відповідача від укладання угоди про розірвання договору у безумовному порядку, що був запропонований позивачем. Встановлення пов'язаних з цим обставин має значення як для з'ясування дійсних правовідносин сторін за спірним договором, так і для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правил про позовну давність.

Таким чином, висновок Вищого господарського суду України, по-перше, свідчить про спростування правомірності наведеного у рішенні господарського суду Рівненської області від 17.11.2015р. обґрунтування початку перебігу строку позовної давності із 27 вересня 2012 року, по-друге, вказує на необхідність встановлення та застосування іншої дати початку перебігу строку позовної давності, а саме тієї дати, коли ТОВ Сканія Україна дізналася про відмову ТОВ фірми Журавлина від укладання угоди про розірвання Договору з Дилером у безумовному порядку, яка була запропонована ТОВ Сканія Україна.

З письмових пояснень третьої особи без самостійних вимог на предмет позову - ОСОБА_8 фірма "Проскан"( з додатками фототаблиць) вбачається, що ТОВ "Сканія Україна" намагається витиснути з ринку ОСОБА_8 фірму "Журавлина".

Наголошує, що на даний час після проведеної реорганізації 28.01.2015 року ТОВ Сканія Україна, займає домінуюче становище і є єдиним в Україні постачальником продукції Сканія в Україна та одночасно в тій же самій особі виконує функції дилера з продажу цієї продукції на регіональних ринках: в м. Києві, Київський, Житомирській, Чернігівській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франковській, Закарпатській, Донецькій, Луганській, Полтавській, Одеській, Миколаївські, Херсонській областях, конкуруючи при цьому з незалежними дилерами.

На думку третьої особи, розірванням Договору Дилером від 23.06.2005 р. ТОВ Сканія Україна додасть до цього списку ще п'ять областей, які зараз належать Дилеру ТОВ Журавлина, а саме Рівненська, Хмельницька, Вінницька, Чернівецька та Волинська.

Використовуючи своє домінуюче становище ТОВ Сканія Україна також планомірно витісняє з ринку та знищує бізнес іншого незалежного дилера ТОВ Проскан на його території в м. Києві, Київський, Житомирській, Чернігівській областях.

Просить врахувати зазначені пояснення та скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 р. у даній справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 повністю заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та письмових поясненнях до апеляційної скарги. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги , а рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016 р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача ОСОБА_9 в судовому засіданні 12.01.2017р. вказала, що оскаржуване рішення є законним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а вимоги апеляційної скарги є безпідставними . Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Представники відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, додатково подавши свої пояснення в письмовому вигляді ( додані до матеріалів справи)

Просили скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.16 р. у справі № 918/1064/15 та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Третя особа ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях ( долучені до матеріалів справи). Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.16р. у справі № 918/1064/15.

Крім того, в судовому засіданні 26.01.2017р. від апелянта (директора ТОВ "Журавлина") надійшло письмове пояснення та клопотання щодо визначення належності та допустимості нових доказів, в порядку ст. 22 ГПК України. Так, апелянт наголошує про нові докази, а саме:Копія Висновку №5861 від 19.12.2016р.;Претензія №1 від 23.12.2016р.;Докази направлення Претензії №1 від 23.12.2016р.Копія Скарги на поведінку судді від 11.11.2016р.;Копія скарги на поведінку судді від 11.11.2016р.;Копія скринщотів веб сайту неможливо було подати у суді першої інстанції, оскільки на момент прийняття рішення судом першої інстанції, тобто станом на 03 жовтня 2016р., такі докази не існували та були отримані відповідачем вже після винесення рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016р. у справі №918/1064/15, на що вказують дати даних доказів, а саме:

1.Копія Висновку №5861 датована 19 грудня 2016р.; (т.9, а.с. 12-40)

2.Претензія №1 складена та направлена 23 грудня 2016р.; (т. 9 , а.с. 43-114)

3.Докази направлення Претензії №1 датовані 23 грудня 2016р. (т.9,а.с. 41-42)

4.Копія Скарги на поведінку судді датована 11 листопада 2016р.; (т.9,а.с. 125-147)

5.Копія скарги на поведінку судді датована11 листопада 2016р.; (т.9,а.с. 148-161)

Вважає, що покликання позивача на те, що дані докази не мають значення для справи є необґрунтованим, та таким, що схиляє суд апеляційної інстанції до свідомого звуження предмету доказування у справі №918/1064/15.

Вважає, що суд апеляційної інстанції зобов'язаний дослідити вказані докази, оскільки вони є фактами матеріально-правового характеру, які підтверджують правомірність посилання ТОВ фірми Журавлина на необхідність застосування судом ч. 3 ст. 16 ЦК України.

В подальшому , в судовому засіданні 26.01.2017 р. апелянтом заявлені клопотання про дослідження наступних документів:

оригіналу листа ТОВ "Сканія Україна" від 23.04.2012р. №2010423-1; оригіналу Додаткової угоди від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005 р.; листа ТОВ фірми "Журавлина" від 14.05.2012 р. вих. № 05-12/114; оригіналу листа ТОВ "Сканія Україна" від 27.04.2015 р. № 27042015-1S ( клопотання долучено до матеріалів справи а.с.62-67, т.10).

Заявлені в судовому засіданні 26.01.2017р. клопотання апелянта колегією суддів задоволені. Зокрема, судом оглянуті та оголошені оригінали зазначених вище документів та досліджені копії, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- Копія Листа ТОВ Сканія Україна від 30.01.2012р. № 20120130-1 (т. 2, а.с.26-29)

- Копія Листа ТОВ Сканія Україна від 23.04.2012р. № 20120423-1, (т. 1, а.с.29)

- Копія Додаткової угоди від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р.,(т. 7, а.с.100)

- Копія Листа ТОВ фірми Журавлина від 14.05.2012р. вих. №05-12/114 (т. 1, а.с. 30)

- Копія Листа ТОВ Сканія Україна від 27.04.2015р. № 27042015-18 (т.1 а.с. 41).

В свою чергу, представник апелянта ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що зміст листа ТОВ Сканія Україна від 30.01.2012р. № 2012013.0-1 вказує на декілька обставин, а саме те, що за 12 років співпраці між ТОВ Сканія Україна та ТОВ фірмою Журавлина не виникало серйозних непорозумінь (2 абзац 1 сторінки листа);

ТОВ Сканія Україна прийняла рішення про одночасне припинення всіх (чотирьох) договорів, якими оформлено співробітництво між ТОВ Сканія Україна та ТОВ фірмою Журавлина, а саме дилерського договору від 23 червня 2005 року, Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року, Угоди з оперативної оренди з кінцевим клієнтом Сканія - (Комунікаційний автомобільний інтерфейс/№2005-YCI-SARNY від 03.01.2005р., Договору оперативного лізингу обладнання №09/09 від 02.04.2009 року (надалі разом - Угоди) (З абзац 1 сторінки листа)', в якості підстави для прийняття ТОВ Сканія Україна рішення про припинення вищевказаних угод зазначено порушення ТОВ фірма Журавлина умов придбання продукції тільки у ТОВ Сканія Україна та розповсюдження товарів, які конкурують з продукцією ТОВ СканіяУкраїна (4 абзац 1 сторінки листа);

ТОВ Сканія Україна повідомляє, що у випадку своєчасного та належного виконання вимог одноосібно прийнятого ТОВ Сканія Україна рішення про припинення співробітництва за Договором з Дилером та за іншими вищезазначеними Угодами, ТОВ Сканія Україна не буде мати до ТОВ фірми Журавлина у майбутньому будь-яких питань та вимог щодо компенсації збитків та стягнення неустойки за невиконання чи неналежне виконання вказаних Угод (6 абзац 4 сторінки листа).

На думку представника апелянта , зміст листа ТОВ Сканія Україна від 23.04.2012р. № 20120423-1 вказує на наступні обставини:

-ТОВ Сканія Україна змінило підстави припинення дилерського договору від 23 червня 2005 року(1- 4 абзаци листа);

-Недоведену наявність порушень ТОВ фірмою Журавлина умов Договору з Дилером, вказану у листі ТОВ Сканія Україна від 30.01.2012р. № 20120130-1 в якості підстави для припинення Договору з Дилером, було замінено пунктом 13.1. ст. 13 Договору з Дилером, який ТОВ Сканія Україна зазначила, як нову підставу для припинення Договору з Дилером, що в сукупності свідчить про пошук та створення ТОВ Сканія Українаформальних підстав для припинення Договору з Дилером (1-4 абзаци листа);

-ТОВ Сканія Україна надало ТОВ фірмі Журавлина 10 (десять) днів на підписання надісланої додаткової угоди про припинення Договору з Дилером (3 абзац листа).

Зміст Додаткової угоди від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером

від 23.06.2005р. вказує на наступні умови та обставини, дотримання та існування

яких є необхідним для укладання вказаної додаткової угоди:

-сторони припиняють дію Договору з Дилером за взаємною згодою (пункт 1);

сторони не мають взаємних претензій, пов'язаних із припиненням дії Договору з Дилером (пункт 2);

-ТОВ фірма Журавлина не має претензій до ТОВСканія Україна,

пов'язаних з виконанням умов Договору з Дилером (пункт 3).

Зміст листа ТОВ фірми Журавлина від 14.05.2012р. вих. №05-12/114 вказує на наступні обставини:

-Лист ТОВ фірми Журавлина від 14.05.2012р. вих. №05-12/114 має назву Відповідь ТОВ Фірма Журавлина на лист від 23.04.2012р. вих №20120423-1 ТОВ Сканія Україна про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р. та про припинення дії Угоди оперативної оренди з кінцевим клієнтом Сканія -Scania VCI/USB KEY від 03.01.2005 року.

Зокрема, у наведеному Листі ТОВ фірми Журавлина вих. №05-12/114 від 14.05.2012р. чітко зазначено, що Додаткова угода про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р. може бути укладена ТОВ фірмою Журавлина на інших умовах, а саме за умови пропорційного розподілу між сторонами договору витрат ТОВ фірми Журавлина на виконання Договору з Дилером від 23.06.2005р., тобто за умови сплати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Сканія Україна ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма Журавлина 12750 000 грн. Тобто, лист ТОВ фірми Журавлина вих. №05-12/114 від 14.05.2012р. містить відмову ТОВ фірми Журавлина від пропозиції ТОВ Сканія Україна щодо припинення дії Договору з Дилером 23.06.2005р. на визначених Додатковою угодою від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р. умовах, та водночас містить іншу пропозицію до ТОВ Сканія Україна щодо умов припинення Договору з Дилером від 23.06.2005р., які детально викладені в доданій до листа ТОВ фірми Журавлина вих. №05-12/114 від 14.05.2012р. Додатковій угоді від 14.05.2012р. до Договору з Дилером від 23.06. 2005 року.

Зміст Додаткової угоди від 14.05.2012р. до Договору з Дилером від 23.06.2005 року, скріплення її печаткою ТОВ фірми Журавлина та розміщення на неї підпису директора ТОВ фірми Журавлина ОСОБА_6, свідчать про намір ТОВ фірми Журавлина вважати себе зобов'язаним за вказаною угодою у разі її підписання із боку ТОВ Сканія Україна.

Зміст листа ТОВ Сканія Україна від 27.04.2015р. № 27042015-13, який викладений українською та англійською мовами, вказує на ту обставину, що пропозиція про продовження співпраці за Договором з Дилером від 23.06.2005 року та Угодою про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03.05.1999р. була здійснена ТОВ фірмі Журавлина ТОВ Сканія Україна ОСОБА_10 із врахуванням керівником змісту рішення господарського суду м. Києва від 06.03.2014р. у справі № 918/1137/13, яким встановлено відсутність у ТОВ Сканія Україна безумовного права на припинення Договору з Дилером, яке б випливало із пункту 13.1. ст.13 Договору з Дилером (абзац 1 листа)

Таким чином, вищезазначена пропозиція про продовження співпраці за Договором з Дилером та Угодою про майстерню свідчить про дві суттєві для справи обставини. По-перше, вона свідчить про усвідомлення керівництвом ТОВ Сканія Україна відсутності у ТОВ фірми Журавлина зобов'язань щодо надання безумовної згоди на припинення Договору з Дилером на підставі пункту 13.1 ст. 13 Договору з Дилером, по-друге, свідчить про відмову нового керівника ТОВ Сканія Україна ОСОБА_10 від намірів попереднього керівника ТОВ Сканія Україна Озкана Барморо щодо припинення Договору з Дилером на підставі пункту 13.1 ст. 13 Договору з Дилером. На необхідність аналізу змісту цього листа вказував Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.07.2016р. у справі №918/1064/15, оскільки зміст подальшого листування сторін стосується виконання умов Договору з Дилером, а не його припинення на підставі пункту 13.1 ст. 13 Договору з Дилером.

Просить врахувати встановлені обставини під час винесення рішення.

Крім того, в судовому засіданні 26.01.2017р. директор ТОВ "Журавлина" ОСОБА_6 заявив клопотання про відвід судді Маціщук А.В.

Зазначене клопотання представники відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 представник третьої особи ОСОБА_7 підтримали у повному обсязі.

Представник позивача заперечив щодо задоволення заявленого клопотання про відвід судді Маціщук А.В

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2017. в задоволенні заяви ОСОБА_8 "Журавлина" про відвід судді Маціщук А.В. відмовлено.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши докази,наявні в матеріалах справи та подані відповідачем,дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2005 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірмою "Журавлина" (дилер) було укладено Договір з Дилером, відповідно до пункту 2.1 якого дилер бере на себе зобовязання здійснювати придбання продукції тільки у Сканії або у її уповноважених представників, крім випадків, коли жоден з них не виробляє або не поставляє продукцію необхідну замовнику, або продукція Scania CVAB є вживаною (т. 1, а.с. 14-23).

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього договору дилер зобовязаний прямо або опосередковано не виробляти та не розповсюджувати товари, які можуть конкурувати із продукцією позивача.

Пунктом 5.1 статті 5 Договору передбачено, що дилер погоджується вживати всіх розумних заходів для того, щоб зробити продукцію позивача відомою настільки, наскільки це можливо шляхом реклами у ЗМІ та на вітринах, а також участі у виставках та інших форм просування продукції на ринку.

Згідно з пунктами 7.1 та 7.2 статті 7 вказаної угоди дилер у відповідності до вимог Сканії зобовязується забезпечувати висококласну систему організації продажу. Дилер для виконання обумовлених цим договором робіт наймає необхідну кількість кваліфікованих та спеціально навчених для роботи з продукцією спеціалістів. Персонал дилера у випадку необхідності повинен проходити як базове, так і наступне навчання з продажу продукції. Таке навчання організовує Сканія, при цьому періодичність та порядок оплати витрат на навчання визначається за домовленістю сторін.

Згідно з пунктом 8.4 статті 8 договору дилер зобовязаний інформувати Сканію про встановлені ним ціни на продукцію при укладанні відповідних угод із замовниками. У випадку якщо Сканія виявить, що ціни роздрібного продажу занадто високі та ризиковані для подальших продажів продукції, дилер повинен буде змінити ціни і привести їх у відповідність до побажань Сканії.

За змістом пункту 13.1 статті 13 договір може бути припинено за письмовою заявою будь-якої з сторін шляхом укладання угоди про припинення договору, за умови направлення не менш як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони.

У пункті 15.1 статті 15 договору сторони погодили, що суперечки та конфлікти за цією угодою, а саме, але не виключено, з питань його тлумачення, порушення будь-яких його положень, припинення або недійсності, які не вдалось врегулювати шляхом переговорів, передаються на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками вказаних субєктів господарювання.

Договір з дилером від 23 червня 2005 року не був у встановленому законом порядку визнаний недійсним ні на час розгляду справи судом першої інстанції ,ні на час її перегляду в суді апеляційної інстанції.

Як зазначалось вище, постановою Вищого господарського суду України від 15 липня 2016 року у справі № 918/1064/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 17 листопада 2015 у цій справі в частині розгляду позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" про розірвання Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі пункту 13.1 цього договору скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. Водночас в іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 8 лютого 2016 року у наведеній справі залишено без змін.

З огляду на зазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду відзначає таке.

Відповідно до частини 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, листом від 26 березня 2012 року за вих. № 20120326-1 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" повідомило відповідача про своє бажання припинити дію Договору з дилером від 23 червня 2005 року з 01 жовтня 2012 року /т.1, а.с.27/.

На вищезазначений лист ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина" надало відповідь(вих. 04-12\78 від 09.04.2012 р.), в якій зазначило, що в порушення пункту 13.1 статті 13 Договору, позивачем не направлено відповідачу проект відповідної угоди про припинення договору, що унеможливлює вивчення останнім запропонованих умов припинення договору /т.1, а.с.28/

Листом від 23 квітня 2012 року за вих. №20120423-1 позивачем було надано відповідачу проект додаткової угоди про припинення дії Договору з дилером та встановлено 10 денний строк для його підписання . /т.1, а.с.29/.

В свою чергу, у відповідь на лист від 23 квітня 2012 року за вих. №20120423-1 від 14.05.2012 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фірма "Журавлина" повідомило позивача про можливість підписання додаткової угоди лише за умови пропорційного розподілу між сторонами договору витрат ТОВ Фірма "Журавлина" на виконання Договору з Дилером від 23.06.2005 року, тобто за умови сплати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" на користь відповідача 12750000 грн. 00 коп. / т.1, а.с.30/ та додала до вказаного листа свій проект Додаткової угоди до Договору з дилером від 14 травня 2012 року т.2 , а.с. 30), які були отримані позивачем 17 травня 2012 року (т.2 , а.с. 31 )

Будь-якої відповіді від позивача на вказану пропозицію відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір про її прийняття ( акцепт) повинна бути повною і безумовною .

Відповідно до ч. 1 ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Якщо відповідь про прийняття пропозиції містить доповнення умов, що визначені у оферті , їх зміну чи обмеження їх дії, або коли у відповідь висловлене бажання, пропозиція щодо такого доповнення, зміни чи обмеження запропонованих умов, акцепт не можна вважати повним та безумовним.

Проаналізувавши лист відповідача (вих. №20120423-1 від 14.05.2012 року), отриманий позивачем 17 травня 2012 року, колегія суддів зазначає, що він роздрукований на бланку ТОВ « Журавлина» , містить всі необхідні реквізити ТОВ»Журавлина «, скріплений печаткою фірми та мість підпис директора ОСОБА_6 Даним листом відповідач повідомляє позивача щодо можливості укладення Додаткової угоди про припинення договору з дилером від 23 червня 2005 року тільки за умови пропорційного розподілу між сторонами договору витрат ТОВ фірмі « Журавлина « на виконання Договору з дилером від 23.06.2005р.

Таким чином , Рівненський апеляційний господарський суд вважає , що лист ТОВ фірма « Журавлина « ( вих№ 05-12\144 від 14 травня 2012 року ) містить відмову ТОВ фірми « Журавлина « від пропозиції ТОВ « Сканія Україна « щодо припинення дії Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на визначених додатковою угодою від 23 квітня 2012 року про припинення дії Договору з дилером умовах та водночас містить іншу пропозицію до ТОВ « Сканія Україна» щодо умов припинення Договору з Дилером.

Крім того , в матеріалах справи міститься лист від 27 квітня 2015 року № 27042015-IS, відповідно якого позивач, з врахуванням змісту рішення господарського суду м.Києва від 06.03.2014 року пропонує відповідачу продовжити співпрацю за довогором з Дилером та угодою про незалежну майстерню та просить останнього у строк до 12 травня 2015 року надати фінансову документацію та можливість проведення інспекцій з метою підтвердження майстерні вимогам Skania.(т.1, а.с. 41)

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційного суду, даний лист свідчить про відмову ТОВ « Cканія Україна від намірів щодо припинення Договору з дилером на підставі п.13.1 ст.13 , викладених у листі від 26 березня 2012 року .

В подальшому, у відповідь надійшов лист від 23 червня 2015 року №06-15/64, в якому ОСОБА_8 "Журавлина" з посиланням на пункт п'ятий резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року у справі №5011-76/15116-2012, в якому зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сканія Україна" не пізніше місяця з дня набрання постановою суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, що термін дії дилерського договору між позивачем та відповідачем не закінчений, вказувало, що відновлення ділової репутації ТОВ « Журавлина « є першочерговим обов»язком ОСОБА_8 « Сканія « /т.1,а.с.42/.

16 липня 2015 року позивач направив відповідачу лист від 15 липня 2015 року №20151507-ІС в якому, посилаючись на пункт 10.1 спірного Договору, просив останнього надати звіт щодо робіт, які проводяться, та щодо стану продажу продукції за період 2005-2015 роки із зазначенням: кількості і видів робіт, проведених з продукцією Scania з документальним підтвердженням (акти виконаних робіт, наряди-замовлення тощо); кількості проданої продукції Scania із зазначенням ціни та документальним підтвердженням (договори купівлі-продажу, видаткові накладні, акти приймання-передачі, рахунки-фактури, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2015 року відповідач отримав даний лист, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0780100559035 / т.1, а.с.43/.

В свою чергу, відповідач 06 серпня 2015 року № 08-15/83 /т.1, а.с.55-60/ надав відповідь на лист позивача від 15 липня 2015 року №20151507-ІС,в якому йдеться про відновлення співробітництва за Договором з дилерм та пов»язаної з цим необхідності вчинення позивачем дій , необхідних для відновлення ділової репутації ТОВ фірми «Журавлина « .

Листи відповідача від 23 червня 2015 року №06-15/64 та позивача від 15 липня 2015 року №20151507-ІС стосуються питань продовження співпраці за Договором з ділером та надання інформації про виконання зобов»язань за означеним договором та не зачіпають питань про припинення означеного договору.

Аналізуючи зазначені обставини справи та вказівки суду касаційної інстанції, колегія суддів зауважує , що під час нового розгляду даної справи господарський суд Рівненської області мав з"ясувати зміст п.13.1 Договору з дилером з урахуванням обставин справи щодо його тлумачення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми рішеннями, сторонами не досягнуто згоди щодо підстав та умов припинення дії Договору з дилером . При цьому, причиною виникнення спору між сторонами є різне тлумачення ними умов пункту 13.1 статті 13 Договору, оскільки відповідач вважає, що зазначений пункт договору не дає позивачу права в односторонньому порядку розірвати зазначену угоду.

Відсутність згоди щодо умов припинення дії договору підтверджено також рішенням господарського суду міста Києва від 6 березня 2014 року у справі № 918/1137/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року та постановою Вищого господарського суду від 22 липня 2014 року .

Так рішенням господарського суду міста Києва від 6 березня 2014 року по справі № 918/1137/13, яке на час розгляду даного спору набрало законної сили, додатково було роз'яснено пункт 15.1 договору та вказано, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладання відповідної угоди про припинення Договору спір з припинення договору підлягає передачі на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ, якщо такий спір з припинення Договору на підставі його пункту 13.1. статті 13 сторонам не вдалось врегулювати шляхом переговорів.

Для припинення договоруна підставі статті 13 Договору з дилером від 23.06.2005р. є не тільки сам факт направлення заінтересованою стороною не менше як за шість місяців відповідного повідомлення (листом з оголошеною цінністю та повідомленням про вручення) на адресу іншої сторони, а й укладення відповідної угоди про припинення Договору з дилером від 23.06.2005 р.

В межах розгляду справи № 918/1137/13 за позовом ОСОБА_8 "Журавлина" до ОСОБА_8 з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" про тлумачення умов договору , надана правова оцінка п.13.1 Договору.

Зокрема, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в постанові від 14.05.2014 р. у справі № 918/1337/13 вказала про відхилення доводів відповідача ОСОБА_8» Сканія « про те,що «Договором з Дилером не передбачено досягнення згоди сторін стосовно умов припинення Договору з Дилером, тобто згода позивача на припинення договору повинна бути безумовною, виходячи з наступного.

Згідно пункту 13.1. статті 13 Договору з Дилером зазначений договір припиняється шляхом укладання угоди про припинення Договору.

Відповідно до частини 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів проаналізувавши зміст пункту 13.1. статі 13 Договору з Дилером та зміст зазначених вище статей Цивільного кодексу України спростовує твердження відповідача про безумовний характер згоди позивача на укладення угоди про припинення Договору з ділером..

В свою чергу, постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. у справі № 918/1137/13 за наслідками перегляду в касаційній інстанції була залишена без змін постановою ВГСУ від 22 липня 2014 року . Так, Вищий господарський суд у своїй постанові вказав , що «колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про те, що так як Договір з Дилером укладено в письмовій формі, то, передбачена змістом п.13.1 ст. 13 та п.13.2 ст. 13 Договору з Дилером умова про укладення угоди про припинення Договору чітко відповідає вимозі ст. 654 ЦК України, стосовно вчинення розірвання договору в тій самій формі, що й договір. Водночас, підставою припинення Договору з Дилером є досягнення сторонами згоди про умови такого припинення, які (умови) повинні бути викладені в Угоді про припинення Договору з Дилером.

Направлення ж заінтересованою стороною іншій стороні відповідної письмової заяви про припинення не менше як за шість місяців до дати припинення Договору з Дилером тільки є способом, у якій кожна із сторін може заявити про своє бажання (намір) припинити дію договору.

У взаємозв'язку із п.п.13 Договору, суди дійшли правильного висновку про те, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо укладання відповідної угоди про припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року спір з припинення договору підлягає передачі на розгляд у встановленому чинним законодавством порядку до господарського суду з врахуванням встановленої законом підсудності справ, якщо такий спір з припинення Договору з Дилером від 23 червня 2005 року на підставі його пункту 13.1. статі 13 сторонам не вдалось врегулювати шляхом переговорів.»

Отже, з огляду на викладене у рішенні господарського суду м.Києва від 06.03.2014 р та постановах Київського АГС від 14.05.2014р. та ВГСУ від 22.07.2014р. у справі № 918/1137/13 доводи позивача про те, що згода ТОВ « Журавлина « на припинення договору повинна бути безумовною є помилковими .

З огляду на обставини справи та вказівки суду касаційної інстанції , колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Як зазначалось вище, оферта, викладена позивачем у листі від 23 квітня 2012 року № 20120423-1 та у доданій до нього Додатковій угоді від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р. (надалі - "оферта від 23.04.2012р."), у акцепті якої ТОВ Фірма Журавлина відмовила листом за вих. №05-12/114 від 14.05.2012р., містила пропозицію про припинення Договору з Дилером з 01 жовтня 2012 року та встановлювала десятиденний строк на підписання та направлення в адресу ТОВ "Сканія Україна" Додаткової угоди від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р. Лист від 23 квітня 2012 року № 20120423-1 був отриманий відповідачем 25 квітня 2012 року.

Проаналізувавши зазначене, колегія зауважує, що внаслідок встановлення в оферті від 23.04.2012р. десятиденного строку на підписання та направлення в адресу ТОВ "Сканія Україна" Додаткової угоди від 23.04.2012р. про припинення дії Договору з Дилером від 23.06.2005р., та у зв"язку отримання відповідачем оферти від 23.04.2012р. - 25 квітня 2012 року, зазначена оферта від 23.04.2012р. була чинною до 5 травня 2012 року.

В свою чергу , суд апеляційної інстанції констатує, що матеріали справи не містять іншої оферти ТОВ з іноземними інвестиціями « Сканія Україна» про припинення Договору з Дилером .

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає вірними доводи скаржника про те, що після спливу 5 травня 2012 року чинності оферти від 23.04.2012р., а також після отримання позивачем 17 травня 2012 року відмови відповідача від укладання Додаткової угоди від 23.04.2012р., позивач вже не пропонував відповідачу припинити дію Договору з Дилером на підставі п. 13.1 Договору з Дилером, що свідчило про втрату інтересу позивача до припинення Договору з Дилером .

Разом з тим, листування сторін у квітні - липні 2015р. не зачіпало припинення Договору з Дилером на підставі п.13.1 Договору з дилером відповідно до умов оферти від 23.04.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ з іноземними інвестиціями « Сканія Україна» звернулась з даним позовом до суду 08 вересня 2015 року без дотримання досудового порядку врегулювання спору, а відтак висновки суду першої інстанції в частині того , що позивач дотримався порядку , встановленому в п.13.1 ст. 13 Договору від 23.06.2005р. для його розірвання є помилковими.

Щодо покликань позивача на застосування до спірних правовідносин ст. 5.8 Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА, колегія суддів вважає за необхідне відзначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Як вбачається з матеріалів справи, сторони Договору з Дилером є суб'єктами господарської діяльності України, юридичними особами, що зареєстровані на території

України відповідно до чинного законодавства України.Договір з дилером від 23 червня 2005 року, укладений між двома суб"єктами господарської діяльності України - ТОВ "Сканія Україна" та ТОВ "Журавлина", не є є зовнішньоекономічним договором і не є міжнародним комерційним договором, в розумінні принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА.

Таким чином , колегія суддів апеляційної інстанції констатує про відсутність підстав для застосування до Договору з дилером ст. 5.8 Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА та помилковість висновків суду першої інстанції у цій частині .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 р. до справи залучено в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 фірму "Проскан"/т.9, а.с.167-171/.

Так, відповідно до матеріалів справи, 01 липня 2011 року був укладений додаток №4 до Договору з дилером від 23.06.2005 року "Угода про надання послуг № SЕ-0811SА від 01.07.2011 року" (надалі -додаток №4 до Договору з дилером від 23.06.2005 року), сторони Договору з Дилером передбачили, що виконання позивачем зобов'язань за Договором з Дилером, зокрема зобов'язань за додатком №4 до Договору з дилером від 23.06.2005 року, повинно забезпечувати виконання відповідачем зобов'язань за Угодою про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року. Зокрема за додатком №4 до Договору з дилером від 23.06.2005 року позивач зобов'язаний надавати відповідачу послуги з адміністрування проведення сервісного обслуговування та ремонту вантажних автомобілів та автобусів, послуги по наданню відповідачу технічної інформації для сервісних станцій, діагностичного обладнання, каталогів запасних частин, що є необхідним для належного виконання відповідачем його зобов"язань за Договором.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що чинність Угоди про незалежну майстерню (сервісний центр) від 03 травня 1999 року встановлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. у справі №918/1065/15, що була переглянута Вищим господарським судом України та залишена в силі, згідно постанови від 27.04.2016р.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що розірвання Договору з дилером призведе до неможливості виконання відповідачем його зобов'язань перед його клієнтами, які він має виконувати за Угодою про незалежну майстерню, (сервісний центр) від 03 травня 1999 року, що завдасть відповідачу шкоди та порушить права відповідача за Угодою про незалежну майстерню (сервісний центр), від 03 травня 1999 року, завдасть шкоди та порушить права третіх осіб, якими є споживачі продукції Сканія.

Щодо доводів апелянта та вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 15 липня 2016 року про застосування строків позовної давності.

Згідно вимог ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Аналізуючи матеріали справи та пояснення сторін, колегія суддів зауважує, що суд касаційної інстанції у постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2016р. у справі № 918/1064/15 констатував , що висновок суду першої інстанції про те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, є передчасним, оскільки місцевим господарським судом не встановлено "коли позивач дізнався про відмову відповідача від укладання угоди про розірвання договору у безумовному порядку, що був запропонований позивачем. Встановлення пов'язаних з цим обставин має значення як для з'ясування дійсних правовідносин сторін за спірним договором, так і для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правил про позовну давність" ( а.с.48 т.7)

Отже, враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про те , що позивачем строки позовної давності не пропущені .

При цьому апеляційний суд зауважує, що позивач листом від 26 березня 2012 року №20120326-1 повідомив відповідача про намір припинити дію Договору на підставі пункту 13.1 Договору, на що у відповідь на вказаний лист відповідач просив позивача надати для вивчення проект додаткової угоди про припинення дії договору. Листом від 23 квітня 2012 року за вих. №20120423-1 позивач надав відповідачу проект додаткової угоди про припинення дії Договору.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач підтверджує те, що проект Додаткової угоди від 23.04.2012р. до Договору з Дилером від 23.06.2005р. про припинення дії договору був отриманий відповідачем разом з листом від 23 квітня 2012 року за вих. №20120423-1.

В подальшому, відповідач листом від 14.05.2012р. вих. № 05-12/114, який ТОВ Сканія Україна отримало 17 травня 2012 року, направив позивачу свій проект Додаткової угоди від 14.05.2012р. до Договору з Дилером від 23.06.2005р., в якій запропонував інші умови припинення Договору з Дилером.

Відповідно до ч.2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ч.1 ст. 646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

З врахуванням вищенаведених норм, 17 травня 2012 року позивач отримав відмову відповідача від пропозиції укласти Додаткову угоду від 23.04.2012р. до Договору з Дилером від 23.06.2005р. і дізнався про відмову відповідача від укладення угоди на запропонованих позивачем умовах в безумовному порядку

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, право на звернення до суду з вимогою про розірвання(припинення ) Договору з Дилером виникло у позивача після отримання вищезазначеної відмови відповідача від укладання Додаткової угоди від 23.04.2012р. до Договору з Дилером від 23.06.2005р., тобто після 17 травня 2012 року. З врахуванням змісту ст.257 ЦК України, реалізувати таке право позивач міг протягом трьох років, тобто до 17 травня 2015 року.

В свою чергу, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з позовом до відповідача 08.09.2015 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (вх. № 2792/15) господарського суду Рівненської області, тобто поза межами строку позовної давності.

Відтак, висновки суду першої інстанції про те, що строк позовної давності розпочався саме 27.09.2012р. є помилковими таким, що суперечать нормам матеріального права обставинам справи .

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Крім того, у п.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" судам роз'яснено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства , колегія суддів прийшла до висновку про відсутність порушеного права позивача, у зв"язку з чим відмовляє в частині позовних вимог про розірвання Договору з Дилером на підставі п.13.1 статті 13 , а тому відсутні підстави для застосування положень статті 261 Цивільного кодексу України , а саме строку позовної давності.

Щодо долучених відповідачем до матеріалів справи доказів , а саме : Копії висновку № 5861 від 19.12.2016 р.Львівського НДІСЕ , претензії № 1 від 23.12.2016 р. про відшкодування неотриманих доходів ;докази направлення претензії №1 від 23.12.2016р. , копій скарг на поведінку суддів Політики Н.А. та Торчинюка В.Г. від 11.11.2016 р., копії скриншотів сайту вартості бувших у використанні автомобілів.(т.9,а.с. 12-161), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів відхиляє дані докази , оскільки вони отримані після прийняття рішення по справі, а суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення на момент його постановлення і не стосуються предмету доказування .

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" наголошено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8 фірми "Журавлина" підлягає задоволенню, рішення господарського суду Рівненської області від 03.10.2016р. у справі № 918/1064/15 слід скасувати на підставі п.1, п.3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині розірвання Договору з Дилером від 23.06.2005р. на підставі п.13.1 статті 13 Договору відмовити.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.44, 49 ГПК України, з стягненням з ОСОБА_8 з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" на користь ТОВ фірми « Журавлина» судового збору в розмірі 1515,80 грн. за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 03 жовтня 2016 р. у справі №918/1064/15 скасувати.

Прийняти нове.

В позові в частині розірвання Договору з дилером від 23.06.2005 р. на підставі п. 13.1 Договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (м. Київ, вул. Кільцева дорога, 22 (фактична адреса 08004, Київська обл., Макарівський район, смт. Калинівка, вул. Київська, 37 ідентифікаційний код 30107866) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" (34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Варшавська, 9а, ідентифікаційний код 13994640: р/р 2600801651623 в АТ "Укрексімбанк" м. Рівне, МФО 333539) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1515 грн. 80 коп.

На виконання постанови господарського суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.