Постанова № 64397082, 26.01.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р.Справа № 923/1194/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Г.П. Разюк,

суддів: С.І. Колоколова, В.М. Головея

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С

за участю представника прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250, дата видачі : 22.09.12

/інші учасники процесу не використали законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень від 13.01.17р.; реєстр на відправку рекомендованої пошти за 13.01.17р. та відстеження її пересилання з сайту "Укрпошти")/

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Херсон

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 11.11.2016 року

про відмову у задоволенні заяви старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона про заміну сторони виконавчого провадження

по справі № 923/1194/15

за позовом Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави

в особі Херсонської міської ради

до скаржника

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку вартістю 24003,30 грн, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасової споруди.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24 вересня 2015 року позов задоволено, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 25,8 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасової споруди, а також стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 1218 грн. судового збору.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016р..

На виконання вищевказаного рішення Господарським судом Херсонської області 18.02.2016р. видано відповідні накази.

27.10.2016р. до Господарського суду Херсонської області звернувся старший державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2. Заява з посиланням на ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» мотивована тим, що останній фактично здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою ОСОБА_4 і відповідно до наданих боржником документів є правонаступником ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.11.16р. (суддя Пригуза П.Д.) у задоволенні заяви старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено з огляду на те, що продаж чи у інший спосіб відчуження об'єкту самочинного будівництва, зокрема споруди кіоску, від правопорушника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та також подальший перепродаж об'єкту самочинного будівництва, щодо якого є судове рішення про його знесення, не мають юридичного значення. Крім того, судом зазначено, що ОСОБА_4 не надано до суду доказів стосовного того, що спірний металевий кіоск, який за судовим рішенням підлягає знесенню (демонтажу) із самовільно зайнятої земельної ділянки, встановлений на законних підставах, а також про втрату цим об'єктом статусу самочинного будівництва, а земельної ділянки - як самовільно зайнятої, а відтак судове рішення підлягає виконанню за рахунок правопорушника ОСОБА_2 відповідно до закону.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою господарського суду, ФОП ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нову, якою замінити стягувача - ФОП ОСОБА_2, як вибулої сторони на його правонаступника ОСОБА_4.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що кіоск є рухомою річчю та не може бути віднесений до самочинного будівництва, оскільки самочинним на його думку може бути лише встановлення даної споруди без відповідного дозволу землевласника.

Також скаржник не може погодитись з висновком суду, що подальший продаж чи у інший спосіб відчуження відповідачем кіоску, як рухомої речі не має юридичного значення. Зокрема, скаржник зазначає, що ще до ухвалення судового рішення у справі ним було повідомлено суд про розірвання 25.08.2015р. договору купівлі - продажу торгового кіоску, укладеного 19.02.2013р. між ним та ОСОБА_4, у зв'язку з чим повернуто кіоск у власність гр. ОСОБА_4, а відтак враховуючи приписи ч. 5 ст.8, п.5 ч.1 ст. 34, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» слід замінити стягувача - ФОП ОСОБА_2, як вибулу сторону на його правонаступника ОСОБА_4.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з апеляційної скарги, доводи ФОП ОСОБА_2 ґрунтуються на факті розірвання 25.08.2015р. договору купівлі - продажу торгового кіоску, укладеного 19.02.2013р. між ним та ОСОБА_4. Оскільки зазначена подія мала місце до винесення рішення Господарським судом Херсонської області від 24 вересня 2015 року, за яким скаржника зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 25,8 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасової споруди, а при розгляді спору по суті до матеріалів справи він не представив відповідних доказів ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій, колегія вважає, що мотиви оскарження ухвали від 11.11.16р., цілком стосуються законності та обгрунтованності саме рішення Господарського суду Херсонської області від 24 вересня 2015 року, яка вже перевірена в установленому порядку і судами апеляційної та касаційної інстанцій не виявлено підстав для його скасування.

Виконавче провадження за наказами у справі відкрите 27.05.2016 року, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано Боржнику - ОСОБА_2 строк для самостійного виконання рішення суду до 02.06.2016 року.

11.08.2016 та 16.09.2016 на адресу боржника направлено вимогу, відповідно до якої його зобов'язано вчинити певні дії, а саме: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом демонтажу тимчасової споруди. Вимоги державного виконавця ОСОБА_2. не виконано.

Постановами від 07.07.2016 та 04.10.2016 накладено на ОСОБА_2 штрафи, які ним не сплачено.

Виходом державного виконавця за адресою, а саме: АДРЕСА_1, встановлено, що боржником рішення суду не виконано, за вказаною адресою знаходиться магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (металевий кіоск) про що, складено відповідні акти від 04.07.2016, 11.08.2016 та 27.09.2016 року. При цьому виявлено, що дозвільні документи на здійснення торгівельної діяльності, які знаходяться у кутку споживача у приміщенні кіоску зареєстровані на ОСОБА_4.

06.10.2016 на адресу ВДВС надійшла заява від боржника ОСОБА_2 в якій останнім зазначено, що він не є власником споруди кіоску, розташованого на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору про розірвання договору купівлі-продажу від 25.08.2015р. укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а тому вважає, що право власності цим договором повернуто від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і виконати судове рішення він не може (а.с. 192-194).

Частиною 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни боржника у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Отже, наведені процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною боржника в зобов'язанні.

При цьому, підставою для здійснення заміни сторони виконавчого провадження, а саме боржника ФОП ОСОБА_2 на ОСОБА_4, яка зазначена державним виконавцем, є надання боржником на стадії виконавчого провадження копії договору, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу торгового металевого кіоску від 25.08.2015р., у зв'язку з чим повернуто кіоск у власність гр. ОСОБА_4

Однак, крім вищезазначеного, слід вказати, що копія договору, наданого боржником, не може вважатись належним доказом, оскільки в порушення вимог ст. 36 ГПК України не засвідчена належним чином.

Відтак, посилання ФОП ОСОБА_2 на перехід у власність об'єкту самочинного будівництва (металевого кіоску) до ОСОБА_4, яке відбулось до ухвалення рішення у справі про його знесення за рахунок ФОП ОСОБА_2 не заслуговує на увагу, оскільки має рішення суду бути виконано ФОП ОСОБА_2 відповідно до закону, а тому підстави для здійснення заміни боржника на іншу особу в розумінні статті 25 ГПК України відсутні.

Таким чином, місцевій господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона про заміну сторони виконавчого провадження.

Інші доводи скаржника викладені в його апеляційній скарзі стосуються законності рішення суду, яке набрало законної сили, а тому судовою колегією до уваги не приймаються

За таких обставин апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 11.11.16 р. - без змін.

Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 49,79,99,101-106 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 11.11.16 р. у справі 923/1194/15- без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до ст. 110 ГПК України може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 27.01.17р..

Головуючий суддя Разюк Г.П.

Суддя Головей В.М.

Суддя Колоколов С.І.