Рішення № 64395891, 30.01.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2017 р.Справа № 916/3464/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ ДНІПРОПРОЕКТ

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрстрой Сервіс

Про: стягнення 222827,89 грн.

суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 11.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 10.01.2017 р.;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ ДНІПРОПРОЕКТ (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрстрой Сервіс (далі - відповідач) про стягнення 222827,89 грн., з яких: борг по договору поставки 186052,38 грн.; пеня 33810,87 грн.; 3% річних 2964,64 грн.

30.01.2017 року, у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про зменшення позову в частині стягнення основного боргу 137417,48 грн., решту позову залишив без змін.

Відповідач зменшені позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що 30.01.2017 року у судовому засіданні представником відповідача надана відповідну заяву.

В С Т А Н О В И В :

10.08.2015 року між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 100820151, відповідно до якого Позивач зобовязався передати у власність Відповідача металопродукцію, а Відповідач зобов'язався таку металопродукцію оплатити у порядку передбаченому договором.

Відповідно п. 2.4. Договору поставки Відповідач мав здійснювати 100 передоплату металопродукції.

Позивач виконував умови договору, що підтверджено копіями видаткових накладних за період з 10.11.2015 року по 10.10.2016 року.

Проте, відповідач порушував умови Договору щодо оплати поставленої металопродукції, тому за ним утворилась заборгованість на суму 137417,48 грн.

Пунктом 5.2. Договору передбачено нарахування пені у розмірі 0,5 % від суми прострочення платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 186052,38 грн.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі наведених вимог Законодавства України та умов Договору позивачем обґрунтовано розраховано пеню та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача.

Їх розміри, відповідно, становлять, 33810,87 грн.- пеня та 2964,64 грн. сплата 3% річних.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На думку суду визнання позову відповідачем, у даному випадку, не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.

Враховуючи визнання позову відповідачем, та вжиті ним заходи щодо часткового погашення боргу, суд за приписами п. 3 ст. 83 ГПК України вважає за можливе зменшити суму пені, що підлягає стягненню з Відповідача до 30000 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню в частині стягнення 137417,48 грн. основного боргу, пені 30000 грн. та 3% річних 2964,64 грн., з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору у повному обсязі, оскільки сума пені, що підлягала до сплати, була зменшена за ініціативою суду.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрстрой Сервіс (65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. 29) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ ДНІПРОПРОЕКТ (50072, м. Кривий Ріг, вул. Кременчуцька, буд. 69, код - 33718185): 137417 гривень 48 коп. боргу; 30000 гривень пені, 2964 гривні 64 коп. сплати 3% річних та 2612 гривень 87 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А. Демешин