Ухвала суду № 64395094, 30.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 січня 2017 року Справа № 917/186/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Алєєвої І.В.,перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід06.10.2016у справі№ 917/186/16Господарського судуПолтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Україна"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"простягнення суми,В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Доданий до касаційної скарги примірник платіжного доручення № 10008 від 21.10.2016, не може вважатися належним доказом сплати судового збору з огляду на наступне.

Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої сплачується судовий збір.

Проте скаржником додане платіжне доручення від 21.10.2016 № 10008 про сплату судового збору у розмірі 22477,20 грн. де номер справи вказано як №917/18. Дана обставина підтверджується також довідкою Вищого господарського суду України від 24.01.2017.

Отже, дане платіжне доручення не дає правових підстав вважати що судовий збір сплачений зі справи № 917/186/16, а не з іншої справи, у зв'язку з чим платіжне доручення не може бути прийняте як належний доказ сплати судового збору.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином касаційна скарга повертається судом оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору із даної справи.

Керуючись ст.ст. 86, 111, 1111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі №917/186/16 Господарського суду Полтавської області повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

І.В. Алєєва