Ухвала суду № 64395064, 30.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 січня 2017 року Справа № 902/610/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Дроботової Т.Б.,перевіривши матеріали касаційної скарги Калинівської міської радина постановуРівненського апеляційного господарського судувід08.11.2016у справі№ 902/610/16Господарського судуВінницької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімресурс"доКалинівської міської радипростягнення суми,В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Калинівської міської ради не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно частини 3-ї статті 105 цього кодексу постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Пунктом 5-м частини 1-ї статті 1113 вказаного кодексу визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено.

Оскаржена постанова апеляційного господарського суду була прийнята 08.11.2016, після чого була надіслана учасникам судового процесу 09.11.2016, тобто в межах визначеного процесуальним законом триденного терміну з дня їх прийняття, що підтверджується відміткою про відправку на зворотному боці останнього аркушу оскарженої постанови.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, вона була подана скаржником 30.11.2016 про що свідчить поштовий штамп на конверті в якому була подана касаційна скарга. Таким чином касаційна скарга була подана після спливу встановленого законом строку для її подання.

В касаційній скарзі Калинівська міська рада просить поновити пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги. В якості причин пропуску вказаного строку посилається на те, що вказану постанову отримано лише 14.11.2016, помилково вважаючи дату отримання постанови початком перебігу процесуального строку на касаційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

У клопотанні про відновлення строку на подання касаційної скарги особа, що її подала, посилається на те, що повний текст оскарженої постанови був нею отриманий 14.11.2016, а також посилається на те, що строк на оскарження повинен починатись від дня отримання оскарженої постанови.

З цими доводами погодитись не можна, оскільки доводи особи, яка подала касаційну скаргу щодо початку перебігу строку на касаційне оскарження прямо суперечать вимогам процесуального закону щодо порядку обрахування строку на касаційне оскарження через те, що статтею 105 Господарського процесуального кодексу України прямо визначений строк набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили - день прийняття постанови, а статтею 110 цього Кодексу строк, в який цю постанову може бути оскаржено - 20 днів з моменту набрання нею законної сили.

Інших підстав для поновлення цього строку у клопотанні не наведено, а вказані доводи про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, не ґрунтуються на вказаних приписах процесуального Закону, а тому клопотання про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги є необґрунтованим.

При цьому слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення та оьгрунтованості, дають правові підстави для відмови у відновленні пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.

Вказані обставини є безумовними підставами для відхилення клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, і, відповідно до приписів статті 1113 частини 1-ї пункту 5-го Господарського процесуального кодексу України - для повернення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, пунктом 5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Калинівської міської ради про відновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016 у справі Господарського суду Вінницької області №902/610/16 відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Т.Б. Дроботова