Постанова № 64394542, 30.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 січня 2017 р. Справа № 820/6475/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участю:

представника позивача - Бикова П.В.,

представника відповідача - Стріжкова А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 28.09.2016 року №0000081408 на суму 726345,00 грн. та № 0000071408 на суму 18270,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем з порушенням норм матеріального права, а тому є такими, що підлягають скасуванню. Висновки відповідача не ґрунтуються на перевірених первинних документах бухгалтерського обліку і податковій звітності позивача щодо господарських операцій та є невмотивованими. На підставі викладеного просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вказав на обґрунтованість та законність дій відповідача, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У своїх запереченнях на адміністративний позов зазначив, що документи надані позивачем мають дефекти. Також зазначено, що під час перевірки податковим органом встановлено відсутність первинних документів, які підтверджують придбання будівельних матеріалів, які необхідні для виконання договору субпідряду з ТОВ «Оптіма-Д» від 01.12.2015 року №19. На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу від 01.09.2016 року №2424 та направлень на перевірку №5226 та №5227 від 02.09.2016 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Оптіма-Д" (податковий номер 39593898) за грудень 2015 року.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 14.09.2016 року №545/20-40-14-08-11/01416731, у висновках якого встановлено наступні порушення:

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 502500 грн., за період грудень 2015 року, у зв'язку із документально оформленими операціями з ТОВ «Оптіма-Д» (код ЄДРПОУ 39593898), що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 18270 грн. та виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 484230 грн. за грудень 2015 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.09.2016 року №0000081408 на суму 726345,00 грн. та № 0000071408 на суму 18270,00 грн.

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Підставою для проведення перевірки за пп.78.1.4 п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виконуючи приписи чинного податкового законодавства, позивачем були у визначений законом строк надані контролюючому органу копії первинних документів разом із відповіддю на запит (лист №25 від 22.03.2016 року та лист №28 від 30.03.2016 року ).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так судом встановлено, що між позивачем ПАТ "Південспецбуд" та ТОВ "Оптіма-Д" 01.12.2015 року, укладено договір субпідряду №19, відповідно до умов якого ТОВ "Оптіма-Д" приймає на себе роботи з будівництва комплексу з виготовлення молока на 1920 голів, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (а.с. 41-42).

Відповідно до умов договору субпідряду № 19, договірна вартість робіт становить 3015000 грн. з ПДВ. Початок виконання робіт - грудень 2015 року, закінчення - грудень 2016 року.

Згідно пункту 3.1. договору субпідряду № 19 від 01.12.2015 року, платежі за виконані роботи провадяться Підрядником на підставі підписаних сторонами Актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість після їх підписання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Субпідрядника, або іншим, незабороненим діючим законодавством способом (у тому разі залік, продаж матеріалів).

Придбання будівельних послуг підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) за грудень 2015 року та актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2В) №№ 1, 2, 3,4 за грудень 2015 року.

Також в матеріалах справи наявні такі докази: локальний кошторис на будівельні роботи по об'єкту "Комплекс по виробництву молока на 1920 голів у селі Добренька Красноградського району Харківської області" №02-02-01 станом на 10.06.2015 року (корівники) та № 02-02-01 (дороги) з кресленнями, сертифікати відповідності, декларації про відповідність, сертифікати приймання та сертифікати якості.

Розрахунки за послуги здійснювались на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 15.01.2016 р., № 135 від 01.02.2016 р., № 152 від 03.02.2016 р., № 207 від 10.02.2016 р., № 220 від 12.02.2016 р., № 403 від 03.03.2016 р., № 419 від 10.03.2016 р., № 473 від 14.03.2016 р., та № 675 від 05.04.2016 р. (а.с.47-55).

Отже, усі первинні документи відповідають вимогам законодавства та не містять явних дефектів форми і змісту. Враховуючи, що реальність господарських операцій позивача з контрагентом повністю підтверджена належними первинними документами, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 28.09.2016 р. №0000081408 на суму 726345,00 грн. та № 0000071408 на суму 18270,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 1416731) судовий збір у розмірі 11169, 23 грн. (одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 23 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.