Постанова № 64394463, 17.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 січня 2017 р. № 820/2255/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

суддів - Спірідонова М.О., Тітова О.М.,

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Гордейчука В.В.,

представника відповідача - Департаменту реєстрації ХМР - Гуріній В.А.,

представника відповідача - ГТУЮ - Смородської М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради , Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - арбітражний керуючий Косиневський М.А., звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Зміївського районного управління юстиції у Харківській області Штефана Олександра Анатолійовича № 27961466 від 27.01.2016р. про погашення запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, що виникло на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007р. у справі № 2-3248/07; скасувати запис № 13026295 від 27.01.2016р. про скасування права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, внесеного на підставі рішення Державного реєстратора Зміївського районного управління юстиції у Харківській області Штефана О.А. № 27963420 від 27.01.2016р.; зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради поновити у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис № 13026295 від 27.01.2016р. про право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007р. у справі № 2-3248/07.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 28.11.2013р. у справі № 922/3641/13 ФОП ОСОБА_6 було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою того ж суду позивача призначено ліквідатором по справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6 та він є розпорядником її майна.

Позивач вказує, що Державним реєстратором Зміївського районного управління юстиції у Харківській області Штефаном О.А. 27.01.2016р. було скасовано право власності ФОП ОСОБА_6 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, як зазначає позивач, право власності ФОП ОСОБА_6 на вказану нежитлову будівлю виникло на підставі двох рішень різних судів: рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007р. № 3-3248/07, яке є чинним, а також рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2009р. у справі № 24/26-09, яке було скасовано згідно Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2015р. В подальшому обидва зазначені рішення судів було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2015р. та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Позивач зазначає, що з урахуванням викладених обставин ФОП ОСОБА_6 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.10.2007р. № 3-3248/07, а державний реєстратор не звернув увагу на вказану обставину та прийняв незаконне рішення № 27961466 від 27.01.2016р. про погашення запису про право власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Позивач вважає, що зазначене рішення державного реєстратора, а також рішення № 27963420 від 27.01.2016р. про скасування права власності є незаконними та необґрунтованими і порушують його права.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві з урахуванням наданих до суду міркувань.

Відповідач у справі - Головне територіальне управління юстиції у Харківській області, позов не визнав та згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що 26.05.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, тобто на даний час вказане управління та його структурні підрозділи припинили свою діяльність. При цьому, Головне територіальне управління юстиції у Харківській області не є правонаступником прав та обов'язків Зміївського районного управління юстиції у Харківській області та його посадових осіб, не здійснює повноваження з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та не забезпечує ведення реєстраційних справ на об'єкти нерухомого майна.

Відповідач у справі - Департамент реєстрації Харківської міської ради, позов також не визнав та згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що з 01.04.2016р. надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які входять до організаційної системи державної реєстрації прав як суб'єкти реєстрації поряд з акредитованими суб'єктами та державними реєстраторами. Тобто, на сьогоднішній день надання адміністративних послуг з державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень крім Департаменту реєстрації Харківської міської ради здійснюють акредитовані суб'єкти, державні та приватні нотаріуси.

При цьому рішення, прийняті реєстраторами територіальних структурних підрозділів ліквідованого органу виконавчої влади не є обов'язковими для Департаменту реєстрації Харківської міської ради, а відтак правові підстави для матеріального та процесуального правонаступництва між ліквідованим органом виконавчої влади та виконавчим органом місцевого самоврядування, яким є Департамент реєстрації Харківської міської ради, відсутні.

Відповідач у справі - Міністерство юстиції України, позов також не визнав та згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що державні реєстратори прав на нерухоме майно є самостійними суб'єктами владних повноважень, вони самостійно приймають рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у такій реєстрації, які можуть бути оскаржені до суду, а також визнані незаконними (протиправними, нечинними) та скасовані.

З урахуванням викладеного, Міністерством юстиції України не приймалося оскаржуване у справі рішення або будь-які інші рішення стосовно прав або інтересів позивача. Крім того, згідно Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014р. № 228 у Міністерства юстиції України не передбачено таких повноважень як розгляд заяв у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У зв'язку із цим, Міністерство юстиції України не має можливості, згідно наявних повноважень, виконати позовні вимоги позивача.

У судовому засіданні представники відповідачів, що прибули до суду, підтримали раніше надані заперечення проти позову та просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, зокрема Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 56412219 (а.с. 31-42), що 27.01.2016р. скасовано право власності ОСОБА_6 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, яке виникло на підставі рішення Господарського суду Харківської області у справі № 24/26-09 від 26.02.2009р. Рішення з цього питання прийнято Державним реєстратором Зміївського районного управління юстиції у Харківській області Штефан О.А. за № 27963420.

Також з вказаної довідки судом встановлено, що згідно рішення № 27961466 від 27.01.2016р. запис про право власності в реєстрі прав на нерухоме майно погашено.

Вирішуючи дану справу суд бере до уваги, що правовідносини щодо здійснення реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень на момент прийняття спірного рішення було унормовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який із змінами та доповненнями діє по теперішній час.

Так, згідно ч.1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статті 18 вказаного Закону Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Також судом встановлено, що оскаржувані в даній справі дії було вчинено Державним реєстратором Зміївського районного управління юстиції у Харківській області Штефан О.А. як окремим суб'єктом.

В подальшому, згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 05.04.2016р. № 880/к (а.с. 138) вказаного державного реєстратора було звільнено з посади головного спеціаліста відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Зміївського районного управління юстиції у Харківській області в зв'язку з ліквідацією Зміївського районного управління юстиції у Харківській області.

26.05.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - Зміївського районного управління юстиції у Харківській області, у зв'язку з чим воно припинило свою діяльність без визначення правонаступників.

Крім того, суд зауважує, що вказуючи на порушення своїх прав в даній справі у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень, позивач посилається на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, вказує, що він є ліквідатором ФОП ОСОБА_6, у зв'язку з чим представляє банкрута у всіх установах та організаціях відносно будь-яких повноважень банкрута та дій, що пов'язані з розпорядженням майном банкрута.

У зв'язку з наведеним твердженням суд зауважує, що повноваження позивача, якого згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 14.11.2014р. призначено ліквідатором ФОП ОСОБА_6, визначено ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зокрема, він має право подавати до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, продавати майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, тощо.

Слід зауважити, що з наведеної норми прав ліквідатора банкрута щодо звернення до суду з питання оскарження дій чи рішень державного реєстратора щодо здійснення реєстраційних записів прямо не встановлено, а порушення прав позивача з боку відповідачів судом не виявлено.

При цьому суд враховує, що згідно статті 41 наведеного Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Таким чином, позивач діє як законний представник ФОП ОСОБА_6 з урахуванням компетенції, наданої йому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отже виступає не як її представник щодо всіх прав та обов'язків, а лише з того кола питань, що визначено у названому Законі та з метою належного виконання його вимог при здійсненні процедури банкрутства.

У зв'язку з цим оскаржувані в даній справі рішення державного реєстратора не могли вплинути на здійснення покладених на позивача прав та обов'язків як ліквідатора ФОП ОСОБА_6 в межах, наданих Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а відтак права позивача, які підлягають судовому захисту в адміністративному суді згідно вимог статей 2 та 6 КАС України, не були порушені.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування оскаржуваних в даній справі рішень державного реєстратора.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання поновити у Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис № 13026295 від 27.01.2016р. про право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, суд зазначає, що здійснення державної реєстрації прав щодо нерухомого майна (в тому числі поновлення записів з приводу прав на майно) передбачає певну процедуру. Суд не вправі перебирати на себе виключні повноваження визначених законодавством органів щодо здійснення такої процедури поза порядком, визначеним Законом.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Арбітражного керуючого Косиневського Максима Анатолійовича до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Департаменту реєстрації харківської міської ради, Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 січня 2017 року.

Головуючий суддя Панченко О.В.

Судді Спірідонов М.О.

Тітов О.М.