Ухвала суду № 64394083, 25.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5776/16

УХВАЛА

25 січня 2017 року

12год:15хв

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко В.С.

За участю сторін:

Від позивача: Моргун Н.В. - за довіреністю

Від відповідача: Моісєєв Д.А. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви Одеської митниці ДФС до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення сум митних платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається справа за адміністративною позовною заявою Одеської митниці ДФС, в якій позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рахунок Одеської митниці ДФС (МФО 820019, Одержувач: Одеська митниця ДФС (код за ЄДРПОУ 39441717), банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві, рахунок 37345250020026) для перерахування до Державного бюджету України суму митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту легкових автомобілів "Renault Lodgy", VIN: VF1SRBW450271677; VF1SRBW450274346 у розмірі 121 871, 42 грн.

Від представника Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до суду за вх. №30097/16 надійшло письмове клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача вказує, що як вбачається з листа ГУ ДФС України в Одеській області від 13.01.2016 року №105/9/15-32-22-05-03 листування стосовно питання нарахування та сплати митних платежів за автомобілі, які були вкрадені з території 25 складу 5-ого терміналу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", та які знаходилися під митним контролем, здійснювалося ще з травня 2014 року. Крім того, до позовної заяви позивачем надано розрахунок митних платежів, належних до сплати до бюджету щодо вказаних автомобілів станом на 08.04.2014 року. Тобто, на думку представника відповідача, позивачу було відомо про крадіжку автомобілів та суму необхідних митних платежів, які підлягають сплаті до бюджету у зв'язку з їх митним оформленням ще у травні 2014 року. Проте з позовом до суду про стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" суми митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту легкових автомобілів "Renault Lodgy", VIN: VF1SRBW450271677; VF1SRBW450274346 у розмірі 121 871, 42 грн, Одеська митниця ДФС звернулася лише 02.11.2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залишення позовної без розгляду та просив суд задовольнити його.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, подавши письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в даному випадку повинні бути застосовані спеціальні строки звернення до суду, як то передбачено ч.2 ст. 99 КАС України, а саме визначені Податковим кодексом України, які складають 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Представник позивача вважає, що в даному випадку застосування строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку, а отже і митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту. Тому строк звернення до суду з даним позовом складає 1095 днів та ним пропущений не був.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, суд дійшов наступного.

Частиною 1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" суму митних платежів, які підлягали сплаті під час імпорту легкових автомобілів "Renault Lodgy", VIN: VF1SRBW450271677; VF1SRBW450274346 у розмірі 121 871, 42 грн.

Як зазначає позивач в адміністративному позові, 08.04.2014 року в результаті проведеної інвентаризації працівниками 5-го терміналу Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» виявлено нестачу 3-х нових легкових автомобілів, які знаходилися під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено. За результатами проведеної інвентаризації та виявленої нестачі адміністрацією 5-го терміналу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" подано до відповідного підрозділу України у м. Іллічівськ заяву щодо крадіжки з території 25 складу 5-го терміналу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" невстановлєними особами 3 нових легкових автомобілів, які знаходились під митним контролем і митне оформлення яких не було завершено, у тому числі: "Renault Lodgy", VIN: VF1SRBW450271677; VF1SRBW450274346. Сума митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту автомобілів склала 121 871, 42 грн. При цьому, на думку позивача, оскільки ДП "Іллічівський морський торговельний порт" має договірні відносини, згідно яких до обов'язків ДП "Іллічівський морський торговельний порт" належить прийняття всіх залежних від нього заходів щодо забезпечення схоронності вантажу при його зберіганні, за що власне відповідач отримує грошову винагороду, відповідальність за всі правові наслідки, що пов'язані із втратою вантажу відшкодування шкоди Вантажовласнику, сплата зборів та інших передбачених законодавством платежів) має нести саме ДП "Іллічівський морський торговельний порт".

При цьому позивач посилається на норми ч.ч.1-3 ст.210 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок сум митних платежів, належних до сплати до державного бюджету у разі випуску двох транспортних засобів "Renault Lodgy" у вільний обіг на митній території України станом складає 121 871, 42 грн. був здійснений тво заступника начальника управління-начальника відділу митної вартості та адміністрування митних платежів управління адміністрування митних платежів станом на 08.04.2014 року.

З листа від 13.01.2016 року №105/9/15-32-22-05-03 вбачається, що з травня 2014 року між Одеською митницею та Головним управління ДФС здійснювалося листування стосовно опрацювання питання нарахування та сплати митних платежів, які відповідно до законодавства України справляються при переміщенні товарів через митний кордон по факту нестачі 3-х нових легкових автомобілів, які знаходились під митним контролем на території ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (нараді - ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»).

З означеного вбачається, що про крадіжку зазначених автомобілів та суму митних платежів, належних до сплати до бюджету у зв'язку з їх оформленням позивач був обізнаний з травня 2014 року.

При цьому з позовом до суду про стягнення митних платежів звернувся лише 02.11.2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що в даному випадку повинен бути застосований спеціальний строк, визначений ст.102 Податкового кодексу України та повинен складати 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

При цьому пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України визначено перелік випадків, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку.

Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.

Строки сплати податкових зобов'язань регулюються статтею 57 Податкового кодексу України.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до положень п.п. 54.3.1 та п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В даному випадку визначені ст. 102 Податкового кодексу України строки примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу не можуть бути застосовані, оскільки позивачем рішення щодо стягнення боргу (податкове повідомлення-рішення, або інше рішення, яке в свою чергу може бути оскаржене останнім) не приймалося, відповідач самостійно не визначав суму грошових зобов'язань.

У зв'язку з чим, повинен застосовуватися загальний строк, визначений ч.2 ст. 99 КАС України, який складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач з травня 2014 року, як свідчать матеріали справи та ним не спростовано, був обізнаний щодо обставини втрати автомобілів у період їх перебування у режимі митного контролю, а також про належні до сплати суми митних платежів та особу, яка несе за це відповідальність згідно ст.210 МК України.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.210 Митного кодексу України вивантаження товарів із суден закордонного плавання та навантаження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу органу доходів і зборів та під його контролем згідно з документами, передбаченими статтею 335 цього Кодексу. Дозвіл надається невідкладно після перевірки поданих документів та встановлення їх відповідності вимогам цього Кодексу. У разі відмови у наданні дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товарів або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови. Товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання. При цьому договір на зберігання товарів не вимагається. У разі втрати товарів, що перебувають у зоні митного контролю на території морського, річкового порту (крім природних втрат за нормальних умов зберігання), або видачі їх без дозволу органу доходів і зборів обов'язок із сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, покладається на адміністрацію порту.

Суд звертає увагу, що матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження того, що позивач був позбавлений можливості звернутися з адміністративним позовом суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто відсутні докази поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження поважності причин цього строку, натомість останній наводить доводи, що строк ним не пропущений.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання до адміністративного суду позову про стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рахунок Одеської митниці ДФС сум митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту легкових автомобілів "Renault Lodgy", VIN: VF1SRBW450271677; VF1SRBW450274346 у розмірі 121 871, 42 грн. у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до вимог ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно з п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом та будь-яких ґрунтовних обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача митних платежів, які підлягають сплаті під час імпорту легкових автомобілів "Renault Lodgy", VIN: VF1SRBW450271677; VF1SRBW450274346 у розмірі 121 871, 42 грн., позивачем не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Адміністративну позовну заяву Одеської митниці ДФС до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення сум митних платежів - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали через суд першої інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2017 року.

Суддя М.М. Аракелян