Постанова № 64394057, 25.01.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року Справа № 813/4371/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняПерчак С.В.,

з участю представників:

позивачаОСОБА_1,

відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури до Ходорівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Ходорівської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Ходорівської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Ходорів Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення;

- зобовязати Ходорівську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Ходорів Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №878 від 26.07.2001 Про затвердження Списку історичних населених місць України, з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, відповідно до статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини затверджено Список історичних населених місць України, в тому числі до нього включено місто Ходорів, та зобов'язано Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики разом з обласними державними адміністраціями затвердити науково-проектну документацію з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку. Постановою Кабінету Міністрів України №318 від 13.03.2002 Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць доручено Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити протягом 2002-2004 років визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць; затвердити до 2005 року правила охорони та використання історичних ареалів населених місць. Ходорівською міською радою не прийнято жодних рішень щодо віднесення історичного ареалу міста Ходорів до земель історико-культурного призначення, а також міською радою не ведеться робота із виготовлення документації із землеустрою на об'єкти культурної спадщини, у тому числі щодо винесення в натурі меж історичного ареалу та його зони регульованої забудови. Позивач вважає, що оскільки місто Ходорів віднесено до Списку історичних населених місць України, розроблення історико-архітектурного опорного плану є обовязковим. Однак, Ходорівською міською радою такий план по даний час не розроблено, відтак не встановлено межі історичних ареалів населеного місця, межі зон охорони памяток культурної спадщини, що призводить до їх неналежної охорони та використання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов заперечив, свої заперечення обґрунтовує в поданих суду письмових поясненнях по справі від 26.12.2016 року № 1217 та додаткових поясненнях № 33 від 11.01.2017. Посилається на те, що в бюджеті Ходорівської міської ради на 2017 рік не передбачено коштів на проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Ходорова Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення. Більшість обєктів на території міста Ходорів, що включені до переліку памяток культурної спадщини, зокрема окремі памятники та памятні знаки, на даний час демонтовані та перенесені в інше місце, в тому числі на територію міського кладовища. Обєкти нерухомості використовуються як корпуси Ходорівської районної лікарні, що не дає можливості в повній мірі віднести землю, що прилягає до таких обєктів до земель історико-культурного призначення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд встановив наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 878 від 26.07.2001 Про затвердження Списку історичних населених місць України з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України Про охорону культурної спадщини, затверджено Список історичних населених місць України, в тому числі до нього включено місто Ходорів, Жидачівського району. Зобов'язано Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики разом з обласними державними адміністраціями затвердити науково-проектну документацію з визначення меж історичних ареалів населених місць, включених до зазначеного Списку.

Також Постановою Кабінету Міністрів України № 318 від 13.03.2002 Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць (далі Порядок № 318) передбачено Міністерству культури і мистецтв, Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики: разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування забезпечити протягом 2002-2004 років визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць; затвердити до 2005 року правила охорони та використання історичних ареалів населених місць.

Позивач посилається на те, що за результатами перевірки прокуратурою встановлено, що Ходорівською міською радою не розроблено історико-архітектурний опорний план, не встановлено межі історичних ареалів населеного місця, межі зон охорони памяток культурної спадщини, що призводить до їх неналежної охорони та використання.

Згідно з п. 10, 11 Порядку № 318 історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об'єкт містобудівного проектування. Частина територій історичних ареалів, а саме території пам'яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення.

Для кожного історичного ареалу визначаються режим використання та конкретні обмеження господарської діяльності на його території, які встановлюються правилами охорони та використання історичних ареалів населених місць. Правила охорони та використання історичних ареалів населених місць повинні враховуватися під час розроблення місцевих містобудівних програм, містобудівної документації. Розроблення містобудівної документації є першочерговим для міст, що включені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п. 16 Порядку).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно з статтею 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об'єкти культурної спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону № 3038-VI склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання частини четвертої статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за N 781/19519, затверджено Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Відповідно до згаданого Порядку історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць.

Історико-архітектурний опорний план розробляється на замовлення виконавчих органів місцевого самоврядування суб'єктами господарювання, спеціалізованими у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини, які мають у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат (п. 2.1 Порядку).

Згідно з п. 1.4 Порядку історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 10 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Відтак, з врахуванням того, що місто Ходорів віднесено до Списку історичних населених місць України, розроблення історико-архітектурного опорного плану є обовязком відповідача.

Статтею 19 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі історико-культурного призначення.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання обєктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 № 1805-III Про охорону культурної спадщини (надалі Закон № 1805-III).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1805-III історичний ареал населеного місця це частина населеного місця, що зберегла обєкти культурної спадщини і повязані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Відповідно до статті 34 Закону № 1805-III землі, на яких розташовані памятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Встановлення зон охорони памяток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення.

Ця норма кореспондує із частиною першою статті 53 Земельного кодексу України, згідно із якою до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані памятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Тобто, встановлення правового режиму історичного ареалу місто Ходорів, визначення та затвердження його меж є підставою, згідно із вказаними нормами, для переведення земель у межах історичного ареалу до категорії земель історико-культурного призначення.

Загальна компетенція міських рад визначена статтею 25 Закону України від 21.05. 1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (надалі Закон № 280/97-ВР), згідно із якою міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

При цьому розпорядження радами землями відповідних територіальних громад відбувається, зокрема, шляхом зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, не повязаних із їх вилученням та передачею у власність або наданням в користування.

Так, відповідно до статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень, зокрема, органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться, зокрема, органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, сільською, селищною, міською радою.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом та погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Орган місцевого самоврядування, зокрема, у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Відповідно до статті 4 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV Про землеустрій (надалі Закон № 858-IV) Ходорівська міська рада є субєктом землеустрою.

Статтею 19 Закону № 858-IV визначено повноваження, зокрема, міських рад у сфері землеустрою на території міст, до яких належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно із приписами статті 2 Закону № 858-IV землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості, зокрема, меж територій історико-культурного призначення.

Відповідно до вказаних норм законодавства, саме до компетенції Ходорівської міської ради відносяться винесення меж історичного ареалу міста Ходорів, закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення, про зобовязання відповідача до вчинення яких просить позивач.

Разом з тим, не розроблення відповідачем історико-архітектурного опорного плану міста Ходорів тягне за собою не встановлення меж історичного ареалу, що в свою чергу є наслідком не віднесення земель в межах останнього до земель історико-культурного призначенні та тягне порушення порядку використання та охорони земель у межах історичного ареалу міста, порушення порядку охорони культурної спадщини.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо недоцільності віднесення земельних ділянок під окремими памятками культурної спадщини до земель історико-культурного призначення, оскільки конкретні межі історичного ареалу міста, режим використання та обмеження господарської діяльності на його території, повинні встановлюватись спеціалізованою організацією, з урахуванням всіх обставин, в тому числі і тих про які вказав відповідач у своїх поясненнях.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Ходорівської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Ходорів Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення в його межах земель до земель історико-культурного призначення.

Зобовязати Ходорівську міську раду (ЄДРПОУ 26269449, 81750, Львівська область, м.Ходорів, вул. Грушевського, 38) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж історичного ареалу міста Ходорів Львівської області та закріплення їх в натурі (на місцевості) та віднесення земель в його межах до земель історико-культурного призначення.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.І. Кузан

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.01.2017