Постанова № 64394016, 26.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7372/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 32238,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 32238,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує податковий борг за узгодженими сумами податкового зобов'язання зідно податкових декларацій №9020752680 від 19.02.2016 року та №9018839826 від 17.02.2016 року.

В судове засідання сторони або їх представники не прибули, належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та за відсутності представника позивача.

Відповідач про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав. Письмові заперечення проти позову відповідачем до суду не надавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

На підставі ч. 1 ст. 41 та ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без здійснення фіксування судового засідання.

З урахуванням зазначених обставин, а також викладеного в адміністративному позові клопотання позивача щодо розгляду справи без участі його представника, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 17.02.2003р. за адресою: 66300, АДРЕСА_1 про що зроблено запис в ЄДР № 04056960Ф0011893.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України, знаходиться на податковому обліку в Котовській ОДПІ з 20.02.2003р. за №28.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплачує в повному обсязі податковий борг по орендній платі з фізичних осіб, який станом на 12.12.2016 року складає 43191,28 грн.

Зазначені обставини підтверджуються даними облікової картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по орендній платі з фізичних осіб.

Сума заборгованості виникла в результаті не сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по податковій звітності з плати за землю (аркуші справи 34-39).

Борг позивача розрахований податковим органом з врахуванням часткової сплати податкових зобов'язань відповідачем та стягнення заборгованості з нього в межах інших адміністративних справ, розглядунтих Одеським окружним адміністративним судом.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку.

Згідно п.п.59.1, 59.3, 59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Також судом встановлено, що Позивачем вживались наступні заходи: боржнику направлялась податкова вимога, розшукувалось майно боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Проте на даний момент відповідач, узгодженої суми не сплатив, внаслідок чого за ним рахується податковій борг.

Відповідно до ч. 1 с. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач повинен був сплатити узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 32238,97 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 32238,97 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: 66300. АДРЕСА_1) одержувач - УДКСУ у Котовському районі ГУДКСУ в Одеській області код 37984302 банк ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011 м. Одеса:

29931 (двадцять девять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. та 08 коп. (в тому числі основний платіж - 29823,13 грн. та пеня - 107,95 грн.) - заборгованості по орендній платі з фізичних осіб м. Подільськ (код платежу 18010900 р/р 31112105700019);

2307 (дві тисячі триста сім) грн. та 89 коп. - заборгованості по орендній платі з фізичних осіб Подільського району (код платежу 18010900 р/р 33212815700296).

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан