Ухвала суду № 64393825, 25.01.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 січня 2017 року Справа № П/811/1829/16

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвего Люкс»

про

скасування державної реєстрації установчих документів, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, установчих документів та анулювання реєстрації свідоцтва, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвего Люкс», в якому просить суд:

1) визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Адвего Люкс» (код ЄДРПОУ 40380354) через порушення закону, допущені про його реєстрації, які не можна усунути;

2) скасувати держану реєстрацію установчих документів ТОВ «Адвего Люкс» (код ЄДРПОУ 40380354) з моменту реєстрації;

3) визнати недійсними установчі документи ТОВ «Адвего Люкс» (код ЄДРПОУ 40380354) з моменту реєстрацію;

4) анулювати реєстрацію свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту реєстрації.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року позовну заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Так позивача зобов’язано подати до суду належні докази сплати судового збору, письмові пояснення та докази в обґрунтування позовних вимог.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано уповноваженою особою позивача 03.01.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.01.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в якому позивач просить суд відстрочити сплати судового збору в зв’язку з відсутністю коштів призначених на цю мету.

З огляду на наведене суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року (з наступними змінами), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно змісту п.3.1 таблиці ставок судового збору ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (станом на момент подання позову - 1378,00 грн.).

Частиною 1 ст. 88 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно із п. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено такої підстави звільнення від сплати судового збору як відсутність коштів на його оплату, а відсутність видатків на оплату судового збору не є тотожним майновому стану особи і не може підміняти собою вказане поняття.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вищезазначена процесуальна норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Крім того, згідно статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Тобто судовий збір є одним із засобів функціонування та матеріального забезпечення судової гілки влади. За таких обставин суд вважає, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI (в редакції на момент подання позову) не передбачено звільнення органів фіскальної служби від сплати судового збору.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність видатків призначених на цю мету.

Так, Верховний Суд України у своїх ухвалах від початку лютого 2016 року (N"826/17653/14 від 04.02.2016,826/547/14 від 04.02.2015) зазначив, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу II Закону України від 22 травня 2015 року М"484-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (надалі - Закон України № 484Л/ІІІ), яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів пенсійного фонду пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Таким чином, контролюючі органи зобов’язані сплачувати судовий збір при зверненні до суду, адже пільги для таких органів були скасовані Законом України №484-УІІІ.

В той же час, суд звертає увагу на положення ч.1 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Крім того суд зазначає, що відстрочення - це перенесення строку виконання обов’язку сторони щодо сплати судового збору на інший час.

Позивачем не надано жодних доказів готовності у майбутньому сплатити судовий збір.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Крім того, суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 108, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2.Позовну заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвего Люкс» про скасування державної реєстрації установчих документів, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, установчих документів та анулювання реєстрації свідоцтва - визнати неподаною та повернути позивачеві.

3.Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 5-денний строк з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, апеляційної скарги, з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Жук Р.В.