Постанова № 64393740, 26.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року Справа №810/4046/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 8000,00 грн. на користь держави в особі Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг у сумі 10000,00 грн. у зв'язку із несплатою штрафних санкцій, визначених контролюючим органом відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій.

Судом встановлено, що згідно із зворотнім боком інтегрованої картки платника за сплати штрафних санкцій 18.02.2016 відповідачем погашено податковий борг на суму 2000,00 грн.

Станом на 13.01.2017 згідно з довідкою Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області №57/9/10-06-17 від 13.01.2017 у позивача існує податковий борг за штрафними санкціями у сумі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 8000,00 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

В судове засідання по справі 26.01.2017 представник позивача не з'явився, однак 24.01.2017 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання, в якому позивач просить розгляд справи здійснювати за наявними в матеріалах справи доказами та без участі представника Броварської ОДПІ.

Представник відповідача у судове засідання по справі 26.01.2017 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, протокольною ухвалою суду від 26.01.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/4046/16 в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 07.12.2012 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №23360000000200218, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно відповідача (а.с.21-24).

Відповідача взято на облік в Згурівському відділенні Переяслав-Хмельницькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області в якості платника податків 18.12.2012 за №1542.

Суд зазначає, що відповідно до Додатку 1 постанови КМУ "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" від 04.11.2015 №892 та наказу ДФС України від 18.02.2016 №143 Броварську ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області реорганізовано шляхом приєднання Переяслав-Хмельницької ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, Бориспільської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області та Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області.

Враховуючи вищевикладене, станом на момент розгляду справи судом фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку із несплатою штрафних санкцій, визначених контролюючим органом, з приводу чого суд зазначає таке.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 07.04.2015 посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку торгового павільйону, що розташований за адресою: вул. Леніна, 1-Б, с. Пасківщина, господарську діяльність в якому здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки №0829/1000/22/НОМЕР_1 від 07.04.2015 (а.с.7).

В акті перевірки №0829/1000/22/НОМЕР_1 від 07.04.2015 зазначено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 порушено пункт 11 статті 3 розділу 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95 ВР (зі змінами та доповненнями) та вимоги постанови КМУ "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" №957 від 30.10.2008.

На підставі акту перевірки №0829/1000/22/НОМЕР_1 від 07.04.2015 Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202202 від 29.04.2015, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 85,00 грн. (а.с.14) та рішення про застосування фінансових санкцій №000004/10-17-25/НОМЕР_1 від 29 квітня 2015 року на суму 10000,00 грн. (а.с.13).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

05.05.2015 відповідачем отримано податкове повідомлення-рішення №0000202202 від 29.04.2015 та рішення про застосування фінансових санкцій №000004/10-17-25/НОМЕР_1 від 29 квітня 2015 року, які були надіслані йому рекомендованим листом (а.с. 15).

Суд зазначає, що 26.01.2016 позивачем у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу за штрафними санкціями виставлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №123-10 від 26.01.2016 на загальну суму податкового боргу 10000,00 грн. (а.с.16).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

12.02.2016 податкову вимогу форми "Ф" №123-10 від 26.01.2016 на суму 10000,00 грн. було отримано відповідачем особисто, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Судом встановлено, що згідно із зворотнім боком інтегрованої картки платника за сплати штрафних санкцій 18.02.2016 відповідачем погашено податковий борг на суму 2000,00 грн. (а.с.22-24).

Станом на 13.01.2017 згідно з довідкою Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області №57/9/10-06-17 від 13.01.2017 у відповідача існує податковий борг за штрафними санкціями у сумі 8000,00 грн. (а.с.21).

Суд зазначає, що відповідач не скористався правом на оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку, а тому відповідач зобов'язаний сплатити податковий борг за штрафними санкціями у сумі 8000,00 грн.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК Україниконтролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 8000,00 грн. до суду надано не було.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу за адміністративними штрафами та іншими санкціями, контроль за сплатою яких покладено на територіальні органи ДФС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.