Постанова № 64393496, 23.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Житомир справа № 806/2333/16

категорія 8.3.9

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" до Коростишівського відділення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 04.10.2016 № 25101-06, що винесена Коростишівським відділенням Житомирської ОДПІ;

- зобов'язати Коростишівське відділення Житомирської ОДПІ відобразити в інтегрованій картці обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" факт сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в сумі 152222,26 грн. датою фактичної сплати (згідно платіжних доручень № 19 від 23.09.2015 на 64769,90 грн., № 23 від 27.10.2015 на 83000 грн. та № 30 від 30.10.2015 на 4452,66 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним вчасно до бюджету був сплачений збір за серпень 2015 року в сумі 64769,90 грн. платіжним дорученням № 19 від 23.09.2015, за вересень 2015 року в сумі 87452,66 грн. платіжними дорученнями № 23 від 27.10.2015 та № 30 від 30.10.2015.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с.38-39), зазначивши, що збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в сумі 83000 грн. позивачем до Державного бюджету сплачений не був.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені по справі докази у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.

Позивач у 2015 році був платником збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

29 жовтня 2016 року ПАТ "Укрінбанк" було одержано платіжне доручення № 23 від 27.10.2015 (а.с.87) Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" про сплату збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за вересень 2015 року в сумі 83000 грн.

Як вбачається з витягу з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (а.с.66-76), в ній сплата збору у розмірі 83000 грн. за платіжним дорученням № 23 від 27.10.2015 не відображена, за платіжними дорученням № 19 від 23.09.2015 в сумі 69112,94 грн. (а.с.85) та № 30 від 30.10.2015 в сумі 4452,66 грн. - відображена; на 31.01.2015 має місце недоїмка 83267,07 грн.

ПАТ "Укрінбанк" кошти у відповідному розмірі за платіжним дорученням № 23 від 27.10.2015 до Державного бюджету України не перерахував.

Відповідачем позивачу надіслана податкова вимога від 04.10.2016 року № 25101-06 (а.с.9), що станом на 03.10.2016 року сума податкового збору за узгодженим грошовим зобов'язанням зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності становить 83267,07 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що згідно ч.2 ст. 72 КАС України, в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 59.1, 59.3 ст. 53 Податкового кодексу України в редакції, чинної на час винекнення спірних правовідносин (далі - ПК України), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", п. 15 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України у 2015 році належав збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ч. 1 ст. 43 БК України).

Згідно із ч. 5 ст. 45 БК України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Кошти за платіжним дорученням № 23 від 27.10.2015 на єдиний казначейський рахунок не зараховані, що позивачем не заперечується.

При цьому суд вертає увагу, що на наданому позивачем платіжним дорученням № 23 від 27.10.2015 не зазначена, як то передбачено п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку від 21.01.2004 № 22, дата виконання розрахункового документа, яка має відповідати даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку, а згідно ст. 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання.

Статтею 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами (п.2 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Мінфіну від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок № 422)).

Як вбачається з Розділу ІІІ Порядку № 422, облік надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, відображення їх в ІКП здійснюється на підставі інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів.

Враховуючи наведене, суд вважає, що, за відсутності даних про надходження до Державного бюджету України (зарахування на єдиний казначейський рахунок) коштів за платіжним дорученням № 23 від 27.10.2015, відповідачем правомірно була сформована та надіслана позивачу податкова вимога від 04.10.2016 року № 25101-06.

Посилання позивача на постанову суду від 10.02.2016 по справі № 806/5313/15 (а.с.23-26), суд до уваги не приймає, оскільки з неї не вбачається, що до Державного бюджету України надійшли кошти за платіжним дорученням № 23 від 27.10.2015.

При цьому суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено, що обов'язок платника податків сплачувати податки та збори вважається виконаним з моменту ініціювання переказу коштів за допомогою платіжного доручення.

Щодо вимоги зобов'язати Коростишівське відділення Житомирської ОДПІ відобразити в інтегрованій картці обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" факт сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в сумі 152222,26 грн. датою фактичної сплати згідно платіжних доручень, то суд вважає, що відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача вносити зміни до ІПК за умови наявності платіжних доручень (не за всіма з яких кошти надійшли до Державного бюджету України), оскільки облік платежів в інтегрованій картці платника за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для позивача будь-які правові наслідки чи встановлюють будь-який обов'язок. Облік платежів в інтегрованій картці платника є реалізацією контролюючим органом власних функцій та повноважень щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

У свою чергу дії з внесення до інтегрованої картки даних про надходження платежів є службовою діяльністю працівників податкового органу на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу та не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цих картках інформація є службовою та використовується податковими органами для обліку платежів в автоматичному режимі з метою здійснення податкового контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 30 січня 2017 р.